КОНЦЕПЦІЯ: Редакція

Кубань.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

І знову заграли сталевії сурми,
І знову зітхає дівча…
У нічку травневу, у ніченьку темну
Козак осідлає коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Козак осідлає коня. (2)

Коня осідлає, поправить попругу,
Поправить стрілецьке вбрання,
Найперше козак поцілує подругу,
А потім погладить коня.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
А потім погладить коня. (2)

Коня приголубить – прощайте, станиці!
Прощайте, квітучі сади!
Козак дасть коню вороному напиться
Із річки холодної води.
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
Із річки холодної води. (2)

Прощай, дівчинонько, я скоро вернуся,
Прощай, моя люба, прощай!
Як пташечки знову в саду защебечуть,
З походу мене виглядай!
Гей, гей, гей, гей! Гей, гей!
З походу мене виглядай! (2)
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.

Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.

Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?

Continue reading “ІШЛА ВДОВА (лірична)” →

Слова і музика Семена Климовського.

Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!

Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!
 

Слова і музика Михайла Гайворонського

Їхав стрілець на війноньку,
Прощай, – сказав, – дівчинонько!
Прощай, миленька чорнобривенька,
Я йду в чужу сторононьку.

Дай же, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину.
Темної ночі покриють очі –
Легше в могилі спочину.

Дала дівчина хустину.
Стрілець у бою загинув,
Темної ночі покрили очі –
Вже він в могилі спочинув.

Добрії люди насилу
Взяли нещасну дівчину…
Там серед поля гнеться тополя
Та й на козацьку могилу.

Хрестоматійна пісня з Центральної України.

Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:

Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом Звіринецької майстерні Київського кобзарського цеху:

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.

Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?

Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.

Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…

Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
 

Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.

Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.

Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.

Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
 

Волинь.

Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):

Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.

Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!

Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.

Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.

Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

З друкованих джерел.

Хлопчики й дівчатка, розділившись попарно, беруться за руки і кружляють у такт пісні спочатку в один бік (чотири такти за годинниковою стрілкою, починаючи з правої ноги), а потім у другий (чотири такти проти годинникової стрілки, починаючи з лівої ноги). На словах “Ой Василю…” тричі погрожують один одному вказівним пальцем правої руки, а на слові “…Василю” – вказівним пальцем лівої руки (навхрест). На словах “не їж” і “мого” по черзі злегка вдаряють один одного долоня в долоню – правою, потім лівою. А на слові “киселю” тричі притупують ногами, починаючи з лівої.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Катерина і Василь
Посварились за кисіль:
Ой Василю, Василю,
Не їж мого киселю!
Ой Василю, Василечку,
Не їж мого киселечку!

А Оксана і Тиміш
Посварились за куліш:
Ой Тимоше, Тимошу,
Не їж мого кулешу!
Ой Тимоше, Тимошечку,
Не їж мого кулешечку!

А Марина та Дем’ян
Посварились за бур’ян:
Ой Дем’яне, Дем’яну,
Не рви мого бур’яну!
Ой Дем’яне, Дем’яночку,
Не рви мого бур’яночку!
 

Карпати

Катерино, відчини-но, Катерино, встань-но,
Дай-но їсти, дай-но пити – як то буде файно!

Катерина відчинила, Катерина встала,
Дала їсти, дала пити, ще й поцілувала.

* * *

Била мене моя мати ввечері і вранці,
Щоби я си не ходила з хлопцями на танці.

Не бий мене, моя нене, не роби публіки,
Бо у мене в голівоньці лиш одні музики!

* * *

Весела-м ся народила, весела-м загину,
Бо я свою натурочку ніде не подіну.

Весела-м ся народила, веселого дому,
Усім людям веселенька − і свому милому.

Continue reading “КАТЕРИНО, ВІДЧИНИ-НО (жартівлива)” →

Лемківщина, Закарпаття.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я свого неня дошіковац:
Неню ж ти мій, неню, вчинь ми таку волю –
Йди за мене служить на ту войну!

Кедь ми прийшла карта нароковац,
Став я музиченьків дошіковац:
Гей ви, музиченьки, заграйте ми чардаш –
Най си погуляю в сей молодий час!

Стали музиченьки чардаш грати,
Стали ми ся сльози з очей лляти.
Ніхто не заплаче – ні отець, ні мати,
Лем за мнов заплачуть три дівчати.

Що перша заплаче, бо я її брат,
А друга заплаче, бо я її сват.
А третя заплаче, третя заголосить,
Бо вона від мене перстень носить!