Публікації про хор “Гомін” і Леопольда Ященка

Хор ГОМІН Тут можна завантажити або просто почитати окремі публікації про хор “Гомін” та його керівника.

Програма для перегляду формату DJVU – WinDjvu 1.0.3 Portable.

  1. Микола Литвин. Відроджуємо в собі себе [Інтерв’ю з Леопольдом Ященком] // Журн. Україна. – Київ, 1990. – №15. – С.6-9. – PDF.
  2. Юлія Шафранська. Хто з піснею до нас прийде…: Як перестріли фольклорний хор під Кіптями // Газ. Культура і життя. – 1990. – №99. – 30 вересня. – С.2. – PDF.
  3. Наталка Поклад. А слава не згине, козацькая слава [Про Леопольда Ященка – на здобуття Державної премії ім.Т.Г.Шевченка] // Газ. Київська правда. – 1990. – 28 грудня. – С.4. – PDF.
  4. Микола Кагарлицький. Через терни до храму пісні [Про Леопольда Ященка – на здобуття Державної премії ім.Т.Г.Шевченка] // Газ. Літературна Україна. – 1991. – №7 – 14 лютого. – PDF.
  5. Валерій Ясиновський. Дивак [Про Леопольда Ященка] // Журн. Дніпро. − Київ. − 1991. − №6. − С.108-118. – ursr.org.
  6. Микола Кагарлицький. Храм народної пісні [Про хор “Гомін” і Леопольда Ященка] // Журн. Вітчизна. − Київ. − 1992. − №4. − С.149-154. – ursr.org.
  7. Микола Кагарлицький. Маестро з сопілкою [Про хор “Гомін” і Леопольда Ященка] // Журн. Пам’ятки України. − Київ. − 1995. − №1. − С.11-16. – elib.nplu.org, donclass.com.
  8. Микола Кагарлицький. Леопольдові Ященку сповнилося 70. − 1998. − parafia.org.uaPDF.
  9. Микола Ткач. Щасливий той, хто співає: До 70-річчя Леопольда Ященка. – 1998.
  10. Катерина Міщенко. Столиця гомонить піснями: До 30-річного ювілею Етнографічного хору “Гомін”. − 1999.
  11. Ольга Мельник. Вогнище Леопольда Ященка // Українська газета. – 2000. – №2; №3. – 27 січня; 10 лютого. – С.3; С.4. – PDF.
  12. Галина Івасюк. Гомін піснею лунає: Інтерв’ю з Леопольдом Ященком // Наша газета. – 2000. – №13(49). – С.14. – PDF.
  13. Галина Синичич. “Я частка народу, серед якого живу”: Святкове інтерв’ю [з Леопольдом Ященком] // Газ.”Бойківщина”. – 2003. – 19 серпня. – С.3. – PDF.
  14. Надія Кир’ян. З піснею в серці [Про Леопольда Ященка] // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2008. – №49. – 4-10 грудня. – С.16. – slovoprosvity.orgPDF.
  15. Надія Кир’ян. Леопольд Ященко: вірю в перемогу Ющенка // Газ. За нашу Україну. – Київ, 2004. – №13. – 2 квітня. – PDF.
  16. Надія Данилевська. У дорозі до рідної пісні [Інтерв’ю з Леопольдом Ященком]. – 2008. – PDF.
  17. Петро Шульга. Велика чаша життя [Інтерв’ю з Леопольдом Ященком] // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2013. – №21. – 30 травня. – С.11. – slovoprosvity.orgPDF.
    Скорочений варіант:
      Петро Шульга. “Гомін, гомін по діброві”: Леопольду Ященку 85 [Інтерв’ю з Леопольдом Ященком] // Українська музична газета. – Київ, 2014. – №2(92). – С.5. – PDF.
  18. Ольга Веремійчик. Вітаємо з ювілеєм! [Про ювілейний вечір Леопольда Ященка] // Газ. Українське Слово. – Київ, 2013. – №23 (3634). – 5-11 червня. – ukrslovo.org – PDF.
  19. Людмила Чечель. Щаслива зірка Леопольда Ященка // Газ. Культура і життя. – Київ, 2013. – №23. – 7 червня. – С.7. – PDF.
  20. Лідія Орел. “Хто співає, той щасливий”: Букет до ювілею Леопольда Ященка // Газ. Українська Доля. – Київ, 2013. – №20. – 7 червня. – С.5. – ukrdolya.com.ua – PDF.
  21. Надія Кир’ян. Прапороносець української пісні [Про ювілейний вечір Леопольда Ященка] // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2013. – №23. – 13 червня. – С.5. – slovoprosvity.orgPDF.
  22. Катерина Міщенко. “Співаймо разом!” [Про Леопольда Ященка] // Газ. Нація і держава. – Київ, 2013. – №24-25. – 13-20 червня. – С.11-12. – cun.org.uaPDF.
  23. Леопольдові Ященку – 85 (про ювілейний вечір). // Газ. Нація і держава. – Київ, 2013. – №24-25. – 13-20 червня. – С.1. – cun.org.uaPDF.
  24. Ольга Унгурян. Леопольд Ященко: “У нас верховодил Вячеслав Чорновил, при встрече всегда говоривший: «Слава Українi!»” // Газ. Факты. – Киев, 2014. – 29 января. – fakty.uaPDF.
  25. Анна Черевко. Мелодия украинского духа [О Леопольде Ященко] // Газ. Зеркало недели. – Киев, 2014. – 3 октября. – gazeta.zn.uaPDF.
  26. Анна Черевко. Мелодія українського духу [Про Леопольда Ященка] // Газ. Дзеркало тижня. – Київ, 2014. – 3 жовтня. – gazeta.dt.uaPDF.
  27. Смуток його сопілки [Про Леопольда Ященка] // Голос України. – 2016. – 2 квітня (web-версія), 5 квітня (друк). – С.8. – golos.com.uaPDF.
  28. Пішов з життя легендарний Леопольд Ященко, дисидент і народний артист // Громадське Радіо. – 2016. – 3 квітня. – hromadskeradio.org – PDF.
  29. Наталка Позняк-Хоменко. Змовкла сопілка [Про Леопольда Ященка] // Газ. Україна Молода. – Київ, 2016. – 5 квітня. – umoloda.kiev.uaPDF.
  30. Валерій Ясиновський. Відгомонів у вічну пісню… [Про Леопольда Ященка] // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2016. – 7 квітня. – slovoprosvity.orgPDF.
  31. Петро Шульга. Прощавайте, Маестро! [Про Леопольда Ященка] // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2016. – 7 квітня. – slovoprosvity.orgPDF.
  32. Ирина Сикорская. Леопольд Ященко: жизнь как “Гомін” // Газ. Зеркало недели. – Киев, 2016. – 8 апреля. – gazeta.zn.uaPDF
  33. Ірина Сікорська. Леопольд Ященко: життя як “Гомін” // Газ. Дзеркало тижня. – Київ, 2016. – 8 квітня. – gazeta.dt.uaPDF.
  34. Наталка Позняк. Пам’ятаймо маестро: пішов із життя творець хору “Гомін” Леопольд Ященко // UAinfo. – Київ, 2016. – 10 квітня. – uainfo.orgPDF.
  35. Віктор Рог. Майстер чарівної сопілки [Про Леопольда Ященка] // Газ. Український Погляд. – Київ, 2016. – 11 квітня. – ukrpohliad.orgPDF.
  36. Ольга Унгурян. Леопольд Ященко: “Стоя на Владимирской улице возле здания КГБ, мы громко запели коляду” // Газ. Факты и комментарии. – Киев, 2016. – 13 апреля. – fakty.uaPDF.
  37. Михайло Гуць. Світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка // Газ. Слово Просвіти. – Київ, 2016. – 5 вересня. – slovoprosvity.orgPDF.
  38. Михайло Гуць. “В пісні, в слові буде вічно жити” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) // Слов’янський світ: щорічник. Вип.15 / [голов.ред. Скрипник Г.А.]; НАН України, ІМФЕ ім.М.Рильського. – Київ, 2016. – 390 с. – С.277-292. – irbis-nbuv.gov.uaPDF.
  39. Віктор Шпак. Батько крамольного “Гомону” [Про Леопольда Ященка] // Газ. Урядовий кур’єр. – Київ, 2018. – 2 червня. ukurier.gov.uaPDF. Варіант публікації:
      Віктор Шпак. Батько крамольного “Гомону” і “совєцкій тунєядєц”: Пам’яті Леопольда Ященка – Київ, 2018. – 2 червня. – ukrinform.uaPDF.
  40. Лідія Орел. Леопольд Ященко: штрихи до портрета. – 2018.
  41. Петро Гончар, Лідія Орел, Валентина Команчук, Катерина Міщенко. Творча праця Леопольда Ященка та її продовження: Відкритий лист. – 2018.
  42. Лю Пархоменко. Спомини про друга (Леопольда Ященка). – 2018.
  43. Людмила Стогнота. Хай пам’ять живе, не згасає: Спогади про Леопольда Ященка. – 2018.
  44. Людмила Іваннікова. Леопольд Іванович кардинально змінив мою долю: Спогади про Леопольда Ященка. – 2018.

Див. також:  Леопольд Ященко: авторська сторінка

За допомогу в пошуках друкованих матеріалів дякуємо співробітникам бібліотеки НЦНК “Музей Івана Гончара” Валентині Єрьоменко та Наталі Радченко.

 

23 грудня 2012   (оновлено 22.02.2020)   //   Категорії:                             Теґи: ,    

Творча праця Леопольда Ященка та її продовження – ВІДКРИТИЙ ЛИСТ, 2018

Леопольд Ященко. 1991 Як відомо, 3 червня 2018 року відбувся Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль хорових колективів імені Леопольда Ященка. Для нас усіх це стало несподіванкою – і немов би й приємною: люди, які ніколи не були “гомінчанами”, узялися вшанувати пам’ять маестро до його 90-річчя… Довідалися ми про такі наміри лише за два тижні до його проведення – 17 травня, і, ясна річ, поцікавилися положенням про фестиваль та програмою.

Витяг із положення, склад журі та програму фестивалю ми одержали від організаторів за два дні до його проведення. Дещо зразу здивувало, але… справу вже зроблено, йдемо дивитися.

Враження від фестивалю вийшло, сказати б, двоїсте. З одного боку, задоволені учасники, журі та глядачі. Останніх, до речі, було небагато; втім, це й не дивно для першого заходу. З іншого – великий портрет Леопольда Ященка на сцені виглядав дедалі більше недоречним… Чому – спробуємо пояснити.

Читати далі »

13 березня 2019   (оновлено 20.03.2019)   //   Категорії: Новини, ОГЛЯДИ, СТАТТІ                             Теґи: ,    

ЗВЕРНЕННЯ до керівників самодіяльних хорів міста Києва та всіх шанувальників народної пісні – Леопольд ЯЩЕНКО, 2003

Козацька слава

Леопольд ЯЩЕНКО. Звернення до керівників самодіяльних хорів міста Києва та всіх шанувальників народної пісні. [Оригінальний текст з архіву автора]. – 2003.

Ми, українці, вже звикли хвалитися тим, що являємо собою співучий народ і що створили не одну сотню тисяч пісень. Це справді так. Але не слід забувати, що творцями цих багатств є переважно наші предки, які співали при кожній нагоді – і в радості, і в горі.

Нині ж ми свої пісенні скарби втрачаємо на очах, і головною причиною цього є, на жаль, науково-технічний прогрес. Люди старшого віку є свідками того, що в нашому музичному побуті протягом останніх 50-ти років відбулася справжня революція: від мистецького самообслуговування ми перейшли до сервісу. Нині вже техніка за нас і співає, і грає, задовольняючи ледве чи не всі наші естетичні потреби. Забезпечуючи нам мистецький комфорт, вона разом з тим пригнічує масову творчу ініціативу. Внаслідок цього з творців пісенної культури ми поступово перетворюємося на її пасивних споживачів. У кращому разі замість техніки перед нами виступають всюдисущі естрадні “зірки”, а ми тільки слухаємо та в долоні плещемо.

Читати далі »

12 серпня 2018   (оновлено 19.08.2018)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

МОЇ ЧУМАКИ: з історії одного хору – Василь ТРИЛІС, 2000-2006

Василь Триліс і хор ЧУМАКИ Вийшовши понад двадцять років тому з хору “Гомін”, чоловічий хор “Чумаки” мандрував своїми дорогами і має свою цікаву історію. Про неї, про себе та про деякі оргвисновки оповідає тут його засновник і керівник Василь Герасимович Триліс.

Републікуємо текст із сайту pisni.org.ua, не змінивши “ані титли, ніже тії коми”. Лише додаємо посилання на розміщені у нас пісні, а також знайдені в І-неті відео й світлини.

Чумаки не мають нічого спільного з бурхливим сьогоденням.
Чумаки – це наше славне минуле. І, можливо, майбутнє.

Василь Триліс

 Заспів  Вступ  1. Дещо про себе  2. Становлення  3. По славу  4. Задрипанка, шинкарка, перекупка  5. Секрети майстерності  6. Занепад

Читати далі »

9 квітня 2017   (оновлено 09.04.2017)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                   Репертуар:           Теґи: ,    

НАРОДНА ПІСНЯ В НАШОМУ ПОБУТІ – Леопольд ЯЩЕНКО, 1994

Репетиція Гомону, 1992

Леопольд Ященко. Народна пісня в нашому побуті. [Оригінальний текст з архіву автора]. – 1994.   Друковані варіанти:     Леопольд Ященко. Душа народу – в нашій пісні // Газ. Вечірній Київ. – 1993. – 21 серпня. – PDF.     Леопольд Ященко. Українська народна пісня в міському середовищі // Журнал “Народна творчість та етнографія”. – 1995. – №5 – С.11-17. – PDF.

Невтішне становище нашої народно-пісенної культури нині чимдалі більше турбує всіх, хто небайдужий до її долі. Люди все менше співають у побуті, і не тільки в місті, а й у селі, яке здавна було джерелом і охоронцем народних традицій. “Чи співатимемо ми в XXI столітті?” – такі тривожні питання ставлять читачі в пресі (газета “Культура і життя”, 15.05.1993). І небезпідставно. “Хто мені скаже – чи чув він, як у селі на вулиці співають дівчата? Не кажу вже про те, що її, тієї пісні, нема кому співати. Навіть там, де і є молодь, чомусь це не заведено. Ідуть собі юнаки та дівчата до клубу, почовгають там на дискотеці, та й додому” (там же).

І це, на жаль, типова картина для нашого часу. “По селах забувають, і то без найменших докорів сумління, слова і мелодії народних пісень, народні традиції і звичаї… клуби перетворюються на кінотеки і дансинги…” (там же, 11.09.1993р.).

Найчастіше кризу народної культури пов’язують із тяжкою спадщиною минулого, з руйнівною дією асиміляторського тоталітарного режиму, який намагався знівелювати нашу культуру, підірвати її самобутнє коріння, вбити в народі історичну пам’ять. Все це спричинилося до того, що народ у значній своїй масі збайдужів до власних духовних надбань, не цінує тих багатств, які дісталися йому в спадщину.

Читати далі »

8 січня 2017   (оновлено 17.08.2018)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”

Обкладинка

КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. – К., 2005. – 186 с., нот.

Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.

Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним колядницьким гуртам, освітнім закладам і дитячим мистецьким студіям. Тож колядуймо разом – господарю, господині й господарській дитині; зігріймо піснями кожну оселю! Хай Світле Різдво і багатий Щедрий вечір завжди будуть з нами – рік од року, вік од віку!

Читати далі »

18 липня 2011   (оновлено 27.10.2020)   //   Категорії: Новини, Синтезатор, НОТИ, АУДІО, ВИДАННЯ   Концепція: , , , ,   Етнографічний реґіон: , , , , , ,   Жанр: , , , , , , , , , , , , ,   Характер: , , , , ,   Настрій: , , ,   Виконавці – ВІК: , ,   Виконавці – СКЛАД: , , ,     Репертуар: , , , , , , , ,           Теґи: ,    

НАРОДНА ПІСНЯ ЯК ЧАСТИНА НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ – Василь ТРИЛІС

Одягають вінок

Василь Триліс, Київ, 2000.
Джерело: pisni.org.ua.

1. Фізіологія

Перший крик немовляти – це профілактична фізіологічна процедура, запрограмована Природою: швидкий, майже конвульсивний вдих повітря, а затим тривалий, вичерпний аж до конвульсії видих. Тривалість видиху зумовлюється його гальмуванням, гальмування ж забезпечують голосові органи – лунає Перша Пісня Життя. Забігаючи наперед, скажемо, що вона не з веселих і, отже, підтверджує буддійську благородну істину: життя є страждання.

На тому не кінець. Подивіться й подивуйтеся, як люблять діти горланити, навіть коли не страждають. А як страшно кричить чоловік, кидаючись на ведмедя, мамута чи свого ж таки брата-супостата! Який хор гримить над полем битви! Чим гучніший крик, тим страшніше ворогові, і цей психологічний тиск має об’єктивні, фізіологічні підстави: регулярно вправляючи собі горлянку й легені, людина поліпшує й посилює не тільки гучність голосу, але й кровообіг, обмін речовин, загальну життєздатність і силу.

Читати далі »

6 липня 2016   (оновлено 06.10.2016)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”

Обкладинка

КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. − К., 2007. − 256 с., нот.

Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.

Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Читати далі »

ЯК І НАВІЩО ВЧИТИСЯ СПІВАТИ – Василь ТРИЛІС

Як і навіщо вчитися співати

Василь Триліс. Як і навіщо вчитися співати // Журнал “Дім і сім’я”. – 2011. – №5. – С.22-24.

Справді, навіщо?

Це “природне” запитання сто років тому видалося б так само безглуздим, як, скажімо, навіщо вчитися ходити або розмовляти. Але сьогоднішньому українцю співати не потрібно. Так він думає. Тобто, він не думає, за нього вже давно подумали; він просто, не довго думавши, погодився, та на тому й кінець. Коли, бува, й засмокче душу якась незрозуміла порожнеча, то до його послуг, серед інших розваг, десятки різноманітних кнопок: тицьнув пальцем – і гримить електронна звукова розкіш так, що вгинаються ребра й тремтять стіни. Ну, можна пожаліти сусідські вуха й тяжку працю будівельників та встромити собі в вуха пару дундуляторів – насолода неземна, і нікому до тебе немає діла.

Читати далі »

26 листопада 2012   (оновлено 02.04.2016)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

ОДЕРЖИМІСТЬ: штрихи до портрета Віктора ЗАХАРЧЕНКА, керівника Кубанського козачого хору – Микола КАГАРЛИЦЬКИЙ, 1989

Віктор Захарченко

Микола Кагарлицький. Одержимість: штрихи до портрета Віктора Захарченка // Журнал “Дніпро”. – 1989. – №11. – С.87-103.

Якось у розмові Віктор Гаврилович Захарченко, відомий композитор, фольклорист, народний артист РРФСР, лауреат всесоюзних і міжнародних конкурсів, художній керівник уславленого Державного ордена Дружби народів Кубанського козачого хору зронив: “Пам’ятаєте, що відповів Карл Маркс на запитання “Ваше уявлення про щастя?” – “Боротьба”. Так, без боротьби неможливе щастя, бо кожна ідея лише тоді увінчається перемогою, коли ти дуже жадаєш цієї перемоги, якщо ладен за неї піти на плаху. Чудові приклади маємо з життя славетних. Та й мій, хай скромний досвід потверджує цю сентенцію. Адже все життя шукаю найкоротшу дорогу до народної пісні, понад двадцять літ, оббиваючи пороги, шукаю шляхів до України, до дружби з нею. І ось ця дружба, вірю щиро, засвітилася мені насправді. Це для нас, кубанців, украй потрібно, бо звідси коріння чорноморських козаків, які після зруйнування Катериною II Запорозької Січі оселились на Кубані. Це потрібно і вам, бо на нашій землі – частка вашої-нашої історії”.

Читати далі »

16 вересня 2014   (оновлено 07.07.2018)   //   Категорії: Новини, СТАТТІ     Етнографічний реґіон:                         Теґи: ,