Радіопередача у програмі “Майстерня” на 3-му каналі УР – до 90-річчя Леопольда Ященка

nrcu.gov.ua" 3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, програма “Майстерня”, 30 травня 2018 р. – 50 хв.

Ведуча: Наталія Грабченко.
Режисер: Жанна Боброва.
Гості програми: Лідія Орел, етнограф, Заслужений працівник культури України, дружина Леопольда Ященка; Катерина Міщенко, фольклорист, старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Тема: 90-річчя Леопольда Ященка, українського музикознавця, хормейстера, фольклориста, композитора й диригента, засновника і керівника хору “Гомін”.

Український хоровий спів, традиції українського багатоголосся і унікальні напрацювання Леопольда Ященка щодо відродження традицій побутового співу. Перший всеукраїнський фестиваль хорових колективів імені Леопольда Ященка, який відбудеться 3 червня у Національному музеї народної архітектури і побуту України.

Слухати (mp3):

У програмі звучать пісні: “Ой ти жайворонку”, “Вечір надворі, ніч наступає”, “Ой летіли гуси”, “Молімся за Вкраїну”.

30 травня 2018   (оновлено 30.05.2018)   //   Категорії: Живий звук, Актуальне, Новини, Радіопередачі, ПІСНІ, АУДІО                                

Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів – НМНАПУ, 3 червня 2018 – ВІДЕО


Відеоальбом на Vimeo »

Міністерство культури України, Київська обласна державна адміністрація і Національний музей народної архітектури та побуту України стали співорганізаторами Першого Всеукраїнського відкритого фестивалю-конкурсу хорових колективів, який відбувся 3 червня 2018 року на території НМНАПУ (Київ, с.Пирогів).

Фестиваль-конкурс хорових колективів імені Леопольда Ященка Етнографічний хор “Гомін” було запрошено відкрити, взяти участь і закрити фестиваль, оскільки організатори залучили для назви фестивалю ім’я Леопольда Ященка.

Тут подаємо окремі пісні з фестивалю – у виконанні “Гомону” під керівництвом Валентини Команчук та Народного аматорського хору “Бірзуляни” Куяльницької сільської об’єднаної територіальної громади (с.Куяльник Подільського р-ну Одеської обл.) під керівництвом Володимира Кропив’янського. Спів цього колективу, єдиного з-поміж п’ятнадцяти учасників, був стилістично наближеним до “Гомону”.

Читати далі »

28 травня 2018   (оновлено 08.07.2018)   //   Категорії: Живий звук, Актуальне, Новини, ПІСНІ, ВІДЕО                                

Леопольд Ященко: штрихи до портрета – Лідія ОРЕЛ, 2018

Леопольд Ященко. 1960-і рр. 2 червня 2018 року минає 90 років з дня народження Леопольда Івановича Ященка [1928–2016], музиканта-фольклориста, композитора, диригента, поета, кандидата мистецтвознавства, члена Спілки композиторів України, лауреата премії ім. П.Чубинського (1992), лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1993), художнього керівника Етнографічного хору “Гомін”.

Мені пощастило прожити поруч із ним понад півстоліття. Ми народили й виховали двох синів. І, хоч родинне життя не було безхмарним, нас завжди єднала любов до України і замилування її народною спадщиною.

З гумором і оптимізмом сприймаючи життєві незгоди, Леопольд поблажливо ставився й до моєї нелегкої вдачі. Мав дуже цілісне бачення української традиційної культури – і завжди розглядав пісню в контексті народного побуту; тому часто спрямовував мої етнографічні пошуки, підказував точніші формулювання, допомагав ілюструвати статті піснями…

Ми обоє обрали життя для громади – і від цього, ясна річ, потерпало наше ближче оточення. Завжди намагалися не звертати уваги на побутові дрібниці, а думати про головне. Два роки тому Леопольд відійшов у інші світи, а мені й донині важко осягнути, з ким звела мене доля…

Отже, про Леопольда Ященка: яким він був – і як він став собою.

Читати далі »

24 травня 2018   (оновлено 30.08.2018)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи:    

НАРОДНА ПІСНЯ В НАШОМУ ПОБУТІ – Леопольд ЯЩЕНКО, 1994

Репетиція Гомону, 1992

Леопольд Ященко. Народна пісня в нашому побуті. [Оригінальний текст з архіву автора]. – 1994.   Друковані варіанти:     Леопольд Ященко. Душа народу – в нашій пісні // Газ. Вечірній Київ. – 1993. – 21 серпня. – PDF.     Леопольд Ященко. Українська народна пісня в міському середовищі // Журнал “Народна творчість та етнографія”. – 1995. – №5 – С.11-17. – PDF.

Невтішне становище нашої народно-пісенної культури нині чимдалі більше турбує всіх, хто небайдужий до її долі. Люди все менше співають у побуті, і не тільки в місті, а й у селі, яке здавна було джерелом і охоронцем народних традицій. “Чи співатимемо ми в XXI столітті?” – такі тривожні питання ставлять читачі в пресі (газета “Культура і життя”, 15.05.1993). І небезпідставно. “Хто мені скаже – чи чув він, як у селі на вулиці співають дівчата? Не кажу вже про те, що її, тієї пісні, нема кому співати. Навіть там, де і є молодь, чомусь це не заведено. Ідуть собі юнаки та дівчата до клубу, почовгають там на дискотеці, та й додому” (там же).

І це, на жаль, типова картина для нашого часу. “По селах забувають, і то без найменших докорів сумління, слова і мелодії народних пісень, народні традиції і звичаї… клуби перетворюються на кінотеки і дансинги…” (там же, 11.09.1993р.).

Найчастіше кризу народної культури пов’язують із тяжкою спадщиною минулого, з руйнівною дією асиміляторського тоталітарного режиму, який намагався знівелювати нашу культуру, підірвати її самобутнє коріння, вбити в народі історичну пам’ять. Все це спричинилося до того, що народ у значній своїй масі збайдужів до власних духовних надбань, не цінує тих багатств, які дісталися йому в спадщину.

Читати далі »

8 січня 2017   (оновлено 17.08.2018)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,    

НАРОДНА ПІСНЯ ЯК ЧАСТИНА НАРОДНОЇ МЕДИЦИНИ – Василь ТРИЛІС

Одягають вінок

Василь Триліс, Київ, 2000.
Джерело: pisni.org.ua.

1. Фізіологія

Перший крик немовляти – це профілактична фізіологічна процедура, запрограмована Природою: швидкий, майже конвульсивний вдих повітря, а затим тривалий, вичерпний аж до конвульсії видих. Тривалість видиху зумовлюється його гальмуванням, гальмування ж забезпечують голосові органи – лунає Перша Пісня Життя. Забігаючи наперед, скажемо, що вона не з веселих і, отже, підтверджує буддійську благородну істину: життя є страждання.

На тому не кінець. Подивіться й подивуйтеся, як люблять діти горланити, навіть коли не страждають. А як страшно кричить чоловік, кидаючись на ведмедя, мамута чи свого ж таки брата-супостата! Який хор гримить над полем битви! Чим гучніший крик, тим страшніше ворогові, і цей психологічний тиск має об’єктивні, фізіологічні підстави: регулярно вправляючи собі горлянку й легені, людина поліпшує й посилює не тільки гучність голосу, але й кровообіг, обмін речовин, загальну життєздатність і силу.

Читати далі »

6 липня 2016   (оновлено 06.10.2016)   //   Категорії: Актуальне, Новини, СТАТТІ                             Теґи: ,