Слова і музика Семена Климовського.
Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!
