КОНЦЕПЦІЯ: Редакція

Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Лопатинці. Записала Людмила Іваннікова, 1991 р.

Діти ходять по колу, взявшись за руки, і співають. Усередині кола Зайчик рухами відтворює все, про що співається, і насамкінець обирає замість себе когось іншого.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зайчику, зайчику ти малесенький,
Голубе, голубе ти сивесенький!
Ану, зайку, скочки в бочки!
Ану, зайку, у долоньки!

Скочком-бочком перевернися,
Гребінчиком перечешися,
Кого любиш – поклонися,
Кого любиш – обіймися.

Поплив зайчик по Дунаю
Та взяв собі котру скраю –
Чи попову, чи дякову,
Чи найкращу – мужикову.

А попова кривонога,
А дякова кривобока,
Мужикова – гарна диня,
Буде з неї господиня!
 

З пісень Марусі Чурай.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Та за свого миленького
Богу помолися.

Стоїть місяць над горою
А сонця немає.
Мати сина на війноньку
Слізно проводжає.

Іди, іди, мій синочку,
Та не забарися,
За чотири неділеньки
Додому вернися.

Continue reading “ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ (лірична, козацька)” →

Первісний варіант – Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Згодом пісню співали по-різному; найрозповсюдженіший сьогодні варіант мелодії, який виконує Оксана Білозір. Тут подаємо редакцію хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хату йдуть.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості для душі.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес,
Тут зібрася рід наш увесь.

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
А вже ж тая хата всім мала,
Бо уся родинонька прийшла!
 

Волинська обл., Горохівський р-н, с.Борисковичі.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зірко вечірняя, світи, не погасай!
Вийди, дівчинонько, до мене в темний гай! (2)

А я виходила і цілувалася…
Забрали милого, а я зосталася. (2)

Забрали милого прокляті вороги,
А я не бачила, куди його вели. (2)

Повели милого поміж березами,
А я залилася дрібними сльозами. (2)

Зірко вечірняя, скоріше погасай,
Бо вже не вийду я до тебе в темний гай. (2)
 

З полтавського бою розбитий гетьман
Біжить безталанний Мазепа.
Кругом тільки тирса та сивий туман
Безмежного дикого степу.

Спинився гетьман, відпочинок щоб мать,
На дальніх могилах у степу.
Ой місяцю, місяцю, згинь, не дивись
На муки Івана Мазепи!

На тихім Дніпрі ані вітру, ні хвиль,
Безжурні не хиляться лози,
В степу на могилі не шепче ковил,
Лиш роси там ллються, мов сльози.

“Прощай, Україно, і ви, соколи,
Славетні сини України.
Чи ще доведеться побачить колись
Мені наші милі руїни?

Прощай, Україно, навіки прощай!
Тобі я віддав усю силу.
Тужливою піснею ти привітай
Мою безталанну могилу…”
 

Слова Олеся Бабія, мелодія народна. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зродились ми великої години
З пожеж війни, із полум’я вогнів.
З’єднав нас біль по втраті України,
Підняв нас гнів на клятих ворогів.

І ось ми йдем у бою життєвому,
Міцні й тверді, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець – той здобуває світ!

Нас кличе в бій борців полеглих слава,
Для нас закон найвищий – то наказ!
Соборная Вкраїнськая держава,
Одна, міцна, від Сяну по Кавказ!
 

Закарпаття. З репертуару Закарпатського народного хору. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Іванку, Іванку,
З того боку ярку, (2)
Пішла би-м до тебе − (2)
Взяла вода лавку.

Лавочка тоненька,
Вода студененька,
А я молоденька −
Могла б ся вломити, (2)
Жаль ми ся втопити!

Continue reading “ІВАНКУ, ІВАНКУ З ТОГО БОКУ ЯРКУ − варіант 1 (лірична)” →

Закарпаття. З репертуару Закарпатського народного хору. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Іванку, Іванку з того боку ярку,
Пішла би-м до тебе − взяла вода лавку. (2)
 

З цієї пісні у “Гомоні” приспівували лише один куплет; зате саму її мелодію Леопольд Ященко з часом продовжив інструментальною “в’язанкою” мелодій для сопілки. Нею заповнювалися при потребі різні музичні “паузи”.
 

Словаччина. Записав Леопольд Ященко від Надії Коломієць, яка працювала екскурсоводом з словацькими групами і від однієї з них перейняла пісню

Із-за Бихлова вітер віє,
Вже той Каченце пантлов берут.
Вчера невіста – завтра жена,
Днесь вечер будеш зачепена.

Ой ти Каченко, біла ружа,
Тобі не було треба мужа,
Ти-сь могла ходит на свободі,
Як та рибічка в бистрой воді.

Ой ти Мартіне, стром зелений,
Тобі не було треба жени,
Ти-сь мог ходит по галанках,
Як тен голубек по амбарках.

Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.

Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!

Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!

Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.

Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.

Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.