КОНЦЕПЦІЯ: Редакція

Варіант тексту на схожу мелодію: “У неділю рано”.

– Куди їдеш, орле, куди від’їжджаєш?
На кого милу, да гей, свою покидаєш? (2)

– Покидаю тебе ще й рідну матусю.
Будь здорова, мила, да гей, може й не вернуся! (2)

– Ой вернися, милий, гроза наступає,
А може в дорозі, да гей, ворога спіткаєш? (2)

– Не злякають громи, ані лихі бурі,
А ворог посміє, да гей, люто битий буде! (2)

– Де зупиниш коня свого вороного?
Звідки виглядати, да гей, тебе, молодого? (2)

– Зупинюсь я в полі, а ще, може, в лузі…
Будь здорова, мила, да гей, бо чекають друзі. (2)

Рівненська обл., Дубровицький р-н, с.Сварицевичі. Запис та редакція мелодії Людмили Іваннікової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Та ой ми були у великому лісі,
Нарядили Куста із зеленого кльо(ну).

Нарядили Куста із зеленого кльону,
Вийди, господаре, із нового поко(ю).

Вийди, господаре, із нового покою,
Винеси Кусту та хоч півзолото(го).

А наш Куст маленький даром зілля не носить,
Він до того ходить, а хто його запро(сить).

А в нашого Куста ручки-ніжки невеличкі,
Треба йому, треба панчішки, череви(чки).

А наш Куст поїде та й до батенька в гості,
Треба йому, треба черевички на помо(сті).

Continue reading “КУСТ, або ТА ОЙ МИ БУЛИ У ВЕЛИКОМУ ЛІСІ (кустова)” →

З репертуару ансамблю “Кралиця” Київського інституту культури, 1990-і рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Кучерява Катерина вчепилася до Мартина.
Гей, гей, у-ха-ха, вчепилася до Мартина. (2)

Ти, Мартине-добродію, сватай мене й у неділю.
Гей, гей, у-ха-ха, сватай мене й у неділю. (2)

Як я свататись не хтіла, мене рідна мати била.
Гей, гей, у-ха-ха, мене рідна мати била. (2)

Тонко пряду – нитка рветься, грубо пряду – мати б’ється.
Гей, гей, у-ха-ха, грубо пряду – мати б’ється. (2)

По садочку походжала, черевички потоптала.
Гей, гей, у-ха-ха, черевички потоптала. (2)

Черевички погубила, собі хлопців наманила.
Гей, гей, у-ха-ха, собі хлопців наманила. (2)
 

Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летить галка через балку,
Літаючи кряче.
Моло’, молодая дівчи’, дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.

Не пускає мене мати
Рано до криниці,
Ні жи’, ні жита жать, ні льо’, ні льону брать,
Ні на вечорниці.

Раз ізвечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соло’, соловейка,
Мов зроду не чула.

Вийшла, стала під вербою,
Та й дивлюся в воду:
Яку, яку, мати, красу, красу дала –
Та й не дала долю!

Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати –
Було, було б тобі, моя, моя мати,
Щастя, долю дати!
 

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летіла зозуля та й стала кувати,
Десь мого милого в цей день не видати. (2)

Десь мого милого в цей день не видати −
Повів до Дунаю коня напувати. (2)

Повів до Дунаю коня напувати,
На білім пісочку два слідочки знати. (2)

Що перший слідочок − коня вороного,
А другий слідочок − миленького мого. (2)

Піду я в садочок, зірву я листочок,
Прикрию, пристелю милого слідочок. (2)

Щоб того слідочка пташки не збродили,
Щоб мого милого другі не любили. (2)

А вже ж полюбили ще й причарували,
А вже ж тії чари на правдоньку стали! (2)
 

Хрестоматійна пісня з Наддніпрянщини. Побутувала також у середовищі українців за межами України – в таборах та на примусових роботах у Німеччині під час ІІ Світової війни.

Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)

Ой ти зозуленько, чого рано куєш,
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (2)

Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (2)

Якби мати знала, яке мені горе,
Вона б прилетіла за синєє море. (2)

Якби мати знала, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (2)

Горобчиком хліба, синичкою солі…
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (2)
Варіант:
Ой мамо, ой мамо, як тяжко в неволі! (2)
 

Наддніпрянщина

Максим козак Залізняк,
Козак з Запорожжя,
Як виїхав на Вкраїну,
Як повная рожа.

Зібрав війська сорок тисяч
В місті Жаботині,
Обступили город Умань
В обідній годині.

Обступили город Умань,
Покопали шанці
Та вдарили з семи гармат
У середу вранці.

Як вдарили з семи гармат
У середу вранці –
Накидали воріженьків
Повінісінькі шанці.

Отак козак Залізняк
Із панами бився,
Та й за теє доброї
Слави заручився.

Західне Поділля.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Мамо ж моя, мамо, я ж ваша дитина,
Дана, дана, дана, дана, гей!
Мені ся належить подушка й перина.
Дана, дана, дана, дана, гей!

Подушка й перина, корова з телятком,
Дана, дана, дана, дана, гей!
Щоб я не ходила по селу з горнятком.
Дана, дана, дана, дана, гей!

Тату ж ви мій, тату, я ж ваша дитина,
Дана, дана, дана, дана, гей!
Мені ся належить легкова машина.
Дана, дана, дана, дана, гей!

Легкова машина, ще й цегляна хата,
Дана, дана, дана, дана, гей!
Щоб я пам’ятала, що я маю тата!
Дана, дана, дана, дана, гей!

Continue reading “МАМО Ж МОЯ, МАМО (весільна)” →

Мелодія Оксани Рафи (Товариство “Вертеп”, м.Тернопіль), слова та гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – З СУПРОВОДОМ (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – БЕЗ СУПРОВОДУ (PDF, mp3):

Козацький вільний край прослався перед нами,
І жайворонка спів лунає угорі…
Ми знову ідемо байраками, степами,
На незборимий клич мандрівної зорі.

Приспів:
Гей, дана, гей! Гей, дана, дана,
Дана, дана, дана, о-о, гей, гей!

З проторених доріг ми раді повернути
На стежечки круті, до гаю, до ріки…
Щаслива та пора, як вітер б’є у груди!
Прекрасна та пора – бо ми мандрівники!

Приспів.

До нових берегів нам стелиться дорога,
Над нами в вишині Чумацький мріє шлях…
А думи все летять до рідного порога,
А думи все летять по зоряних світах.

Приспів.

Запалимо вогні на березі крутому,
Русалки в темну ніч нам спати не дадуть…
А вранці по росі – у далеч невідому,
А вранці по росі рушаємо у путь!

Приспів.

Первісний варіант пісні можна знайти ТУТ »

Поділля.

Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)

Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)

Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)

Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)

Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)

Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)

Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)

Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)

А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)

Continue reading “МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)” →