КОНЦЕПЦІЯ: Редакція

Київська обл., Бородянський р-н, с.Немішаїв. Записала Людмила Іваннікова 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.

Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На гряній неділі русалки сиділи,
Ой рано, рано, русалки сиді(ли).

Сиділа русалка та й питала літа,
Ой рано, рано, та й питала лі(та).

Чи бувало літо, чи ще й не бувало,
Ой рано, рано, чи ще й не бува(ло)?

А я, молодая, літа не вгадала,
Ой рано, рано, літа не вгада(ла).

Мене, молодую, горечко приспіло,
Ой рано, рано, горечко приспі(ло).

Горечко приспіло, гулять не пустило,
Ой рано, рано, гулять не пусти(ло)!
 

Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Автор українського перекладу невідомий. Оригінал російською – слова Миколи Добронравова, музика Олександри Пахмутової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить нам незнана ще зоря,
Знову ми одірвані від дому.
Поміж нами – далеч і моря,
Гаснучі вогні аеродрому.
Поміж нами відстань немала –
Холод і печаль на твоїх віях.
Нам зосталась крихітка тепла –
Наша невгасаюча надія.

Приспів:
Надія – наш компас земний,
Сміливим щастить як нікому,
Ми стрінемось в пісні одній –
Вона понесе нас додому!

Через віддаль і чужі краї
Звідси все простим здається зразу,
І зникають хмари грозові,
І смішними бачаться образи.
Ти лише чекай без вороття,
Впертим будь і щирим будь так само,
Щоби часом слало нам життя
Радощів коротку телеграму.

Continue reading “НАДІЯ, або СВІТИТЬ НАМ НЕЗНАНА ЩЕ ЗОРЯ (туристична)” →

Черкаська обл., Тальнівський р-н, с.Зеленьків. Запис УЕЛФ. Розшифрування Едуарда Драча.

Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК і БАРАБАНА (PDF, mp3):

Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)

Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)

Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)

Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)

Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)

Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)

Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)

Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
 

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.

Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.

Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.

Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.

Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!
 

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наша Маринка-Купалочка
Посеред моря купалась, (2)
На бережечку білилась. (2)

Вийшла на вулицю – хвалилась:
У мене личко, як яблучко, (2)
У мене очка чорнесенькі,
У мене брови тонесенькі –
Зовсім я дівка ладнесенька!

Черкаська обл., м.Жашків. Від Миколи Горошка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Наше Купайло з верби, з верби,
Ти, дівчинонько, прийди, прийди.

А вже Купайло заквітчане,
Прийшло дівчатко засмучене.

*       *       *

Наше Купайло будякове,
Погнали дівки бички в поле.

Ходімо, хлопці, дивитися
Як будуть дівки казитися.

Як будуть дівки казитися,
На сухі верби хилитися.

Continue reading “НАШЕ КУПАЙЛО З ВЕРБИ, З ВЕРБИ – мелодія 3 (купальська)” →

Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко, 1990 р.

Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад) (mp3):

Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад), запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Небо ясні зірки вкрили
Та й всю землю освітили.

Приспів (двічі):
Щедрий вечір, добрий вечір
Усім людям на здоров’я!

Снігом ниви спорошило,
На дорогу наносило.

Приспів.

Добрий вечір, господарю!
Ми принесли тобі дари!

Приспів.

Наші пісні – гарні дари,
Господарям для похвали!

Приспів (двічі).
 

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н. Записав Адам Рудчик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Невисоко сонце сходить − не можу сягнути;
Невелика любов була − не можу забути. (2)

Злети, злети, соловейку, з тої калиноньки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, з тої чужиноньки! (2)

Не поверну, не поверну − далека дорога…
Скинув шапку, попрощався − будь, мила, здорова! (2)

Ой бувай, мила, здорова та ще й здоровенька,
Та не дай ся підмовити − ти ще молоденька. (2)

Та не дай ся підмовити, з розуму ся звести,
Бо не знаєш, доки маєш русу косу плести. (2)