КОНЦЕПЦІЯ: Редакція
МИ ГАЙДАМАКИ (історична)
Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ми гайдамаки, ми всі однакі –
Ми ненавидим вороже ярмо!
Йшли діди на муки, підуть і правнуки –
Ми за народ життя своє дамо!
Знай, лютий враже: сотня поляже –
Тисяча натомість стане до борби!
І мечі свячені на серця скажені
Піднімуть знов потоптані раби!
Наша присяга – Бог, честь, відвага,
Воля України, скривджених добро!
Ними ся клянемо – поки жить будемо,
Ломить, палить кайдани і ярмо!
Рвімо ж кайдани, що їх тирани
На нашу волю сковують щодня,
Бо ми гайдамаки, бо ми всі однакі –
Не боїмось ні кулі, ні огня!
МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМО (веснянка)
Волинь
Вести кривий танець неважко. Всі учасники стають у ряд, взявшись за руки. Той, хто попереду – найчастіше дівчина – “виводить кривого танця”, себто веде всіх за собою. Кожен має точно повторювати лінію ходи попереднього.
Добре, якщо дівчина, яка йде попереду, обирає шлях таким чином, щоб загальний малюнок танцю займав якомога меншу площу – так легше співати без ритмічних розходжень.
Інший варіант пісні – “А ми кривого танцю йдем”. Кривого танця водимо також і під інші веснянки, які за ритмом і характером надаються до того – “Ой не рости, кропе”, “Травко-муравко”, “Хвалилася береза”, “Коло млина калина”, “Ой чи спиш, чи чуєш”, “Перекладу кладку” та ін..
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ми кривого танцю йдемо,
Кінця йому не знайдемо.
Ані кінця, ані ладу –
Не пізнаєш, котра ззаду.
Треба його та й виводити,
Кінець йому та й знаходити.
Ой вінку мій, вінку,
Та й хрещатий барвінку.
Що я тебе сплела
Та й учора ізвечора.
Та й учора ізвечора,
Та й темненької ночі.
Continue reading “МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМО (веснянка)”
МИ ПРИЙШЛИ ДО ТЕБЕ (колядка)
Галичина. Від учасників ансамблю “Черемош”, м.Львів.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ми прийшли до тебе, пане господарю, до тебе:
Чи ти нам дозволиш заколядувати у себе?
Ой почекайте хоч годиноньку одную –
Нехай ся вберу у сорочечку новую.
А Вам ся добре в теплій хатині вбирати,
А нам студено під вашим вікном стояти.
А Ваші губи ся позлипали від меду,
А наші ноги попримерзали до леду.
За нашу коляду дайте по чарці горілки –
Будете мати файную долю для дівки.
За нашу коляду дайте по чарці ще й вина –
Будете мати файную долю для сина.
За нашу коляду дайте по чарці кожному –
Будете мати файную долю для дому.
МІСЯЦЮ-КОРОЛЮ (лірична)
Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)
Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)
Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
Ноти є також у збірнику:
- Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.113.
МНОГАЯ ЛІТА, або СОЗДАТЕЛЮ ВСЬОГО СВІТА
Житомирська обл., Овруцький р-н, с.Личмани. Записали Олексій Доля і Катерина Міщенко, 2002 р.
На Овруччині таке многоліття є частиною традиційного різдвяного колядування. Колядницький гурт заходить до хати, стає перед образами і співає першу колядку – про Народження Христа. Потім колядники розвертаються до присутніх і співають многоліття, адресоване господарям та їхнім гостям. І тільки після цього вже можна співати колядки окремо господарю, господині й господарській дитині.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Создателю всього світа,
Хазяїну многа літа!
Многая, многая, многая літа!
Создателю всього світа,
Хазяєчці многа літа!
Многая, многая, многая літа!
Создателю всього світа,
Їхнім діткам многа літа!
Многая, многая, многая літа!
Создателю всього світа,
Всій родині многа літа!
Многая, многая, многая літа!
Создателю всього світа,
Їхнім гостям многа літа!
Многая, многая, многая літа!
………
Создателю всього світа,
Україні многа літа!
Многая, многая, многая літа!
Многая, многа літа, (2)
Многая, многая літа!
МОВ ТОЙ ОЛЕНЬ, ЗАГНАНИЙ У БОЛОТО, або ПІСНЯ ПРО БАЗАР (історична)
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Мов той олень, загнаний у болото,
Зацькований собаками в лісах,
Борониться знеможена піхота,
Кіннота йде за нею по слідах.
Паде з утоми військо на дорозі,
Не в силі кріса вдержати в руках,
А босі ноги пухнуть на морозі,
Кривавлять рани в рваних онучках.
А бій кипів – останній, може, з боїв,
За полком полк все суне з вражих сил,
І хтось гукнув: “У нас нема набоїв!..”
З полудня стихло, впав останній стріл.
Continue reading “МОВ ТОЙ ОЛЕНЬ, ЗАГНАНИЙ У БОЛОТО, або ПІСНЯ ПРО БАЗАР (історична)”
НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)
На горі жито поміж травою,
Мати ж моя мати, чи жаль ти за мною? (2)
Жаль, моя доню, серце ми в’яне,
А хто ж мене, доню, на старість догляне? (2)
Лишаю сестру, лишаю брата,
Лиш буде без мене сумненька хата. (2)
Сумненька хата, сумне подвір’я,
Бо вже скінчиться моє весілля! (2)
Якби була знала, що піду від мами,
Була б не садила рожу під вікнами. (2)
Рожу посадила, рожа ся розцвіла,
А я своїй мамі жалю наробила. (2)
Continue reading “НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)”
НА ГОРОДІ ЧОРНОБИЛЬ (лірична)
Наддніпрянщина
На городі чорнобиль так низенько стелиться,
А мій милий Михайло в третім селі жениться. (2)
Братіку, сідлай коня, коня білогривого,
Та й поїдем в те село шукать мого милого. (2)
Приїхали в те село – щось мені невесело,
Прийшли на подвір’ячко – минуло весіллячко. (2)
Ой дівчино Тетяно, щось до нас наїхало –
Чи твоя родиночка, чи першая жіночка? (2)
Ой дівчино Тетяно, бери мед-горілочку,
Бери мед-горілочку, частуй мою жіночку! (2)
На городі чорнобиль, на нім білі квіточки,
Чом ти мені не сказав, що в тебе є діточки? (2)
Ой дівчино Тетяно, зоставайся дівкою,
Зоставайся дівкою, а я їду з жінкою. (2)
