Поділля.
Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)
Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)
Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)
Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)
Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)
Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)
Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)
Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)
А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)
Ця пісня відбиває рідкісний, проте цілком реальний для України звичай – в окремих випадках дівчина могла йти свататись до хлопця. Це робилося тоді, коли батьки хлопця були дуже проти – і/або коли дівчина вже вагітна. І те саме звичаєве право, яке засуджувало появу “байстрюків”, захищало таких дівчат – їм не можна було відмовляти… Тому мати тут намагається відкупитися, а дівчина впевнена в успіху! :)
