КОНЦЕПЦІЯ: Редакція
ЧОРНА РІЛЛЯ ІЗОРАНА (козацька)
З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Чорна рілля ізорана, гей, гей!
Чорна рілля ізорана
І кулями засіяна, гей, гей!
І кулями засіяна.
Білим тілом зволочена, гей, гей!
Білим тілом зволочена,
І кровію сполощена, гей, гей!
І кровію сполощена.
Вітер віє по долині, гей, гей!
Вітер віє по долині,
Лежить козак на могилі, гей, гей!
Лежить козак на могилі.
Ані тата, ані мами, гей, гей!
Ані тата, ані мами,
Ані труни, ані ями, гей, гей!
Ані труни, ані ями.
А нікому задзвонити, гей, гей!
А нікому задзвонити,
Китайкою личко вкрити, гей, гей!
Китайкою личко вкрити.
Летить ворон з чужих сторон, гей, гей!
Летить ворон, усідає,
Йому очі випиває, гей, гей!
Йому очі випиває.
ШУМ, або ОЙ НУМО, НУМО ЗЕЛЕНОГО ШУМА (веснянка-гра)
Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова, 1998 р.
Гра для дорослої молоді, дещо подібна до “Вінця”, але значно інтенсивніша й енергійніша. Як і у “Вінці”, дівчата й хлопці беруться за руки, стають у ряд, тоді перший іде по колу, останній лишається на місці, а інші “намотуються” довкола нього – заплітають Шума. Але “намотуватися” щільно у Шумі не слід – треба, щоб лишалася відстань між “заплетеними” учасниками десь із півметра-метр. За руки братися краще таким чином, щоб кожен тримав іншого вище зап’ястя – лише так можна буде втриматися на ногах.
Коли всі учасники гри “заплелися”, на найближчому заспіві (“Субота минає…”) перший гравець починає бігти просто перед себе, тягнучи за собою “заплетених”, що теж набирають швидкості. При цьому заплетений Шум крутиться на місці і розплітається швидко, як вихор. Тут кожному треба міцно триматися за сусідів, бо якщо Шум розірветься, можна добряче впасти. Але якщо вдається розплести Шума як слід – враження гарантовані!!!
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой нумо, нумо зеленого Шума,
Шума заплетемо – гуляти підемо.
Ой Шум ходить, по воді бродить,
А Шумиха рибу ловить.
Що зловили – те й пропили,
Дочці шуби не купили.
Пожди, доню, до суботи,
Буде шуба ще й чоботи.
Субота минає – а шуби немає,
А Шумиха із Шумом гуляє.
Пожди, доню, до неділі,
Буде шуба й фартух білий.
Неділя минає – а шуби немає,
А Шумиха із Шумом гуляє.
Пожди, доню, до вівторка –
Буде шуба ще й шнуровка.
Continue reading “ШУМ, або ОЙ НУМО, НУМО ЗЕЛЕНОГО ШУМА (веснянка-гра)” →
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ПАНЕ ГОСПОДАРУ – варіант 1 (щедрівка господарю й господині)
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Щедрий вечір, пане господару!
Дай тобі Боже всякого товару!
Не дай тобі Боже ніякого впадку,
Щоб не було якого припадку.
Хорошеньку господиню маєш,
Хорошенько її поважаєш.
Як бджілочка у меду,
Як соловейко у саду.
Тут барвінок в саду процвітає,
Тут чоловік жону поважає.
ЩО В БОРУ, БОРУ РАЙ-ДЕРЕВЦЕ (колядка господарю й родині)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Плішивець. Записав Олексій Доля, розшифрувала Катерина Міщенко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Що в бору, бору рай-деревце.
Приспів:
Рай розвився!
Що в пана цього, що в домі в його!
А з того деревця вийшла церковця.
А в тій церковці всі дзвони дзвонять.
Там всі святії службоньку правлять.
Службоньку правлять за мир хрещений.
За мир хрещений, за пана Петра.
За його жону й за всю родину.
Автентичний текст цієї пісні, окрім двох перших куплетів, був втрачений – і поновлений варіантом з друкованих джерел.
ЩО ЗА ВІЙСЬКО ІДЕ (історична)
Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Що за військо іде, що за пісня гуде,
Що за прапор на вітрі лопоче?
То повстанці-орли попід гаєм ішли,
То їх пісня за серце лоскоче!
Не кидають квіток під їх кований крок,
Не сплітають віночків дівчата,
Бо їх батько – то ліс, а їх мати – то ніч,
Україна уся – то їх хата.
Подивіться на них, на орлів молодих,
На їх вітром обпалені лиця –
Усміхаються нам, та страшні ворогам,
А в очах їх відвага іскриться!
Десь далеко рідня дожидає щодня,
І чекає дівчина русява.
Нам дорожчий той дім, що потрібен усім –
Українська соборна держава!
ЩО ТИ РОБИШ, ХРУЩУ (веснянка)
ЯКБИ ЗНАЛА МАТИ (рекрутська)
Прикарпаття.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Якби знала мати,
Як цвіте калина.
Плакала-ридала (2)
Молода дівчина.
Плакала ридала
За своїм миленьким.
За своїм миленьким,
За чорнобривеньким,
Що давно видала.
Видала вна його
Аж коло Варшави.
Аж коло Варшави, (2)
Де три труби грали.
Де три труби грали,
Грали-вигравали,
Там старі вояки (2)
Рекрута вітали.
Continue reading “ЯКБИ ЗНАЛА МАТИ (рекрутська)” →
ЯК ПОЧУЄШ ВНОЧІ (лірична)
Слова Івана Франка, мелодія народна
Як почуєш вночі край свойого вікна,
Що хтось плаче і схлипує важко,
Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна,
Не дивися в той бік, моя пташко!
Це не та сирота, що по світу блука,
Не голодний жебрак, моя зірко;
Це розпука моя, невтишима тоска,
Це любов моя плаче так гірко.
ЯК СЯ КОЗИ РОЗІГРАЛИ (жартівлива)
Лемківщина. Джерело: Там на Лемковині помедже горами: Туристський пісенник / Упор. Лех Лях [Лех Конопніцький]. – Варшава, 1981. – 62 с., іл., нот. – С.46.
Примітка Леопольда Ященка: “Для парубоцького гурту без супроводу”.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Як ся кози розіграли, гоя-я,
До потока поскакали, чугая.
Приспів:
Гей, Дунаю! за Дунайом,
Плаче дівча за шугайом.
Я за ними, я за ними, гоя-я,
Зламав ногу по коліна, чугая.
Continue reading “ЯК СЯ КОЗИ РОЗІГРАЛИ (жартівлива)” →
ЯК Я ПІШЛА ДО СВЕКРУХИ (побутова, про жіночу долю)
Закарпатська обл., Хустський р-н, с.Нанкове. Записав П.Милославський. Редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Як я пішла до свекрухи,
Стала хижу мести,
Вона ж мені уповіла
В поле їсти нести.
Continue reading “ЯК Я ПІШЛА ДО СВЕКРУХИ (побутова, про жіночу долю)” →