ЖАНР: Про кохання

Закарпаття.

Тиха вода, тиха вода гей лем на бескиді,
Давно була, давно була з милим на бесіді.
Рада би-м я, рада би-м я ту водицю пити,
Рада би-м я, рада би-м я з милим говорити!

Казав милий, казав милий, що мене попросить,
Як на горі, як на горі пшеницю покосить.
Він покосив, він покосив, вже й осінь минає,
Він ся женить, він ся женить, а мене лишає.

Бодай же тя, мій миленький, в боці закололо,
Що так скоро твоє серце мене позабуло!
Не забув я, не забув я, лем собі думаю −
Не з тобою, не з тобою говорити маю!

Не рви, милий, не рви, милий, солодкі малини,
Та й не люби, та й не люби нараз дві дівчини!
Дві дівчини, дві дівчини − то велика зрада:
Одна плаче, одна плаче, друга тому рада.
 

Наддніпрянщина. Обробка Мусія Молдавина.

Етнографічний хор “ГОМІН”, 1990-і рр.; виводить Надія ТАПЕРИК (mp3):

Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Туман яром по долині, (2)
Лист широкий на кали(ні).

А ще ширший на дубочку, (2)
Кличе голуб голубо(чку).

Continue reading “ТУМАН ЯРОМ ПО ДОЛИНІ (лірична)” →

Туман яром, туман долиною. (2)

За туманом нічого не видно. (2)

Тільки видно дуба зеленого. (2)

Під тим дубом криниця стояла. (2)

В тій криниці дівка воду брала. (2)

Та й впустила золоте відерце. (2)

Засмутила козакові серце. (2)

А хто ж теє відерце дістане, (2)

Той зі мною на рушничок стане! (2)

Обізвався козак молоденький: (2)

А я ж теє відерце дістану, (2)

Я з тобою на рушничок стану. (2)

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У гаю при Дунаю соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе:
Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, − соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе.

У гаю при Дунаю, там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.
Бум, бум, бум, бум, бум, − там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.

У гаю при Дунаю ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
Ох, ох, ох, ох, ох, − ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
 

Наддніпрянщина.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У полі дві тополі,
Одна другу хитає;
Любив козак дві дівчини,
Одна другу питає:

Подруго, подруженько,
Що чула ти нового?
Чи була ти на вулиці,
Чи бачила милого?

Була я на вулиці,
Та й бачила милого,
Тебе він буде лишати,
Мене за жінку брати.

У полі дві тополі,
Одна другу хитає…
Любив козак дві дівчини,
Та й жодної не має.
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – ТРИ ГОЛОСИ (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

У полі криниця, вода протікає,
Ой там козаченько коня напуває. (2)

Ой як напоївши, сів гірко заплакав:
Чужа сторононька, болить голівонька. (2)

Ой коню ж мій, коню, коню вороненький,
Та порадь мене, коню, як братік рідненький. (2)

Чи мені женитись, чи ще погуляти,
Чи листи писати, до дівчини слати? (2)

А я ж тебе, брате, і раджу, й не раджу:
Де дівчину маєш, − сідай, одпроваджу! (2)

Continue reading “У ПОЛІ КРИНИЦЯ, ВОДА ПРОТІКАЄ (лірична)” →

Закарпаття. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Фраїрочко, що-с думала,
Коли зо мнов волки гнала?
В мене була думка моя,
Же ти не мій, а я не твоя.

Чотири воли пасу я
У зеленому гайочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.

Continue reading “ФРАЇРОЧКО, ЩО-С ДУМАЛА (лірична)” →

Хмара наступає, дрібний дощ іде,
Козак до дівчини щовечора йде. (2)

Козак до дівчини щовечора йде,
Добривечір каже, ще й ручку дає. (2)

Добрий вечір каже, ще й ручку дає:
Марусино, серце, порадуй мене. (2)

Марусино, серце, порадуй мене:
Чи мені женитись, чи ждати тебе? (2)

Женися, козаче, тобі вже пора,
А я погуляю, бо ще молода! (2)
 

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

А я, молода дівчина, та й горя зазнала –
Вечероньки не доїла, нічки не доспала. (2)

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця –
Іще очі й не дрімали, а вже сходить сонце. (2)

Ой дрімайте, не дрімайте – не будете спати:
Десь поїхав мій миленький іншої шукати. (2)

Нехай їде, нехай їде, нехай не вернеться,
Нехай йому, молодому, щастя усміхнеться. (2)

Очі мої, очі ж мої, що ж ви наробили?
Кого люди обминали, того полюбили. (2)

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

Житомирська обл., Ружинський р-н с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко

Через гору та в лісок (2)
Подай, милий, голосок, голосок
Подай, милий, голосок!

Ой рад би я голос дать − (2)
В саду листоньки шумлять, шумлять, да
В саду листоньки шумлять.

В саду листоньки шумлять, (2)
Про нас люди говорять, говорять,
Про нас люди говорять.

Все про тебе й про мене, (2)
Що ти ходиш до мене, до мене,
Що ти ходиш до мене.

Ой як ходиш − то ходи,
Ой як любиш − то люби,
Поговору не роби, не роби
Поговору не роби!

Бо то, серце, поговір − (2)
Скажуть люди, що ти мій, що ти мій,
Скажуть люди, що ти мій!

Бо то, серце, славонька − (2)
Скажуть люди − правдонька, правдонька
Скажуть люди − правдонька!