



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Східне Поділля. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой на ставу, на ставочку, на ставі, (2)
На ставі.
Там плавало два козаки на човні, (2)
На човні.
Вийшла дівчина, в відра води набрала, (2)
Набрала.
На козака молодого моргала, (2)
Моргала.
Ти козаче, соколоньку, соколю, (2)
Соколю.
Візьми ж мене в новий човен з собою, (2)
З собою!
Як я буду тебе в новий човен брать, (2)
Човен брать?
А хто ж буде лебедоньки заганять, (2)
Заганять?
Єсть у мене менша сестра від мене, (2)
Від мене.
Вона тії лебедоньки зажене, (2)
Зажене!
Continue reading “ОЙ НА СТАВУ, НА СТАВОЧКУ, НА СТАВІ (лірична)” →
Чернігівщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой орел ти, орел, сизокрилий орел,
Ти літаєш високо, ти видаєш далеко. (2)
Чи літав ти, орел, на Вкраїноньку,
Чи не бачив ти, орел, мою миленьку? (2)
А дівчина твоя стоїть журиться,
Стоїть журиться ще й печалиться. (2)
Стоїть журиться ще й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (2)
Ой орел ти, орел сизокриленький,
Занеси ж ти мене до дівчиноньки! (2)
Ой під калиною трава зеленая,
Там стоїть дівчина та й засмученая. (2)
Ой ти дівчинонько та й зарученая,
Ой через кого ж ти та й засмученая? (2)
Кохала милого, кохала довгий час, –
Війна почалася та й розлучила нас. (2)
Ой під калиною трава схилилася,
Молода дівчина з милим простилася. (2)
Іди, мій соколе, будь смілим у бою,
Героєм жду тебе та й з перемогою! (2)
Прощай, дівчинонько, серце коханеє,
Прощайте, кучері, личко рум’янеє. (2)
Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 1 (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 2 (PDF, mp3):
Ой під мостом, мостом
Да росте травка ростом,
Люблю я, люблю того козаченька,
Що високий зростом.
Не сама я люблю –
Да любить моя мати:
З ким стояла, в саду розмовляла –
Підківочки знати!
Коли б мені, мати,
Да раньше тебе встати,
Вирвати, вирвати в саду василечки,
Слід позамітати.
А мати не спала,
Да раньше мене встала,
Вирвала, вирвала в саду василечки,
Слід позамітала!
Буковина
Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Та чи я не знайду, (2)
Де є мій миленький?
Ой піду я, піду,
Куди-м походила,
Та чи не зустріну, (2)
Кого-м так любила?
Кого-м я любила,
Того-м ся лишила.
Кого-м не любила, (2)
Тому-м ся судила.
Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Ой знайду я, знайду (2)
Листок зелененький.
Буду йго варити
В солодкім молоці,
Та й буду зводити (2)
Майфайніші хлопці.
Слова Василя Бобинського і В.Хмари, музика Михайла Гайворонського.
Надія ЗЯБЛЮК. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):
Ой покрились білим снігом полонини,
Десь поїхав хлопець милий з Буковини.
На прощання дав дівчині синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку…
Ой заплачеш, моя мила, ой, заплачеш,
Бо мене уже ти більше не побачиш,
Йшов шукати кращу долю в чужім краю,
А тепер тут на чужині пропадаю.
Ой між горами трембіта трембітає,
Із-за гаю гайвороння вилітає…
Дівчинонька плаче, хлопця виглядає,
Тільки милий із чужини не вертає.
Розцвіла весняним цвітом Буковина,
Довго ждала – не діждалася дівчина…
Залишив на згадку милий синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку.
Кубань.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля по волі! (2)
Ой гуляй, мій коню, поки не спіймаю.
Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою. (2)
Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілою! (2)
Ой лети, мій коню, та й вихром несися,
Проти милої двора стойма становися! (2)
Стойма становися та вдар копитами:
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами? (2)
Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати:
Здоров, здоров, любий зятю, просимо до хати! (2)
Я не хочу в хату, хочу у світлицю –
Розбуджу солодкий сон, красную дівицю. (2)
Дівчинонька встала, свій сон розказала,
Правою ручкою обняла, ще й поцілувала. (2)
Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой пущу я коня да й на яр, на долину,
Ой а сам, а сам ляжу спати
Ой на час, на часину.
Ой де й узялася молодая дівчина,
Ой вона, вона й ізорвала
Ой в саду травичину.
Вона й ізорвала ой в саду травиченьку,
Ой вона, вона й умочила
В холодну водиченьку.
Вона й умочила в холодну водиченьку,
Ой взяла, взяла й ударила
Козака по личеньку.
Ой вставай, козаче, ой годі ж тобі спати,
Ой бо вже, бо вже й наїхали
Ой турки та поляки.
Уже ж наїхали ой турки та поляки,
Ой вони, вони ж тебе хочуть
Посікти-порубати.
Вони ж тебе хочуть посікти-порубати,
А твого коня вороного
Та з собою й забрати.
Ой коня візьмуть – ой то кінь другий буде,
Ой тебе, тебе зарубають –
То мені, мені й жаль буде!
Слова і музика Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой розцвівся цвіт біленький
У вишневому саду.
Десь поїхав мій миленький,
Я ж його все жду та жду…
Вийду я на шлях, погляну –
З поля вітер повіва…
За коханим серце в’яне,
Як підкошена трава…
Вітер повіва – стелиться трава…
Суне хмара по долині…
Сива пелена даль заволокла,
І поля, і гори сині…
Сива пелена даль заволокла,
Я ж у полі все одна…
Вітер повіва – стелиться трава,
А довкола ніч німа…
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
Copyright © 2022 Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України