ЖАНР: Про кохання

Східне Поділля. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на ставу, на ставочку, на ставі, (2)
На ставі.

Там плавало два козаки на човні, (2)
На човні.

Вийшла дівчина, в відра води набрала, (2)
Набрала.

На козака молодого моргала, (2)
Моргала.

Ти козаче, соколоньку, соколю, (2)
Соколю.

Візьми ж мене в новий човен з собою, (2)
З собою!

Як я буду тебе в новий човен брать, (2)
Човен брать?

А хто ж буде лебедоньки заганять, (2)
Заганять?

Єсть у мене менша сестра від мене, (2)
Від мене.

Вона тії лебедоньки зажене, (2)
Зажене!

Continue reading “ОЙ НА СТАВУ, НА СТАВОЧКУ, НА СТАВІ (лірична)” →

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой не плавай, лебедоньку, (2)
Мені на бідоньку.

Ой коли б я крильця мала, (2)
Лебідкою стала.

Та й літала над водою (2)
У парі з тобою.

Та й літала б, молоденька, (2)
На зорі раненько.
 

Чернігівщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой орел ти, орел, сизокрилий орел,
Ти літаєш високо, ти видаєш далеко. (2)

Чи літав ти, орел, на Вкраїноньку,
Чи не бачив ти, орел, мою миленьку? (2)

А дівчина твоя стоїть журиться,
Стоїть журиться ще й печалиться. (2)

Стоїть журиться ще й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (2)

Ой орел ти, орел сизокриленький,
Занеси ж ти мене до дівчиноньки! (2)
 

Ой під калиною трава зеленая,
Там стоїть дівчина та й засмученая. (2)

Ой ти дівчинонько та й зарученая,
Ой через кого ж ти та й засмученая? (2)

Кохала милого, кохала довгий час, –
Війна почалася та й розлучила нас. (2)

Ой під калиною трава схилилася,
Молода дівчина з милим простилася. (2)

Іди, мій соколе, будь смілим у бою,
Героєм жду тебе та й з перемогою! (2)

Прощай, дівчинонько, серце коханеє,
Прощайте, кучері, личко рум’янеє. (2)

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 2 (PDF, mp3):

Ой під мостом, мостом
Да росте травка ростом,
Люблю я, люблю того козаченька,
Що високий зростом.

Не сама я люблю –
Да любить моя мати:
З ким стояла, в саду розмовляла –
Підківочки знати!

Коли б мені, мати,
Да раньше тебе встати,
Вирвати, вирвати в саду василечки,
Слід позамітати.

А мати не спала,
Да раньше мене встала,
Вирвала, вирвала в саду василечки,
Слід позамітала!
 

Буковина

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Та чи я не знайду, (2)
Де є мій миленький?

Ой піду я, піду,
Куди-м походила,
Та чи не зустріну, (2)
Кого-м так любила?

Кого-м я любила,
Того-м ся лишила.
Кого-м не любила, (2)
Тому-м ся судила.

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Ой знайду я, знайду (2)
Листок зелененький.

Буду йго варити
В солодкім молоці,
Та й буду зводити (2)
Майфайніші хлопці.

Слова Василя Бобинського і В.Хмари, музика Михайла Гайворонського.

Надія ЗЯБЛЮК. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Ой покрились білим снігом полонини,
Десь поїхав хлопець милий з Буковини.
На прощання дав дівчині синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку…

Ой заплачеш, моя мила, ой, заплачеш,
Бо мене уже ти більше не побачиш,
Йшов шукати кращу долю в чужім краю,
А тепер тут на чужині пропадаю.

Ой між горами трембіта трембітає,
Із-за гаю гайвороння вилітає…
Дівчинонька плаче, хлопця виглядає,
Тільки милий із чужини не вертає.

Розцвіла весняним цвітом Буковина,
Довго ждала – не діждалася дівчина…
Залишив на згадку милий синю чічку,
Сам пропав, немов той камінь в бистру річку.
 

Кубань.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля по волі! (2)

Ой гуляй, мій коню, поки не спіймаю.
Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою. (2)

Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілою! (2)

Ой лети, мій коню, та й вихром несися,
Проти милої двора стойма становися! (2)

Стойма становися та вдар копитами:
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами? (2)

Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати:
Здоров, здоров, любий зятю, просимо до хати! (2)

Я не хочу в хату, хочу у світлицю –
Розбуджу солодкий сон, красную дівицю. (2)

Дівчинонька встала, свій сон розказала,
Правою ручкою обняла, ще й поцілувала. (2)
 

Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой пущу я коня да й на яр, на долину,
Ой а сам, а сам ляжу спати
Ой на час, на часину.

Ой де й узялася молодая дівчина,
Ой вона, вона й ізорвала
Ой в саду травичину.

Вона й ізорвала ой в саду травиченьку,
Ой вона, вона й умочила
В холодну водиченьку.

Вона й умочила в холодну водиченьку,
Ой взяла, взяла й ударила
Козака по личеньку.

Ой вставай, козаче, ой годі ж тобі спати,
Ой бо вже, бо вже й наїхали
Ой турки та поляки.

Уже ж наїхали ой турки та поляки,
Ой вони, вони ж тебе хочуть
Посікти-порубати.

Вони ж тебе хочуть посікти-порубати,
А твого коня вороного
Та з собою й забрати.

Ой коня візьмуть – ой то кінь другий буде,
Ой тебе, тебе зарубають –
То мені, мені й жаль буде!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой розцвівся цвіт біленький
У вишневому саду.
Десь поїхав мій миленький,
Я ж його все жду та жду…

Вийду я на шлях, погляну –
З поля вітер повіва…
За коханим серце в’яне,
Як підкошена трава…

Вітер повіва – стелиться трава…
Суне хмара по долині…
Сива пелена даль заволокла,
І поля, і гори сині…

Сива пелена даль заволокла,
Я ж у полі все одна…
Вітер повіва – стелиться трава,
А довкола ніч німа…