ЖАНР: Про кохання

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У гаю при Дунаю соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе:
Тьох, тьох, тьох, тьох, тьох, − соловей щебече,
Він свою пташину до гніздечка кличе.

У гаю при Дунаю, там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.
Бум, бум, бум, бум, бум, − там музика грає,
Бас гуде, скрипка грає, а мила гуляє.

У гаю при Дунаю ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
Ох, ох, ох, ох, ох, − ходжу самотою
І тяжко зітхаю, мила, за тобою.
 

Наддніпрянщина.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

У полі дві тополі,
Одна другу хитає;
Любив козак дві дівчини,
Одна другу питає:

Подруго, подруженько,
Що чула ти нового?
Чи була ти на вулиці,
Чи бачила милого?

Була я на вулиці,
Та й бачила милого,
Тебе він буде лишати,
Мене за жінку брати.

У полі дві тополі,
Одна другу хитає…
Любив козак дві дівчини,
Та й жодної не має.
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – ТРИ ГОЛОСИ (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

У полі криниця, вода протікає,
Ой там козаченько коня напуває. (2)

Ой як напоївши, сів гірко заплакав:
Чужа сторононька, болить голівонька. (2)

Ой коню ж мій, коню, коню вороненький,
Та порадь мене, коню, як братік рідненький. (2)

Чи мені женитись, чи ще погуляти,
Чи листи писати, до дівчини слати? (2)

А я ж тебе, брате, і раджу, й не раджу:
Де дівчину маєш, − сідай, одпроваджу! (2)

Continue reading “У ПОЛІ КРИНИЦЯ, ВОДА ПРОТІКАЄ (лірична)” →

Закарпаття. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Фраїрочко, що-с думала,
Коли зо мнов волки гнала?
В мене була думка моя,
Же ти не мій, а я не твоя.

Чотири воли пасу я
У зеленому гайочку.
Знайшов собі милий другу,
Залишив ня, фраїрочку.

Continue reading “ФРАЇРОЧКО, ЩО-С ДУМАЛА (лірична)” →

Хмара наступає, дрібний дощ іде,
Козак до дівчини щовечора йде. (2)

Козак до дівчини щовечора йде,
Добривечір каже, ще й ручку дає. (2)

Добрий вечір каже, ще й ручку дає:
Марусино, серце, порадуй мене. (2)

Марусино, серце, порадуй мене:
Чи мені женитись, чи ждати тебе? (2)

Женися, козаче, тобі вже пора,
А я погуляю, бо ще молода! (2)
 

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

А я, молода дівчина, та й горя зазнала –
Вечероньки не доїла, нічки не доспала. (2)

Ой візьму я кріселечко, сяду край віконця –
Іще очі й не дрімали, а вже сходить сонце. (2)

Ой дрімайте, не дрімайте – не будете спати:
Десь поїхав мій миленький іншої шукати. (2)

Нехай їде, нехай їде, нехай не вернеться,
Нехай йому, молодому, щастя усміхнеться. (2)

Очі мої, очі ж мої, що ж ви наробили?
Кого люди обминали, того полюбили. (2)

Цвіте терен, цвіте терен, а цвіт опадає,
Хто в любові не знається, той горя не знає. (2)

Житомирська обл., Ружинський р-н с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко

Через гору та в лісок (2)
Подай, милий, голосок, голосок
Подай, милий, голосок!

Ой рад би я голос дать − (2)
В саду листоньки шумлять, шумлять, да
В саду листоньки шумлять.

В саду листоньки шумлять, (2)
Про нас люди говорять, говорять,
Про нас люди говорять.

Все про тебе й про мене, (2)
Що ти ходиш до мене, до мене,
Що ти ходиш до мене.

Ой як ходиш − то ходи,
Ой як любиш − то люби,
Поговору не роби, не роби
Поговору не роби!

Бо то, серце, поговір − (2)
Скажуть люди, що ти мій, що ти мій,
Скажуть люди, що ти мій!

Бо то, серце, славонька − (2)
Скажуть люди − правдонька, правдонька
Скажуть люди − правдонька!

Закарпатська обл., с.Міжгір’я. Гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Протягнена нитка.
Чом до мене не приходив?
Нічка була видка.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала, –
Із вечора до півночі
Свічка не вгасала.

Чом до мене не приходив,
Коли-м тя чекала?
Ти повернув лиш на зорі,
Як я уже спала.

Не ходи ми попід вікна,
Не топчи ми грядку –
Я до тебе більш не вийду,
Хоч чекай до ранку!
 

Галичина (?).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чия ж то хатина стоїть при долині?
Чия ж то дівчина красна, як калина? (2)

А ніхто не бачить, як дівчина плаче:
Вернися, вернися, мій любий козаче? (2)

Не вернусь, не вернусь – не маю до кого,
Полишив я тебе на хлопця другого. (2)

Як ми ся любили, сухі верби цвіли,
А як перестали – зелені зів’яли. (2)

Чия ж то хатина стоїть при долині?
Чия ж то дівчина красна, як калина? (2)
 

Варіант цієї пісні є у збірнику “Там на Лемковині помедже горами”: “А чия то хыжа” (с.6).
 

З друкованих джерел. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Чия то долина, чиї то покоси,
Чия то дівчина розпустила коси? (2)

То моя долина, то мої покоси,
То моя дівчина розпустила коси. (2)

Коси розпустила, плечі застелила −
Ой Боже ж мій, Боже, що я наробила! (2)

Ой Боже ж мій, Боже, що я наробила −
Козак має жінку, а я полюбила. (2)

Козак має жінку, ще й діточок двоє,
А моє серденько крається надвоє. (2)