ЖАНР: Побутові

Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)

Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)

Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)

Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)

Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)

Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)

Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
 

Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.

Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):

Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):

Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!

Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!

Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!

Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!

Continue reading “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ (патріотична)” →

Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На попівській да сіножаті,
На панському полі
Розсипали ой да чумаченьки
Штири вози солі.

Да прийшла дівка, да прийшла красна
Солі купувати:
Продай, продай, ой да чумаченьку,
Дробової солі!

Да нема солі да дробової,
Тільки помелиця.
Полюбила молода дівчина
Чумаченька Гриця.

Вчора була да суботонька,
Сьогодні неділя –
Чом на тобі, ой да чумаченьку,
Сорочка не біла?

Ой не біла, да ой не біла,
Бо сьома неділя, –
Мати стара, а сестриця мала,
Жінка й не схотіла.

Перебреду да бистру річку,
Стану на пісочку,
Ой виперу, ой да викачаю
Грицеві сорочку!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF):

Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
    Вже цеї ночі на світанні
    Нас під конвоєм повезуть
    На чужину, в краї незнані,
    На нас чекає довга путь.

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)

Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.

Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.

Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.

Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.

Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!
 

Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Ноти для середнього голосу з фортепіано – рукопис Леопольда Ященка (PDF).

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.

Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.

На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.

Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.
 

Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.

Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?

Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.

А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.

Continue reading “НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ” →

Закарпаття

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Не буду, не буду з студня воду пити,
Мусить мій миленький з Дунаю носити.
Мусить мій миленький, (2)
Мусить мій миленький з Дунаю носити!

Дунаю, Дунаю, зимна твоя вода,
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Молодий шугаю, (2)
Молодий шугаю, файна твоя врода!

Continue reading “НЕ БУДУ, НЕ БУДУ З СТУДНЯ ВОДУ ПИТИ (лірична)” →

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н. Записав Адам Рудчик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Невисоко сонце сходить − не можу сягнути;
Невелика любов була − не можу забути. (2)

Злети, злети, соловейку, з тої калиноньки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, з тої чужиноньки! (2)

Не поверну, не поверну − далека дорога…
Скинув шапку, попрощався − будь, мила, здорова! (2)

Ой бувай, мила, здорова та ще й здоровенька,
Та не дай ся підмовити − ти ще молоденька. (2)

Та не дай ся підмовити, з розуму ся звести,
Бо не знаєш, доки маєш русу косу плести. (2)
 

Запис та обробка Леопольда Ященка

Не женися, сину, бо зле тобі буде:
Будеш мати жінку в хаті, а хліба не буде. (2)

Не журіться, мамо, бо я так міркую:
Як я, мамо, зголоднію – жінку поцілую. (2)

Вже й націлувався, вже й намилувався –
Під очима почорніло, а живіт запався. (2)

Затужила мати у неділю зрання:
Оце ж тобі, мій синочку, твоє цілування! (2)