ЖАНР: Побутові

Слова і музика Леопольда Ященка.

Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Леся Коротенко (фортепіано). Запис з аудіоальбому “Українські романси” (mp3):

Співає Надія Зяблюк, супровід на фортепіано – Лариса Горенко. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Ой летіли гуси
З далекого краю,
Сіли-впали коло броду
На тихім Дунаю.

Білими крильцями
Воду сколотили,
До крутого бережечка
На той бік попливли.

Ой ви гуси, гуси,
Гуси-лебедоньки,
Гей, полинула б я з вами
В рідну сторононьку!

За Дунай широкий,
В гори зелененькі,
Та й до любої родини,
До отця, до неньки!

Плинуть гуси, плинуть,
Та все парочками…
Літа ж мої молодії,
Жаль мені за вами…
 

Закарпаття

Ой летіли гусоньки низько понад стріхи,
Та не єден парубок робить з мене сміхи.
Не за то сміється, що-м не файна дівка,
Але за то ‘го морить, що ‘му не фраїрка!

Ой паробче, паробче, курка тя затопче,
Та не єдна дівчина в селі тя не схоче!
І я тя не хочу − нігди-м не хотіла,
Я такими дурними плоти городила!

Тоді я за тя піду, коли риба свисне,
Коли вогінь та воду до себе притисне!
Тоді ся ожениш, як заєць закряче,
І тота за тя піде, що в болоті скаче!

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой любив та кохав, собі дівчину мав,
Гей, як у саду вишня!
За лихими людьми та за ворогами
Гуляти не вийшла.

Покидаю тебе, серденятко моє,
Гей, єдиному Богу,
А сам піду, гей, а сам поїду
В далеку дорогу.

Дожидайся мене, серденятко моє,
Гей, та й до себе в гості,
Як виросте в тебе у твоїй світлоньці
Трава на помості.

Ой росла та росла трава шовковая,
Гей, та вже похилилась,
Ждала, ждала козака молода дівчина,
Та вже й зажурилась.

Ой загув та загув сизий голубонько,
Гей, сівши на тичину,
Ох-ох, ох-ох-ох, молод козаченько
Покинув дівчину.
 

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Євгенія МІРОШНИЧЕНКО, фрагмент сольного концерту 30.05.1986 р., супровід – НАОНІ:

Ой мала я у коморі просо
Та й носила із комори боса,
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів:
Ой стій же ти, не бий жети,
Який же ти лихий же ти!
Як ти лихий – то й я лиха!
Як ти такий – то й я така!
І вся наша родинонька лихая,
І вся наша родинонька такая!

Ой мала я у коморі гречку
Та й носила щодня по мішечку,
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів.

Ой мала я у коморі сало
Та й носила, доки йго не стало.
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів.
 

Ой мамцю моя, чоловік мене бив,
Прив’язав ниткою, бив соломинкою –
Мало що не вбив!

А я з того зла не вечеряла –
Устала раненько, вмилася біленько
Та й поснідала.

Ой з’їла вола, та ще й півбарана,
Сімдесят поросят, дев’яносто гусят –
Голодна була.

З’їла цебер борщу – ще я їсти хочу!
Горщечок кашечки, чотири качечки –
Довольна була!

На гуляння йшла та ще й коня вела.
За повід держала, до хлопців іржала –
І-га, і-га-га!

Галичина. Від Людмили Іваннікової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі біб турецький, уха-ха,
Ой на горі біб турецький, враз!
Сватав мене тростянецький, у-ха-ха!
Сватав мене тростянецький, враз!

А я його не схотіла… (2)
Бо він чорний, а я біла… (2)

Бо він чорний, як каглєнка… (2)
А я біла, як панєнка… (2)

За те ж мене мати била… (2)
Щоб я хлопців не любила… (2)

Як же хлопців не любити… (2)
Хлопці дають їсти й пити, уха-ха,
Та й не кажуть ніц робити, враз!

А вам, мамо, що до того… (2)
Ви маєте тата свого, уха-ха,
А я маю миленького, враз!
 

Ой на горі вітер дув,
В мене любко цю ніч був,
Черевички дарував,
Мене в личко цілував.

Приспів:
А калина, а калина – не верба,
Я дівчина, я дівчина молода,

Била мене мати зранку,
Що порвали хлопці дранку,
А я дранку полатаю,
Таки з милим погуляю!

Приспів.

Мамцю моя, не лай мене,
Лиш за Гриця віддай мене,
Я за Грицем сокочу,
Як не пустиш, то втечу.

Приспів.

Мамцю, зірка зайнялася,
Я ж у тебе удалася:
Мені бабця розказала,
Як до татка ти тікала.

Приспів.

Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова.

Співочий гурт Музею Івана Гончара та музики з гурту “Надобридень” тут виконують саме цей варіант пісні…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі корито
Повне, повне води налито.

Ой там орел воду пив,
Що не, що не випив − сколотив.

Що не випив − сколотив,
Козак, козак дівці говорив:

Не йди, дівко, за вдовця,
Пожди, пожди мене, молодця!

Бо з вдовцем недобре жить −
Буде, буде лаять та ще й бить.

Я вдовцеві догоджу −
Білу, білу постіль постелю.

Під голови камінець,
А під, а під боки кремінець.

А під ноги − кропиви,
Щоб не, щоб не ходив до вдови!
 

Ой на горі, на високій
Кучерявий дуб стояв.
Під тим дубом кучерявим
Козак дівку підмовляв.

Підмовляв він, улещав він,
До серденька пригортав:
Я ж до тебе, дівчинонько,
Биту стежечку топтав!

Ой підмовив козак дівку,
А сам скочив на коня:
Будь здорова, дівчинонько,
Бо я їду до війська!

А дівчина як зачула,
Стала плакать ще й ридать.
Козакові жаль зробився,
Став дівчину розважать.

Де ж ти бачив, козаченьку,
Щоб сухий дуб листя мав?
Де ж ти бачив, мій миленький,
Щоб багатий бідну взяв?

Закарпаття

Ой на горі пень дуплавий,
А мій любко кучерявий, го-я, гой.
Кучерики на нім скачуть, ге-я, го-я,
Кучерики на нім скачуть,
За ним мої очка плачуть, го-я, гой.

А мій милий не лінивий,
Купив собі гребінь кривий, го-я, гой.
Кучерики розчесати, ге-я, го-я,
Кучерики розчесати,
Би не ходив пелехатий, го-я, гой.

Ой добре ся, добре маю,
Бо на горі хижу маю, го-я, гой.
Хижу маю на горбочку, ге-я, го-я,
Хижу маю на горбочку,
Серед села фраїрочку, го-я, гой.

Ой добре ся, добре маю,
Бо на горі хату маю, го-я, гой.
Хату маю смерекову, ге-я, го-я,
Хату маю смерекову,
В селі любку чорноброву, го-я, гой.

Добре тому коса косить,
Кому мила їсти носить, го-я, гой.
і мені би так косила, ге-я, го-я,
і мені би так косила,
Коби мені мила їсти носила!

Тече вода каламутна,
Доле моя баламутна, го-я, гой.
Ти, водице, прочистися, ге-я, го-я,
Ти, водице, прочистися,
Доле моя, навернися, го-я, гой.