Закарпаття.
Ой летіли гусоньки низько понад стріхи,
Та не єден парубок робить з мене сміхи.
Не за то сміється, що-м не файна дівка,
Але за то ‘го морить, що ‘му не фраїрка!
Ой паробче, паробче, курка тя затопче,
Та не єдна дівчина в селі тя не схоче!
І я тя не хочу − нігди-м не хотіла,
Я такими дурними плоти городила!
Тоді я за тя піду, коли риба свисне,
Коли вогінь та воду до себе притисне!
Тоді ся ожениш, як заєць закряче,
І тота за тя піде, що в болоті скаче!
