РЕПЕРТУАР: Молодь

Волинь, м.Звягіль. Записав Климент Квітка з голосу Лесі Українки. Редакція хору “Гомін”.

Водить “Козу” “сєдовський” колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху. Щедрування в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Київ, с.Пирогів), січень 1994 р.

Гарно, що наша Коза мандрує по цілому світу… :) Отак її водять у США − український гурт “КОЛЯДА”, різдвяний концерт 10 грудня 2009 р. у м.Берклі, штат Каліфорнія.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Добрий вечір вам, та й господарям,
Ми не самі йдем, ми Козу ведем –
Від хати до хати, сіру, волохату,
З довгими ногами, з крутими рогами.

Го-го-го, Коза, го-го, сірая,
Го-го, білая, го-го, бистрая!
Ой розходися, розвеселися
По сьому дому по веселому!

А в Михайлівці всі хлопці стрільці –
Встрелили Козу в правеє вушко,
В правеє вушко, в саме сердушко!..

Лунає “постріл”, Коза падає. Далі розігрується імпровізована інтермедія: Дід-поводир звертається до присутніх: чи немає серед них лікаря-аптекаря, який би порятував Козу? Нарешті з-поміж самих щедрувальників знаходиться Лікар, який після торгів-перемовлянь Козу “виліковує”.

Continue reading “ДОБРИЙ ВЕЧІР ВАМ, ТА Й ГОСПОДАРЯМ, або КОЗА (до щедрування)” →

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Доросла молодь стає парами, узявшись за руки “в замок” – себто, кожен правою рукою тримає власну ліву вище зап’ястя, а лівою береться так само за праву руку своєї пари. Таким чином кожна пара утворює своїми руками немов би “сходинку”. По цих сходинках і йде Жучок – маленька дівчинка або хлопчик, якого підтримують за руки двоє високих і міцних учасників гри. Кожна пара, яку Жучок перейшов, перебігає наперед, знов утворює сходинку, і Жучкові завжди є кудою йти…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ходить жучок по драбині,
А жучиха по ряднині.

Приспів:
Грай, жучку, грай, небоже,
Най ти пан Біг допоможе!

А ми того рік чекали,
Щоби нині жучка грали.

А наш жучок невеличкий,
На жучкові черевички.

На жучкові опанчина,
А сам жучок як дитина.

На жучкові жупан драний,
А сам жучок п’яний, п’яний.

На жучкові жупан куций,
А сам жучок чорновусий.

Continue reading “ЖУЧОК, або ХОДИТЬ ЖУЧОК ПО ДРАБИНІ (веснянка-гра)” →

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі жито, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Приспів:
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! (2)

Ой на горі просо, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Ой на горі гречка, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Один гравець – хлопчик або дівчинка – кладе на землі навхрест дві палиці, утворюючи таким чином немовби чотири квадрати, і стає ногами у два нижніх. Решта гравців співають; у такт пісні перший гравець починає переступати по квадратах таким чином:
Continue reading “ЗАЙЧИК, або ОЙ НА ГОРІ ЖИТО (веснянка-гра)” →

Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с.Лопатинці. Записала Людмила Іваннікова, 1991 р.

Діти ходять по колу, взявшись за руки, і співають. Усередині кола Зайчик рухами відтворює все, про що співається, і насамкінець обирає замість себе когось іншого.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зайчику, зайчику ти малесенький,
Голубе, голубе ти сивесенький!
Ану, зайку, скочки в бочки!
Ану, зайку, у долоньки!

Скочком-бочком перевернися,
Гребінчиком перечешися,
Кого любиш – поклонися,
Кого любиш – обіймися.

Поплив зайчик по Дунаю
Та взяв собі котру скраю –
Чи попову, чи дякову,
Чи найкращу – мужикову.

А попова кривонога,
А дякова кривобока,
Мужикова – гарна диня,
Буде з неї господиня!
 

Рівненщина. Записала Людмила Іваннікова, 1990 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Іди, зимо, та й до Столина,
Гей, гей, та й до Столина.

Бо вже ж ти нам надостоїла,
Гей, гей, надостоїла.

Іди, зимо, та й до Кучина,
Гей, гей, та й до Кучина.

Бо вже ж ти нам надокучила,
Гей, гей, надокучила.

Іди, зимо, та й до Кракова,
Гей, гей, та й до Кракова.

Бо вже ж ти нам одинакова,
Гей, гей, одинакова.
 

Західне Поділля. Тернопільська обл. Борщівський р-н, с.Горошова. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Такі пісні колядники співали дорогою і на подвір’ї, пританцьовуючи на морозі, щоб зігрітися.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ішов дід на став та й рибку дістав,
Та й рибку несе, бородою трясе. (2)

Та й рибку полоще, з бабов ся торкоче,
Та й рибку варить, з бабов ся сварить. (2)

Ой била баба діда лозою,
Щоби ся вертав скоро з водою. (2)

Якби не плоти, не перелази,
Я би ся вертав зо штири рази. (2)

Примовки:

Надворі мороз, плясати не мож!
Пускайте до хати – будемо плясати!

Пустіть до хати погріти п’яти!
Пустіть до печі погріти плечі!
Пустіть до груби погріти зуби!
 

Слова і музика Семена Климовського.

Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!

Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!
 

Слова і музика Михайла Гайворонського.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Йде січове військо,
Та співає стиха:
Як поборем воріженьків,
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
Як поборем воріженьків,
Здобудемо славу!

Йде січове військо,
Пісня степом лине:
Як поборем воріженьків,
Слава не загине!
 

Тернопільська обл., Борщівський р-н, с.Гермаківка. Записали Леопольд Ященко та Михайло Гуць.

Учасники гри йдуть по колу, співаючи пісню. У колі один хлопець із хустиною в руках іде проти руху. Обирає якусь дівчину, пританцьовуючи, веде її на середину кола, простеляє хустку. Доки звучить перегра, вони удвох стають на ній на коліна і цілуються. По тому хлопець приєднується до гурту, а дівчина так само обирає собі пару…

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на майдан,
Вийду погуляти,
Кого люблю, тому дам
Личко цілувати.

Маю хустку вишивану
На чотири роги,
Кого люблю – поцілую,
Постелю під ноги.

Маю хустку вишивану
На чотири кінці,
Кого люблю – поцілую
Стану на колінця.
 

З друкованих джерел.

Хлопчики й дівчатка, розділившись попарно, беруться за руки і кружляють у такт пісні спочатку в один бік (чотири такти за годинниковою стрілкою, починаючи з правої ноги), а потім у другий (чотири такти проти годинникової стрілки, починаючи з лівої ноги). На словах “Ой Василю…” тричі погрожують один одному вказівним пальцем правої руки, а на слові “…Василю” – вказівним пальцем лівої руки (навхрест). На словах “не їж” і “мого” по черзі злегка вдаряють один одного долоня в долоню – правою, потім лівою. А на слові “киселю” тричі притупують ногами, починаючи з лівої.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Катерина і Василь
Посварились за кисіль:
Ой Василю, Василю,
Не їж мого киселю!
Ой Василю, Василечку,
Не їж мого киселечку!

А Оксана і Тиміш
Посварились за куліш:
Ой Тимоше, Тимошу,
Не їж мого кулешу!
Ой Тимоше, Тимошечку,
Не їж мого кулешечку!

А Марина та Дем’ян
Посварились за бур’ян:
Ой Дем’яне, Дем’яну,
Не рви мого бур’яну!
Ой Дем’яне, Дем’яночку,
Не рви мого бур’яночку!