РЕПЕРТУАР: Молодь
Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”
КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. – К., 2005. – 186 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним колядницьким гуртам, освітнім закладам і дитячим мистецьким студіям. Тож колядуймо разом – господарю, господині й господарській дитині; зігріймо піснями кожну оселю! Хай Світле Різдво і багатий Щедрий вечір завжди будуть з нами – рік од року, вік од віку!
Continue reading “Збірник пісень “КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ”” →
Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”
КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. − К., 2007. − 256 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Continue reading “Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”” →
А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)
Закарпаття. Гармонізував Леопольд Ященко.
Вести кривий танець неважко. Всі учасники стають у ряд, взявшись за руки. Той, хто попереду – найчастіше дівчина – “виводить кривого танця”, себто веде всіх за собою. Кожен має точно повторювати лінію ходи попереднього.
Добре, якщо дівчина, яка йде попереду, обирає шлях таким чином, щоб загальний малюнок танцю займав якомога меншу площу – так легше співати без ритмічних розходжень.
Інший варіант пісні – “Ми кривого танцю йдемо”. Кривого танця водимо також і під інші веснянки, які за ритмом і характером надаються до того – “Ой не рости, кропе”, “Травко-муравко”, “Хвалилася береза”, “Коло млина калина”, “Ой чи спиш, чи чуєш”, “Перекладу кладку” та ін..
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А ми кривого танцю йдем, танцю йдем,
А ми йому кінця не знайдем, не знайдем.
Приспів:
Та вода по каменю, та вода по білому
Стиха йде, стиха йде.
Ішли дівчата через двір, через двір,
На них хусточки, як мак цвів, як мак цвів.
Стали хусточки маяти, маяти,
Стала діброва палати, палати.
Стали дівчата гасити, гасити,
Цебрами воду носити, носити.
Скільки у цебрі водиці, водиці,
Стільки в дівчаток правдиці, правдиці.
Continue reading “А МИ КРИВОГО ТАНЦЮ ЙДЕМ (веснянка)” →
БАЛАМУТ (танець)
Центральна Україна.
У “сєдовському” гурті Київського Кобзарського Цеху “Баламут” танцювали як народний “Падеспань”.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК – редакція Едуарда ДРАЧА (PDF, mp3):
Баламуте, вийди з хати,
Хочеш мене закохати!
Закохати та й забути –
Всі ви, хлопці, баламути.
Поки тебе не любила,
Тоді легко в світі жила,
А тепер я гірко плачу,
Доки тебе не побачу.
Баламуте, бійся бога,
Ти багатий, а я вбога,
Ти багатий ще й хороший
А я бідна та й без грошей.
Баламуте всього світу,
Збаламутив мої літа,
Збаламутив мою душу,
Через тебе плакать мушу.
Continue reading “БАЛАМУТ (танець)” →
БО ВІЙНА ВІЙНОЮ (жартівлива, історична)
Слова і музика Левка Лепкого.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Бо війна війною, гайта-вйо, вісьта-вйо!
В тім є Божа сила, гайта-вйо, вісьта-вйо! –
Як не заб’є тебе гостра куля,
То копитом замість кулі вб’є кобила!
А ще, не дай Боже, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Як заснеш на возі, гайта-вйо, вісьта-вйо! –
Впадеш з воза, впадеш та й заб’єшся,
Впадеш з воза та й заб’єшся на дорозі!
А що ще найгірше, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Прийдесь погибати, гайта-вйо, вісьта-вйо!
Як не зможеш собі із бабами,
Із бабами і з дівками ради дати!
Continue reading “БО ВІЙНА ВІЙНОЮ (жартівлива, історична)” →
ВЕДУ РУСАЛКУ (русальна)
Чернігівщина. Записав Олександр Правдюк, 1960-ті рр.
Співають дівчата з “сєдовської” майстерні Київського Кобзарського Цеху: Ярослава Пришедько, Ярослава Музиченко, Мар’яна Музика, Христина Білан і Євгенія Шевченко; Трійця 1997 року:
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Веду русалку із бору до бору,
Ой рано, рано, із бору до бо(ру).
Із бору до бору…
Сама, молода, вернуся додому,
Ой рано, рано, вернуся додо(му).
Вернуся додому в свекрову комору,
Ой рано, рано, в свекрову комо(ру).
Дівочки-сестрички, дайте мні споднички,
Ой рано, рано, дайте мні сподни(чки).
Хлопчики-браточки, дайте мні сорочки,
Ой рано, рано, дайте мні соро(чки).
ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!
Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!
Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!
Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!
Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!
Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!
Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)” →
ВЖЕ ВЕЧІР ВЕЧОРІЄ, ПОВСТАНСЬКЕ СЕРЦЕ Б’Є (історична)
Від “Товариства Лева”, м.Львів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Вже вечір вечоріє, повстанське серце б’є,
А лента набої поспішно подає.
Приспів (двічі):
Гей, лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
На марші цілу нічку, а зранку на зорі
Почалися завзяті, запеклі бої.
А ворог атакує і рветься щосил,
Юнак-кулеметник їх справно косив.
Як сонце вже сходило, натомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.
До нього санітарка поспішно іде,
Цілющі долоні до рани кладе.
Підвівся юнак, вхопив за причеп –
Занову заграв вже затихлий кулемет.
Хто любить Україну, хто любить свій народ,
Той піде у повстанці без жодних перешкод!
В ЗАКАРПАТТІ РАДІСТЬ СТАЛА (історична)
Від “Товариства Лева”, м.Львів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В Закарпатті радість стала,
Да радість стала, да гей –
Україна нам повстала,
Да нам повстала, да гей!
Приспів:
Позір! Струнко! Вправо глянь!
Там скачуть карі коні,
Там грають скоростріли,
Б’ють шаблями вправо, вліво,
Щоб серце не боліло, да гей!
З ворогами битись будем,
Да битись будем, да гей!
Доки волю не здобудем,
Да не здобудем, да гей!
По всім світі лине слава,
Да лине слава, да гей,
Що воскресла нам держава,
Да нам держава, да гей!
ВІНЕЦЬ, або ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ, ЗАВ’ЯЖЕМ ВІНЕЦЬ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.
Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)
Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!
Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!
Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)