РЕПЕРТУАР: Гомін − ВСЕ РАЗОМ

Слова і музика Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Пройшли літа за роком рік,
Ударив печальний дзвін…
Прощай, товаришу, навік,
Прийми наш земний уклін.
Прощайте, веселі дні,
Несила вас вернуть.
Прийшла сумна годинонька,
Рушати в останню путь.

Там знайдеш мир і супокій
Від бренних земних тривог.
Нове життя душі твоїй
Дасть сущий над нами Бог.
І добре твоє ім’я
Все буде поміж нас,
Не візьме його сира земля,
Не згубить безжальний час.

Прощай, прощай навік,
Наш друже дорогий,
Прощай, прощай навік,
Прийми наш уклін земний.
Прощай, прощай…
 

Слова і музика Леопольда Ященка. Ця пісня була написана напередодні поховання художниці Алли Горської, і перше виконання її було в “Гомоні” під час похорону А.Горської 7 грудня 1970 року.

До цієї пісні є два авторські варіанти супроводу:

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот –
варіант 2 (PDF, mp3):

Не так давно в твоїй оселі
Пишались ружі край вікна,
Навколо сад шумів веселий,
Була в ту пору ласкава весна.
І над Дніпром у небі синім
Цвіла зірниця золота,
І зозуленька на калині
Тобі кувала щасливі літа.

Минуло все, запала тиша,
Тяжких зітхань тобі не чуть,
І тільки друзі найвірніші
Тебе проводять в останню путь.
Прийшла зима, снігами вкрила
І тихий сад, і темний гай.
Голосить вітер край могили…
Прощай, наш друже, навіки прощай!
 

Запозичена від Театру-студії “Родина”, м.Київ; керівник Павло Дудар.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Пустіть до хати колядувати,
На дворі мороз – стояти не мож. (2)

Пустіть до печі погріти плечі,
Пустіть до груби погріти зуби! (2)
 
Якщо не відкривають або не пускають, колядники могли жартома приспівати:

Казала мама, що грошей яма,
А грошей нема – дівчина сама. (2)

Ой давай, давай, що маєш дати,
Не маєш дати – вигонь із хати! (2)

Хоч коцюбою, хоч лопатою,
Хоч дівчиною пелехатою! (2)
 

Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!

Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…

Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…

Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…

Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..

Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..

Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.

Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.

Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.

Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.

Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.

Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.

Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.

А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
 

Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с.Слобода-Яришівська. Від народної майстрині Марії Руденко. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розлилися води на чотири броди.

Приспів:
Гей, дівки, весна красна,
Зілля зелене(ньке)!

Що на першім броді щука-риба грає.

Щука-риба грає, кригу розбиває.

На другому броді зозуленька кує.

Зозуленька кує, бо літечко чує.

На третьому броді соловей співає.

Соловей співає, садки розвиває.

На четвертім броді сопілочка грає.

Сопілочка грає, на танець скликає!
 

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його зажурився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.

Continue reading “РОЗПРОЩАВСЯ СТРІЛЕЦЬ ІЗ СВОЄЮ РІДНЕЮ (історична)” →

Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.

Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)

Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)

Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)

Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)

Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)

Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
 

Розступітеся, вороги,
Не переходьте дороги,
Бо наша дорога од Бога,
Щоб наша дорога проста була!