Ансамбль “Криниця” зі складу Етнографічного хору “Гомін”

Ансамбль Криниця Академічний фольклорний ансамбль “Криниця” Етнографічного хору “Гомін” був заснований Леопольдом Ященком на початку 1985 року при Київському будинку вчених НАН України. Спершу він мав назву “Клуб шанувальників народної пісні”.

За задумом керівника, це мала бути співоча основа “Гомону”. Якщо до великого хору було потрапити легко, навіть не маючи значних навичок співу, то до “Криниці” приходили вже більш музично підготовлені люди – і тільки на персональне запрошення керівника.

Репетиції “Криниці” відбувалися один раз на тиждень, у середу; більшість учасників відвідували при цьому ще й репетиції “Гомону” в понеділок і четвер. Гарне уявлення про кількісний склад “Криниці” з-поміж великого хору дають наступні дві світлини, зроблені на різдвяному концерті в Будинку вчених 9 січня 1999 року. На першій “Криниця”, на другій – увесь хор “Гомін”.

Окрім репертуару “Гомону”, “Криниця” виконує й складніші твори − зокрема, народні та авторські пісні в обробках академічного характеру. За наступним посиланням можна переглянути репертуар ансамблю “Криниця”. Протягом 2010-х років кілька легших творів з цього переліку ввійшли також до репертуару “Гомону”; але, так чи інакше, ці пісні орієнтовані на колектив з певною академічною підготовкою.

 


 

З записів ансамблю “Криниця”:

Більше пісень і відео тут: Ансамбль “Криниця”: живий звук >>

Інструментальний супровід до багатьох пісень “Криниці” надавав гурт музик – родина Вербовецьких, до яких у різний час долучалися з сопілками Леопольд Ященко, Людмила Іваннікова, Катерина Міщенко, Ярослава Пришедько, з академічною бандурою – Ольга Каспрук та Оксана Хомич, з гітарою – Роман Ельмес.

 


 

Світлини “Криниці” різних років:

 


 

У різний час з “Криницею” поруч із Леопольдом Ященком працювали хормейстери Ірина Джола, Вікторія Швець, Валентина Команчук, Антон Чесноков, Леся Потіцька. Це давало можливість розділитися, щоб повторити окремо чоловічі й жіночі партії та пісні.

З “Криницею” та в її складі в різний час співали солісти: Станіслав Баханов (тенор), Федір Бурневський (тенор), Наталя Година (альт І), Омелян Гулай (тенор), Іван Дебелюк (бас), Галина Довбецька (меццо-сопрано), Надія Зяблюк (сопрано), Олег Калиниченко (тенор), Тетяна Красюк (альт І), Валерій Левандовський (баритон), Володимир Мусієнко (тенор), Наталя Ставицька (альт І), Раїса Собко (альт ІІ), Раїса Стороженко (альт ІІ), Ніна Стрельнікова (сопрано), Святослав Стус (тенор), Віталій Фалєторов (тенор), Ярослав Ходорів (баритон), Ніна Шапошнікова (альт ІІ), Валерій Ясиновський (тенор), Леопольд Ященко (бас) та інші; якщо когось забули – просимо нагадати нам через сторінку Контакти.

Зі складу “Криниці”, в свою чергу, виокремилося тріо солістів “Лелія”: Ніна Стрельнікова, Тетяна Красюк і Раїса Собко, які співають окремо, виконуючи також частину “криничанського” репертуару – народні пісні в академічних обробках Леопольда Ященка для жіночого ансамблю.

З квітня 2016 року, відколи не стало Леопольда Івановича Ященка, ансамбль “Криниця” перейшов з Київського будинку вчених до Музею Івана Гончара. Нині ним керує Валентина Дмитрівна Команчук.
 

20 грудня 2014   (оновлено 15.04.2018)   //   Теґи: