КОНЦЕПЦІЯ: Редакція

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна. Львівська обл., Стрийський р-н, с.Ходовичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Надії Зяблюк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой одна я, одна,
Як билинонька в полі,
Та не дав мені Бог
Ані щастя, ні долі.

Тільки дав мені Бог
Красу – карії очі,
Та й ті виплакала
В самотині дівочій.

Ані братіка я,
Ні сестрички не знала,
Між чужими зросла,
І зросла – не кохалась.

Де ж дружина моя?
Де ви, добрії люди?
Їх нема… Я сама,
А дружини й не буде.
 

Ой під калиною трава зеленая,
Там стоїть дівчина та й засмученая. (2)

Ой ти дівчинонько та й зарученая,
Ой через кого ж ти та й засмученая? (2)

Кохала милого, кохала довгий час, –
Війна почалася та й розлучила нас. (2)

Ой під калиною трава схилилася,
Молода дівчина з милим простилася. (2)

Іди, мій соколе, будь смілим у бою,
Героєм жду тебе та й з перемогою! (2)

Прощай, дівчинонько, серце коханеє,
Прощайте, кучері, личко рум’янеє. (2)

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 1 (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – Варіант 2 (PDF, mp3):

Ой під мостом, мостом
Да росте травка ростом,
Люблю я, люблю того козаченька,
Що високий зростом.

Не сама я люблю –
Да любить моя мати:
З ким стояла, в саду розмовляла –
Підківочки знати!

Коли б мені, мати,
Да раньше тебе встати,
Вирвати, вирвати в саду василечки,
Слід позамітати.

А мати не спала,
Да раньше мене встала,
Вирвала, вирвала в саду василечки,
Слід позамітала!
 

Буковина.

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Та чи я не знайду, (2)
Де є мій миленький?

Ой піду я, піду,
Куди-м походила,
Та чи не зустріну, (2)
Кого-м так любила?

Кого-м я любила,
Того-м ся лишила.
Кого-м не любила, (2)
Тому-м ся судила.

Ой піду я, піду
Попід ліс темненький,
Ой знайду я, знайду (2)
Листок зелененький.

Буду йго варити
В солодкім молоці,
Та й буду зводити (2)
Майфайніші хлопці.

Ой поле широке туманом повито,
А на тому полі два козаки вбито. (2)

Один козак вбитий – багацька дитина,
Другий козак вбитий – бідна сиротина. (2)

Над багатим сином плаче вся родина,
А над сиротою – молода дівчина. (2)

На багатім сину вишита сорочка,
А на сиротині нема ні шнурочка. (2)

Над багатим сином висока могила,
А над сиротою – червона калина. (2)

Кубань.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуля по волі! (2)

Ой гуляй, мій коню, поки не спіймаю.
Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою. (2)

Як спіймаю – загнуздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки – кінь летить стрілою! (2)

Ой лети, мій коню, та й вихром несися,
Проти милої двора стойма становися! (2)

Стойма становися та вдар копитами:
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами? (2)

Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати:
Здоров, здоров, любий зятю, просимо до хати! (2)

Я не хочу в хату, хочу у світлицю –
Розбуджу солодкий сон, красную дівицю. (2)

Дівчинонька встала, свій сон розказала,
Правою ручкою обняла, ще й поцілувала. (2)
 

Київська обл., Бородянський р-н, с.Немішаїв. Записала Людмила Іваннікова 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой проведу русалочок до броду,
А сама ж я вернуся додому. (2)

Ідіть, ідіть, русалочки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте. (2)

Та нашого житечка не ломіте,
Та наших дівочок не ловіте. (2)

Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку. (2)

Проводили русалочок, проводили,
Та щоб вони до нас не ходили. (2)

Та щоб вони до нас не ходили,
Та наших дівочок не ловили. (2)

Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівочки у віночку. (2)
 

Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой пущу я коня да й на яр, на долину,
Ой а сам, а сам ляжу спати
Ой на час, на часину.

Ой де й узялася молодая дівчина,
Ой вона, вона й ізорвала
Ой в саду травичину.

Вона й ізорвала ой в саду травиченьку,
Ой вона, вона й умочила
В холодну водиченьку.

Вона й умочила в холодну водиченьку,
Ой взяла, взяла й ударила
Козака по личеньку.

Ой вставай, козаче, ой годі ж тобі спати,
Ой бо вже, бо вже й наїхали
Ой турки та поляки.

Уже ж наїхали ой турки та поляки,
Ой вони, вони ж тебе хочуть
Посікти-порубати.

Вони ж тебе хочуть посікти-порубати,
А твого коня вороного
Та з собою й забрати.

Ой коня візьмуть – ой то кінь другий буде,
Ой тебе, тебе зарубають –
То мені, мені й жаль буде!
 

Полісся. Варіант мелодії записав етнограф Олександр Васянович у своєму рідному селі Мелені Коростенського р-ну на Житомирщині. Хід танцю − від Анатолія Богорода.

Ойра − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.

Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (PDF, mp3):

Буковина.

Ще один текст на цю мелодію: “Перепілонько біла”.

Хоровий варіант пісні – на іншу мелодію: “Світи, місяченьку, най перейду річку”.

Надія ЗЯБЛЮК – запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой світи, місяченьку, понад биструю річку.
Най я переїду, най я перебреду
До милої на всю нічку.

Річку перескочу, то й ніг не намочу,
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце, вечеряти сіли,
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає та дрібні листи пише,
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку,
Чи він мене любить, чи він мене дурить
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає.