КОНЦЕПЦІЯ: Автентичне

Ой вінку мій, вінку, (2)
Ти хрещатий барвінку,
Купувала на ринку,
Замикала у скриньку,
А тепер я ношу,
Я плакати мушу.

Ансамбль “РАДОСИНЬ” етнографічного хору “ГОМІН”, заспівує Раїса САХАЦЬКА (mp3):

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Ой да в нашім селі свадьба буде, да гей!
Гей, в нашім селі свадьба буде,
Комар муху сватать буде. Взяв!

Ой да муха його сподобала, да гей!
Гей, муха його сподобала,
Горілкою напувала. Впивсь!

Ой да горілкою напувала, да гей!
Гей, горілкою напувала,
До травини прив’язала – стій!

Ой да комар злості як набрався, да гей!
Гей, комар злості як набрався,
Од травини одірвався. Втік!

Ой да полетів він у лісочок, да гей!
Гей, полетів він у лісочок,
На зелений на дубочок сів!

Continue reading “ОЙ ДА В НАШІМ СЕЛІ СВАДЬБА БУДЕ (жартівлива)” →

Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Ой давно, давно в батенька була −
Ой уже ж та доріжка ой терном поросла! (2)

Ой терном, терном, ще й шипшиною
Де я й походила ой ще й дівчиною. (2)

А я ж ту шипшину ножем висічу,
До свого батенька ой в гості полечу. (2)

Ой лечу, лечу поміж галоччю,
Ой сяду я, впаду ой у батька в саду. (2)

Ой сяду, впаду та й стану кувать −
Чи не вийде батько ой саду й оглядать? (2)

Ой не вийшов батько, вийшов старший брат,
Послухав зозулю, та й почав же питать: (2)

Як ти зозуля − то лети на бір,
А як наша сестриця − то й просимо за стіл! (2)

Я не зозуля, я ж твоя сестра −
Без щастя, без долі ой у світі зросла! (2)
 

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Пісня з рідного села Марії Мельниченко.

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співає Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой давно, давно я в батенька була –
Вже ж тая й стежечка терном заросла.

Ой заросла терном, ще й терниною,
Де я й проходила ще дівчиною.

До свого батенька крильми долечу,
Ой сяду я, впаду в вишневім саду.

Ой сяду я, впаду да й стану кувать:
Чи не вийде батько саду оглядать.

Ой не вийшов батько саду оглядать,
А вийшла матінка воду набирать.

Ой вийшла матінка по воду в садок,
Не набрала води – набрала слізок.

Continue reading “ОЙ ДАВНО, ДАВНО Я В БАТЕНЬКА БУЛА (лірична)” →

Ой доки ми да стоятимем,
Сиру землю да топтатимем?
Сиру землю да потопчемо,
А Оксану собі возьмемо.

Хоч не возьмем, дак украдемо,
Через Дунай переправимо,
Через Дунай, через річеньку,
До свекорка на всю ніченьку.

Ой журавко, журавко, (2)
Чого кричиш щоранку?

Ой як мені не кричать – (2)
Ні з ким горя горювать.

Ні з ким горя горювать, (2)
Темной нічки ночувать.

Сама ляжу – боюся, (2)
Піду з горя втоплюся.

Не топися, дівчино, (2)
Не топися, молода.

Подай, дівко, рученьку, (2)
Через бистру річеньку.

Ой рада б я дві подать – (2)
Кругом вороги сидять.

Кругом хату ще й сіни (2)
Воріженьки обсіли.

Кругом хату ще й угли (2)
Воріженьки облягли.

Черкаська обл., Жашківський р-н., с.Охматів. Записав Леопольд Ященко у 1955 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зайшов місяць та зайшов ясний,
Зайшов поза хмару.
Ходім, ходім, товаришу,
На той кут помалу.

Ой годі, годі, та товаришу,
На той кут ходити –
Перестала дівчинонька
Вірненько любити.

Ой вірно любив та вірно любив,
Вірно закохався,
Вона ж мене й осудила –
Я й не сподівався.

Ой як я тебе та й осудила –
Суди мене, Боже,
Як я тебе й не любила –
Скарай мене, Боже!
 

Кубань, станиця Ленінградська (колишня Уманська). Записали Леопольд Ященко та Олексій Доля в Києві на концерті, організованому керівником Кубанського козачого хору Віктором Захарченком. 1988 рік.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой з-за гори, ой з-за гори
Орел воду носить.
Стара мати свого сина
Вечеряти просить.

Ой їж, мамо, ой їж, мамо,
Що ти наварила,
А я піду на вулицю,
Де дівчина мила.

Батько гарний, батько гарний,
А мати лихая −
Не пускає на вулицю,
Каже: молодая.

Пусти ж мене, моя мамо,
На куточок прясти −
Чи не вийде козаченько
Сірих коней пасти?

Аж він іде й коня веде −
Розвивайся, луже!
Сватай мене, козаченьку,
Люблю тебе дуже!
 

Івано-Франківська обл., Верховинський р-н, с.Кривопілля

Ой з-за горочки, з-за калиночки,
Ми коляднички з Верховиночки.

То в білім, то в чорнім, то в коротенькім
Ой на конику на вороненькім.

У кожнім дворі, у кожній хаті
Щоби ви були завжди багаті.

Ой ластівочка та й прилітала,
Та й у острішку гніздо звивала.

Та й у острішку гніздо звивала,
В неділю рано защебетала.

Ой вийди, ґаздо, та й подиви си,
Твої корови положили си.

А то все бички, та все червоні,
Ґазді з ґаздинев щастя-здоров’я!

Continue reading “ОЙ З-ЗА ГОРОЧКИ, З-ЗА КАЛИНОЧКИ (колядка господарю й родині)” →

Полтавська обл., Пирятинський р-н, с.Крячківка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой зійди, зійди, місяць, на ту пору,
Ой вийди, вийди, та мій милий, на розмову. (2)

Ой вийди, вийди, милий, на розмову,
Ой болить, болить та серденько за тобою. (2)

Ой тобі болить, а мені байдуже –
Було б не любить та й з первого разу й дуже. (2)

Ти мене любив – я в тебе вкохалася,
Ти сів поїхав – на кого ж я й зосталася? (2)

Ти сів поїхав лугами-берегами,
Мене покинув й а з лихими ворогами. (2)

Ти сів поїхав паровой машиною,
Мене покинув й а з малою й дитиною. (2)