Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Пісня з рідного села Марії Мельниченко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співає Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ой давно, давно я в батенька була –
Вже ж тая й стежечка терном заросла.
Ой заросла терном, ще й терниною,
Де я й проходила ще дівчиною.
До свого батенька крильми долечу,
Ой сяду я, впаду в вишневім саду.
Ой сяду я, впаду да й стану кувать:
Чи не вийде батько саду оглядать.
Ой не вийшов батько саду оглядать,
А вийшла матінка воду набирать.
Ой вийшла матінка по воду в садок,
Не набрала води – набрала слізок.
Не набрала води, набрала слізок,
А прийшла до хати – будить невісток.
Вставайте, невістки, пробуждайтеся,
По вишневім саду прогуляйтеся.
Щось у нашім саду за пташина є –
Звечора до рана пісню співає.
Ой то ж не пташина, то ж не пташечка,
То ж наша дочка-безталанночка!
Без долі вродилась, без щастя зросла,
В чужу сторононьку та й заміж пішла.
Чужа сторононька без вітру шумить,
Чужі батько й мати не б’ють – та болить.
