ХАРАКТЕР: Помірні

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF):

Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
    Вже цеї ночі на світанні
    Нас під конвоєм повезуть
    На чужину, в краї незнані,
    На нас чекає довга путь.

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)

Continue reading “НАСТАВ, КОХАНА, ЧАС РОЗЛУКИ (лірична)” →

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Людмила Заковоротня (mp3):

Наступала чорна хмара,
А за нею сива.
Чи є в світі така друга,
Як я, нещаслива.

Ходжу-броджу по діброві,
Як вітер по лузі.
Чужі серця веселяться –
Моє завше в тузі.

Ой на ставу, на ставочку
Качечка ночує.
Не будемо, серце, в парі –
Душа моя чує.

Розкопайте, люди, греблю,
Нехай вода ллється.
Забуваймо те кохання –
Нехай западеться.

Як же її розкопати,
Як холодна вода?
Як же його забувати –
Коханнячка шкода!
 

Слова і музика Леопольда Ященка

З прадавніх віків,
З непам’ятних орбіт
Явились ми на білий світ…
І наша зоря
Десь там у небесах
Торує свій далекий шлях…

Приспів:
Коли б нам її впізнати
І в дальні сягнуть світи!
Ми б ладні усе віддати,
Щоб тільки нашу зорю знайти!

Ми йдем до вершин,
І вже навкруг землі
Пливуть космічні кораблі!
А там – дай то Бог –
Іще один лиш крок –
І ми полинем до зірок!

Continue reading “НАША ЗОРЯ, або З ПРАДАВНІХ ВІКІВ” →

Слова Тараса Шевченка, музика Віктора Лісовола.

Віктор ЛІСОВОЛ (mp3):

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.

Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люди!
Хіба піти до вас в найми?
Чи ж до ладу буде?

Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Ні, не буду в чужій хаті
Тестя поважати.

А я буду красуватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.

Continue reading “НАЩО МЕНІ ЖЕНИТИСЯ” →

Тернопільщина. Записав Леопольд Ященко, 1990 р.

Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад) (mp3):

Коментар Леопольда ЯЩЕНКА про цю пісню на різдвяному концерті “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Етнографічний хор “ГОМІН” (жіночий склад), запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Небо ясні зірки вкрили
Та й всю землю освітили.

Приспів (двічі):
Щедрий вечір, добрий вечір
Усім людям на здоров’я!

Снігом ниви спорошило,
На дорогу наносило.

Приспів.

Добрий вечір, господарю!
Ми принесли тобі дари!

Приспів.

Наші пісні – гарні дари,
Господарям для похвали!

Приспів (двічі).
 

Закарпаття

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Не буду, не буду з студня воду пити,
Мусить мій миленький з Дунаю носити.
Мусить мій миленький, (2)
Мусить мій миленький з Дунаю носити!

Дунаю, Дунаю, зимна твоя вода,
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Молодий шугаю, (2)
Молодий шугаю, файна твоя врода!

Continue reading “НЕ БУДУ, НЕ БУДУ З СТУДНЯ ВОДУ ПИТИ (лірична)” →

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н. Записав Адам Рудчик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Невисоко сонце сходить − не можу сягнути;
Невелика любов була − не можу забути. (2)

Злети, злети, соловейку, з тої калиноньки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, з тої чужиноньки! (2)

Не поверну, не поверну − далека дорога…
Скинув шапку, попрощався − будь, мила, здорова! (2)

Ой бувай, мила, здорова та ще й здоровенька,
Та не дай ся підмовити − ти ще молоденька. (2)

Та не дай ся підмовити, з розуму ся звести,
Бо не знаєш, доки маєш русу косу плести. (2)
 

Не гнівайся, моя нене, на мене,
Що я веду челядоньку до тебе!
Це ж тая челядонька, що я гуляла –
Всю свою челядоньку зібрала.

Не гніваюсь, моя доню, не буду,
А я твою челядоньку одбуду.

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)

Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)

Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)

Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)

Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)

Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Неначе хмари в небі синьому
Спливають дні один по одному
І десь ховаються за обрієм
У далині…
Отак і ми колись відлинемо,
куди судьбою нам назначено,
А нашим правнукам залишимо
Свої пісні.

Приспів:
Бо пісня наша все жива!
Бо в ній дзвенять палкі слова!
Вона душі дає розраду,
Вона й на подвиг порива!
Бо пісня наша з давніх літ
Несе красу в широкий світ!
Вона єднає і звеличує
Наш славний козацький рід!

Нам ще співати недоспіване!
Нам ще любити недолюблене!
Нам ще сягнути недосягнутих
Крутих висот!
Тож будьмо всюди разом з піснею,
Плекаймо мову нашу рідную,
І утверждаймося із вірою
У наш народ!

Приспів.