ХАРАКТЕР: Помірні

Минулася вечеронька,
Що я вчора їла.

Що я вчора їла…
Що я свому миленькому
Коня напоїла.

Коня напоїла…
А кінь ірже, води не п’є –
Він дорогу чує.

Він дорогу чує…
Десь мій милий, чорнобривий
З другою ночує.

З другою ночує…
Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся.

Та й не роззувайся…
А як буде що питати,
То й не признавайся.

Галичина. Від учасників ансамблю “Черемош”, м.Львів.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Ми прийшли до тебе, пане господарю, до тебе:
Чи ти нам дозволиш заколядувати у себе?

Ой почекайте хоч годиноньку одную –
Нехай ся вберу у сорочечку новую.

А Вам ся добре в теплій хатині вбирати,
А нам студено під вашим вікном стояти.

А Ваші губи ся позлипали від меду,
А наші ноги попримерзали до леду.

За нашу коляду дайте по чарці горілки –
Будете мати файную долю для дівки.

За нашу коляду дайте по чарці ще й вина –
Будете мати файную долю для сина.

За нашу коляду дайте по чарці кожному –
Будете мати файную долю для дому.
 

Хрестоматійна народна пісня.

“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:

Дивитися на YouTube »

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.

Та пісня мила, та пісня люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой очі, очі, очі дівочі…
Темні, як нічка, ясні як день
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Виконує чоловіча група Академічного камерного хору “ХРЕЩАТИК”, керівник Павло СТРУЦЬ; соліст Олександр БІДА:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Місяць із-за хмари промінь покотив,
Золоту дорогу в морі простелив.
Стелеться доріжка у далечині,
Любо йти по морю в легкому човні!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Любо йти по морю в легкому човні!

Я по тій дорозі сам-один пройду,
З буйними вітрами мову поведу.
Хай зрадлива хвиля грає ще й шумить –
Сильних і відважних буря не страшить!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Сильних і відважних буря не страшить!

Дальнії простори манять нас і ждуть,
Піднімай вітрила – нам пора у путь!
Пройдемо крізь шторми, пройдемо крізь ніч,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!
Гей, гей-я-гей, гей, гей-я-гей,
Та й назустріч сонцю, радості навстріч!

Слова і музика Леопольда Ященка

Мрія в рожевім серпанку
Знову явилась мені…
Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує в тишині.

Ніжну, сумну колисанку
Нічка снує за вікном…
Мрія в рожевім серпанку
Стиха війнула крилом.

Я ж їй сказала: вернися!
Мріє, не зраджуй мене.
Згасне остання зірниця,
Швидко цей сон промайне.

Ранок прийде і розвіє
Чари солодкі нічні…
Люба, закохана мріє,
Згадуй мене хоч вві сні.

Галичина.

Співає гурт “ЄВШАН”, заспівує Галина ДОВБЕЦЬКА; запис із різдвяного концерту “Радуйся, земле!” 10 січня 1991 року (mp3):

На востоці звізда стала,
Над вертепом засіяла,
Де Христос народився.

Ой де Христос народився,
З прісни Діви воплотився,
З прісни Діви Марії.

А три царі здивувались:
А що ж то ся в світі стало,
А що ж то за новина?

А що ж то є за новина –
Породила Діва Сина,
В яселках положила.

В яслах лежить – хтось поспішить
Заспівати маленькому:
Люляй, люляй, Сину мій! (2)
 

Галичина. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – ансамбль “КРИНИЦЯ” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

На горі, горі в шовковій траві
Дівчина красна волики пасла.

Приспів:
Винная, винная яблунь
Червоні ябка зродила!

Волики пасла, шиттячко шила,
Шиттячко шила – воли згубила.

Ви, батьку, підіть, волики знайдіть!
А батько пішов – воли не знайшов.

Ви, мамко, підіть, волики знайдіть!
А мати пішла – воли не знайшла.

Ти, милий, іди, волики знайди!
А милий пішов, волики знайшов.

Приспів (тричі).

На горі жито поміж травою,
Мати ж моя мати, чи жаль ти за мною? (2)

Жаль, моя доню, серце ми в’яне,
А хто ж мене, доню, на старість догляне? (2)

Лишаю сестру, лишаю брата,
Лиш буде без мене сумненька хата. (2)

Сумненька хата, сумне подвір’я,
Бо вже скінчиться моє весілля! (2)

Якби була знала, що піду від мами,
Була б не садила рожу під вікнами. (2)

Рожу посадила, рожа ся розцвіла,
А я своїй мамі жалю наробила. (2)

Continue reading “НА ГОРІ ЖИТО ПОМІЖ ТРАВОЮ (весільна)” →

Наддніпрянщина

На городі чорнобиль так низенько стелиться,
А мій милий Михайло в третім селі жениться. (2)

Братіку, сідлай коня, коня білогривого,
Та й поїдем в те село шукать мого милого. (2)

Приїхали в те село – щось мені невесело,
Прийшли на подвір’ячко – минуло весіллячко. (2)

Ой дівчино Тетяно, щось до нас наїхало –
Чи твоя родиночка, чи першая жіночка? (2)

Ой дівчино Тетяно, бери мед-горілочку,
Бери мед-горілочку, частуй мою жіночку! (2)

На городі чорнобиль, на нім білі квіточки,
Чом ти мені не сказав, що в тебе є діточки? (2)

Ой дівчино Тетяно, зоставайся дівкою,
Зоставайся дівкою, а я їду з жінкою. (2)

Обробка Миколи Леонтовича.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Над річкою бережком
Ішов чумак з батіжком.
Гей, гей, з Дону додому.

За плечима торбина
Ще й латана свитина.
Гей, гей, дочумакувавсь.

Постій чумак, постривай,
Шляху в людей розпитай.
Гей, гей, чи не заблудивсь.

Мені шляху не питать,
Прямо степом мандрувать.
Гей, гей, долю доганять.

Пішла доля ярами,
Зеленими лугами.
Гей, гей, не вмів шанувать.