Хрестоматійна народна пісня.
“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:
Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує – серденько мре.
Та пісня мила, та пісня люба
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились та й розійшлися,
Тепер зійшлися навіки знов.
Ой очі, очі, очі дівочі…
Темні, як нічка, ясні як день
Ви ж мене, очі, плакать навчили,
Де ж ви навчились зводить людей?
