



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Слова і музика Леопольда Ященка.
Співає Етнографічний хор “Гомін”, супровід – музики: родина Вербовецьких – Богдан, Данило, Соломія, Марко і Уляна, Леопольд Ященко, Катерина Міщенко. Запис із авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Над схилами Дніпра
Погожий вітер віє, –
До наших берегів
Прийшла весна!
Красується-зроста
Наш славний Київ,
Квітує наша рідна
Сторона!
Немало літ спливло,
Як тут, на древніх кручах
Великий наш народ
Тебе воздвиг!
На щастя, на добро,
В садах квітучих,
В оздобленні соборів
Золотих!
З непам’ятних віків
З’єднались ми судьбою, –
Столице наших дум,
Палких надій!
І в радості, й в журбі
Ми все з тобою,
Наш Києве прекрасний,
Чарівний!
Відео з концерту “Гомону” – авторського вечора Леопольда Ященка в Будинку вчених 3 червня 2009 року:
Західне Поділля. Від товариства “Вертеп”, м.Тернопіль. Записала Людмила Іваннікова, травень 1991 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Налетіли гуси з далекого краю,
Спили-сколотили воду на Дунаю. (2)
Гуси воду пили, люди говорили:
Мусить война бути, бо вже йдуть рекрути. (2)
Бо вже йдуть рекрути, хлопці молодії,
Лишають дівчата і батьки старії. (2)
Вийшла стара мати на високу гору,
Кличе свого сина із війська додому. (2)
Верни, мій синочку, верни додомочку,
Най я тобі змию ще раз головочку. (2)
Як єси не змила, як я був при тобі,
Тепер ми не змиєш, бо я жовняр собі. (2)
Бо я жовняр собі понад жовнярами,
Більше не поверну до рідної мами. (2)
Тепер мене змиють дощі майовії,
Кучері розчешуть кулі сталевії. (2)
Черкаська обл., Черкаський р-н, с.Дубіївка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Налетіли сірі гуси на став жирувати,
Наїхали козаченьки в село зимувати. (2)
Жирували сірі гуси – знялись полетіли,
Зимували козаченьки – знялись виїздили. (2)
Чом ти мене, моя мамо, рано й не збудила,
Та як тії козаченьки з села виїздили? (2)
Тим я тебе, моя доню, рано й не збудила,
Що твій милий попереду – щоб ти й не тужила. (2)
Ти думаєш, моя мамо, що я й не журюся,
А як вийду за ворота – од вітру хилюся. (2)
Ти думаєш, моя мамо, що я і не плачу –
За дрібними слізоньками стежечки не бачу. (2)
Шовком шила, шовком шила, золотом рубила –
Все для того козаченька, що я й полюбила. (2)
Шовком шила, шовком шила, сріблом гаптувала –
Все для того козаченька, що вірно кохала. (2)
Слова Вадима Крищенка, музика Віктора Лісовола; гармонізація Леопольда Ященка.
Див. також: До історії створення пісні “НАЛИВАЙМО, БРАТТЯ, КРИШТАЛЕВІ ЧАШІ” – Віктор ЛІСОВОЛ, 1997.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Авторський варіант пісні – Віктор ЛІСОВОЛ, запис 2000-х років (mp3):
Чоловічий хор “ЧУМАКИ”, керівник Василь ТРИЛІС (mp3):
Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші!
Гей, гей!
Щоби Україна
В путах не стогнала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава
По світу лунала!
Гей, гей!
Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями
Ще й сльозами вмита.
Гей, гей!
Козаку не треба
Срібла ані злата,
Тільки б Україна
Не була катами
На хресті розп’ята!
Гей, гей!
Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Добре. Від Адама Рудчика. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На нашій юлойці дівочок рядочок.
Гей, дівочок рядо(чок).
Найкраща дівойка – молода Марійка.
Гей, молода Марі(йка).
Грядочку копала, рутойку сіяла.
Гей, рутойку сія(ла).
Рутойку сіяла, та ще й поливала.
Гей, та ще й полива(ла).
А як рута зросла, у віночок звила.
Гей, у віночок зви(ла).
У віночок звила, на Дунай пустила.
Гей, на Дунай пусти(ла)ю
На Дунай пустила та й заговорила.
Гей, та й заговори(ла).
Хто віночок здойме, то той мене озьме.
Гей, то той мене о(зьме).
Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко. Редакція хору “Гомін”.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
На попівській да сіножаті,
На панському полі
Розсипали ой да чумаченьки
Штири вози солі.
Да прийшла дівка, да прийшла красна
Солі купувати:
Продай, продай, ой да чумаченьку,
Дробової солі!
Да нема солі да дробової,
Тільки помелиця.
Полюбила молода дівчина
Чумаченька Гриця.
Вчора була да суботонька,
Сьогодні неділя –
Чом на тобі, ой да чумаченьку,
Сорочка не біла?
Ой не біла, да ой не біла,
Бо сьома неділя, –
Мати стара, а сестриця мала,
Жінка й не схотіла.
Перебреду да бистру річку,
Стану на пісочку,
Ой виперу, ой да викачаю
Грицеві сорочку!
Слова Максима Гриви (Загривного), мелодія народна; редакція тексту і гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Нас питали, якого ми роду,
І куди ми торуєм шляхи.
Тож то ми на вратах Царгороду
Залишили черлені щити!
То ж то нами воздвигнутий Київ
Над віками твердинею став,
І від полчищ лихого Батия
Всю Європу грудьми захищав!
Пам’ятають Стамбул і Варшава
Нашу силу і славу гучну,
Як воскресла козацька держава,
Піднялась на визвольну війну.
А чи знаємо ми й наші діти
Щиру правду про подвиг дідів?
То ж то їхньою кров’ю политі
Наші землі з прадавніх віків!
Тож лишатись байдужим негоже,
Із колін, наш народе, вставай!
Хай нам розум і праця поможе
Відродити знедолений край!
Слова і музика Леопольда Ященка
Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.
Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
Вже цеї ночі на світанні
Нас під конвоєм повезуть
На чужину, в краї незнані,
На нас чекає довга путь.
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
Ти маєш знати, мій козаче:
Я розділю твою біду!
Мене на поміч серце кличе –
Я за тобою вслід піду.
Я стану поруч із тобою,
І не розлучить нас тюрма!
Вона не вб’є душі живої,
Святої віри не злама!
Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
За Україну, за рідний край!
Слова і музика Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Ставаймо, браття, всі водно
Під синьо-жовте знамено!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Гряде доба великих змін –
Вставай, народе, із колін!
Зоря свободи кличе нас –
Настав урочий час!
Не даймо зграям шахраїв
Нас обернути в жебраків!
Уся Вкраїна кличе нас –
Настав урочий час!
Отож доволі сльози лить
І рабські пута волочить!
Бо рабські пута не для нас –
Настав урочий час!
Ми наведем правдивий лад,
Посадим свій квітучий сад
І побудуєм власний дім
На щастя нам усім!
І в нашій рідній стороні
Нам засіяють ясні дні!
І ми збудуєм власний дім
На щастя нам усім! (2)
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
Copyright © 2022 Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України