Новини

3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, програма “Моя історія”, 14 січня 2018 р. – 40 хв.

Ведуча: Галина Дацюк.
Режисер: Олена Харченко.
Гостя програми: Оксана Гордієць – фольклорист, етнограф, народна майстриня, солістка гурту “Рідна пісня”, старша наукова співробітниця Національного музею архітектури та побуту в Пирогові, учасниця хору “Гомін” та ансамблів з його складу в 1980-90-і роки.

Тема: Різдвяні зимові свята.

Сьогодні Василя, Маланки, “старий” Новий рік! Яке значення в житті людини мають ці свята? Коли по-справжньому вони приходять до нас – в дитинстві, значно пізніше? Що найголовніше у святі?

Бесіда велася також і про середовище хору “Гомін” 1980-90-х років.

У виконанні пані Оксани та гурту “Рідна пісня” (керівник Василь Триліс) прозвучали пісні: “Щедрий вечір, добрий вечір”, “В пана господаря та на його дворі”, “Що по полю, полю да по чистому”.

Слухати (mp3):

Святкуємо Різдво!

17 січня 2018 року

фольклорний ансамбль “Криниця” під керівництвом Валентини Дмитрівни Команчук співатиме колядки та щедрівки у приміщенні Музею наукового архіву Святодухівської церкви (на території Києво-Могилянської Академії).

Початок о 16:00.

Вхід вільний – ласкаво просимо!

(Афішку намалювала учасниця хору Наталя Година. Тільки глянеш – і вже свято!.. :).

Один із перших “народних” різдвяних вечорів “Гомону”, який надовго запам’ятався тоді учасникам і глядачам. І, мабуть, перший, який було показано по Українському республіканському телебаченню – до речі, у зв’язку з висуненням керівника хору Леопольда Ященка на Державну премію ім.Т.Шевченка.

Сотні тисяч глядачів були приголомшені осяйним теплом і багатством українського Різдва – із справжніми, непереробленими колядками про Народження Бога, із князями-господарями, воїнами-синами і царівнами-дочками. Тоді “Гомін”, без перебільшення, пройшов із колядою по всій Україні, яка вже чекала на свою Незалежність…

Continue reading ““РАДУЙСЯ, ЗЕМЛЕ!” – різдвяний вечір “Гомону” 10 січня 1991 року, Будинок художника – АУДІОЗАПИСИ” →

(ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА)

За публікацією: Михайло Гуць. “В пісні, в слові буде вічно жити” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) // Слов’янський світ: щорічник. Вип.15 / [голов.ред. Скрипник Г.А.]; НАН України, ІМФЕ ім.М.Рильського. – Київ, 2016 – 390 с. – С.277-292. – PDF.

За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!
(Микола Вороний)

Ці священні слова великого майстра українського поетичного слова і театрального діяча Миколи Вороного, розстріляного енкаведистами 1938 року, винесені в епіграф, часто звучать в устах легендарного хору “Гомін” Леопольда Ященка, який, на жаль, 2 квітня цього року відійшов у вічність. Царство йому небесне. З іменем Л.Ященка відійшла ціла епоха раннього відродження Української держави та її культури.

Леопольд Ященко був високий, стрункий, із розкішною чуприною на голові, з ясними очима, котрі щедро випромінювали його доброту, майже завжди у вишиванці. Він приваблював до себе людей вже зовнішнім виглядом. Був закоханий в українські народні пісні, яких знав дуже багато, – і не лише знав і співав їх, але також знав, у якій місцевості та чи та пісня побутує. Він і сам був, наче пісня, зіткана з чарівних мелодій. Тому ті, що знали Леопольда Ященка, влучно говорили: “Де Ященко, там і пісня, яка гуртує людей, а де пісня, там і Ященко”.

Continue reading ““В ПІСНІ, В СЛОВІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) – Михайло ГУЦЬ” →

Ця добірка пісень має свою історію. Десь наприкінці 1960-х років Леопольд Ященко уклав її з голосу свого товариша, аспіранта-хіміка Михайла Зьоли. Пісні з села Велесниця Лісна Надвірнянського району Івано-Франківської області зі стислою вступною статтею були підготовлені до друку в журналі “Народна творчість та етнографія”, але так і не були опубліковані: за підписання колективного листа проти закритих судів над дисидентами навесні 1968 року Ященка звільнили з роботи в тодішньому ІМФЕ АН УРСР.

Спливло майже півстоліття. Сьогодні пан Михайло Зьола – добре знаний в Україні колекціонер та дослідник давніх грамзаписів. Кілька пісень з його краю живуть у репертуарі хору “Гомін”. Проте у 2008-2012 роках Леопольд Іванович повернувся до цієї добірки, чимало пісень поновив і зробив комп’ютерні версії нот, маючи на увазі подальшу їх публікацію. Ми обов’язково поставимо на наш сайт ці записи у якомога повнішому обсязі, а тим часом подаємо передмову до них, віднайдену в архіві Л.Ященка.

Continue reading “Пісні Прикарпаття, записані від Михайла ЗЬОЛИ – Леопольд ЯЩЕНКО” →

3 канал “Культура” Українського Радіо, запис прямого ефіру, Вечірня студія “Ліра”, 31 серпня 2017 р. – 1 год. 25 хв.

Ведуча: Катерина Божко.
Режисер: Олена Харченко.
Гості програми: Лідія Орел, Катерина Міщенко.

Пам’яті Леопольда Ященка. Тема: “Гомін” як феномен культурного простору України.

Слухати (mp3):

У програмі звучать пісні:

• Боже, вислухай благання – гармонізація Леопольда Ященка, співає хор “Гомін”.
• Ой упав сніжок – Полтавщина, гармонізація Леопольда Ященка, співає хор “Гомін”, заспівують Ніна Муращенко і Любов Дроздова.
• Голуб на черешні – Прикарпаття (Покуття), співає хор “Гомін”
• Бережім своє ім’я – слова і музика Леопольда Ященка, співає хор “Гомін”
• Ой летіла зозуленька через море в гай – слова народні, музика Леопольда Ященка, співає старша група Дитячого хору Українського Радіо, диригент Галина Трофімова.
• Ой де ти підеш, де ти поїдеш – обробка Леопольда Ященка, співає Вікторія Лук’янець, концертмейстер Марія Шляпочник.
• Місячна дорога – слова і музика Леопольда Ященка, виконує чоловіча група хору “Хрещатик”, диригент Лариса Бохонська, соліст Олександр Біда.
• Ой ти жайворонку, ранняя пташино – обробка Леопольда Ященка, співає хор “Хрещатик”.
• Настав, кохана, час розлуки – слова і музика Леопольда Ященка, виконує хор “Хрещатик”, соліст Олександр Біда.

 

У неділю, 11 червня 2017 року з 15:00 в Музеї Івана Гончара відбудеться новітній захід, що з часом має стати у Києві традиційним: День пісень “Співаймо разом!”

Запрошуємо всіх охочих громадян поспівати гуртом загальновідомі українські пісні – шедеври української та світової музичної культури.

Запрошуємо до участі також хорові колективи, згодні під час свого виступу на сцені орієнтуватися не на слухача, а на учасника: виконувати пісні з повторами, повним текстом – і без сценічних обробок, несподіваних пауз та інструментальних перегр.

Орієнтуємося на девіз “Співаймо разом!” – адже наша пісня щонайкраще об’єднує людей!

День пісень присвячуємо пам’яті Леопольда Івановича Ященка [1928–2016] – фольклориста, композитора, засновника й багаторічного керівника київського Етнографічного хору “Гомін”, фольклорних ансамблів “Криниця” та “Козаки”. Понад сорок літ Леопольд Ященко та очолювані ним колективи успішно працювали на ідею збереження народного побутового співу на теренах великого міста, навчаючи дорослих людей і молодь співати – не для сцени, а для себе.

Організовувані Ященком співочі концерти до великих державних свят – Дня Незалежності, Дня Конституції та Дня Києва – завжди відбувалися під девізом “Співаймо разом!” А для повсякденного навчання була започаткована окрема форма роботи – недільні співи для всіх охочих.

Нині хор “Гомін” та ансамбль “Криниця” продовжують справу, започатковану засновником і вчителем, і запрошують громаду до участі в народному святі української пісні та побутового співу, яке відбудеться на подвір’ї (за негоди – у приміщенні) Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”.

Добірка текстів і нот хрестоматійних українських пісень »

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Ласкаво просимо!

Вийшовши понад двадцять років тому з хору “Гомін”, чоловічий хор “Чумаки” мандрував своїми дорогами і має свою цікаву історію. Про неї, про себе та про деякі оргвисновки оповідає тут його засновник і керівник Василь Герасимович Триліс.

Републікуємо текст із сайту pisni.org.ua, не змінивши “ані титли, ніже тії коми”. Лише додаємо посилання на розміщені у нас пісні, а також знайдені в І-неті відео й світлини.

Чумаки не мають нічого спільного з бурхливим сьогоденням.
Чумаки – це наше славне минуле. І, можливо, майбутнє.
Василь Триліс

• Заспів • Вступ • 1. Дещо про себе • 2. Становлення • 3. По славу • 4. Задрипанка, шинкарка, перекупка • 5. Секрети майстерності • 6. Занепад

Continue reading “МОЇ ЧУМАКИ: з історії одного хору – Василь ТРИЛІС, 2000-2006” →

Композитор, піаніст, патріот України і палкий шанувальник народної пісні… Гомінчани добре пам’ятають Тараса Ященка в 1990-і роки – з прапором на мітингах; зосередженим і натхненним під час репетицій та концертів, коли він акомпанував “Криниці” до творів свого батька.

Згодом Тарас поїхав вчитися й працювати до Німеччини, але ніколи не поривав зв’язку з Україною. Творивши в різних музичних жанрах, завжди і всюди пропагував українську пісню. Зокрема, мав величезне коло спілкування в соцмережах і постійно розповсюджував пісні “Гомону”, знаходячи їм нових шанувальників у європейських мистецьких колах.

Народна пісня й музика були для нього особливим джерелом творчої наснаги. Так, наприклад, на хвилі замилування піснями Буковини була написана “Українська рапсодія”, яку композитор присвятив батькам – Лідії Орел та Леопольдові Ященку.

Українська рапсодія “На берегах Черемоша” для фортепіано (PDF, mp3) – автор і виконавець Тарас ЯЩЕНКО:

На жаль, багатьом намірам і задумам Тараса не судилося здійснитися. 16 березня 2017 року трагічний випадок урвав його життя – син пішов слідом за батьком творити небесну музику. Залишивши нам своє натхнення – і добру пам’ять. Вічну пам’ять…

…У Києві та Львові починалася чергова хвиля арештів і репресій української інтеліґенції. І під прес потрапили учасники новорічних колядувань у Києві та Львові. Про розправу над учасниками львівських ватаг написала Марія Гриців у статті Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го.

За цим архівним документом – десятки людських доль і дуже сумна сторінка історії хору “Гомін”.

“31 декабря 1971 года №813-І КГБ при СМ УССР докладывал о намерении ряда националистически настроенных лиц принять участие в новогодних колядках.

Из полученных оперативным путем данных видно, что организацией групп (ватаг) колядников активно занимались известные органам КГБ националистическими настроениями врач ПЛАХОТНЮК Н.Г., инженер РУСИН И.И., художница СЕМЫКИНА Л.Н., бывший руководитель хора “Гомін” ЯЩЕНКО Л.И., научный сотрудник института ядерной физики АН УССР РУДЧИК А.Т. [теж учасник хору “Гомін”] и инженер научно-исследовательского и проектного института градостроительства УССР БИРЮКОВИЧ В.Д.

Участники колядок группами по 10-12 человек 31 декабря 1971 года посетили квартиры отдельных творческих и научных работников, которые, по заявлению ПЛАХОТНЮКА, заранее были уведомлены об этом и согласились принять их у себя”…