ЖАНР: Побутові

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…

Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…

Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)

Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Позволь мені, мати, криницю копати −
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Усі дівки прийшли води набирати,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, корчму збудувати −
Чи прийдуть дівчата до корчми гуляти?
Усі дівки прийшли до корчми гуляти,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, на лавці лежати −
Чи прийдуть дівчата на смерть наряжати?
“Іди, іди, доню, іди − не барися,
Із своїм миленьким навіки простися!”

А тая дівчина та й свій розум мала −
Обняла козака ще й поцілувала!

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку!
А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала!
 

Закарпаття.

Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)

Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!

Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)
 

Половина саду цвіте,
Половина в’яне.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.

Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане, –
Усі хлопці на вулиці,
А мого немає.

Чи він жиє, чи він грає,
Чи його немає,
Чи в чистому Дунаєві
Коня напуває.

А кінь ірже, води не п’є,
Він дорогу чує.
Десь мій милий чорнобривий
З другою ночує.

Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся,
А як вийдеш на вулицю,
То не признавайся.
 

Гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” – МУЗИКИ, родина Вербовецьких: скрипка І – Андрій Вербовецький, скрипка ІІ – Соломія Вербовецька, цимбали – Марко Вербовецький, гітара – Богдан Вербовецький, ударні – Данило Вербовецький; дует сопілок – Леопольд Ященко й Катерина Міщенко; 1990-і роки (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Карпати. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Порізала-м пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть!
Зелений листочок не гоїть, не гоїть −
Поцілує милий − загоїть!

Continue reading “ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)” →

Від Анатолія Богорода.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Посіяли, поорали,
Нікому збирати,
Як погнали наших хлопців
В місто, в місто присягати.

В Житомирі, славнім місті,
Побиті кілочки,
А вже в наших славних хлопців
Забра’, забрали сорочки.

Материнські поздіймали,
Московські побрали,
Гірко стали заплакали,
Роди’, родину згадали.

Чи ми в Бога заслужили,
Чи в свої громади,
Що нас, хлопців молоденьких,
Заби’, забито в кайдани?
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!

Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!

Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.

Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.

Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.