ЖАНР: Побутові

Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):

Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.

Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!

І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?

Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розвивайся, ой да сухий дубе,
Завтра мороз буде;
Ой собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я морозу ой да не боюся –
Завтра розів’юся!
Я й походу ой да й не боюся –
Зараз ізберуся!

Ой ви галки, ви чорні чубарки,
Підніміться вгору!
Ой ви, хлопці, хлопці запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми вгору піднятися –
Туман налягає,
Ой раді б ми додому вернуться –
Гетьман не пускає!

Ой розвився ой да край дороги
Та й дуб зелененький;
Ой поїхав, гей, да з України
Козак молоденький.
 

Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.

Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.

Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.

Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.

Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.

Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.

Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.

А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
 

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, гей, у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, не журітеся.

Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, не злиняла.

Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, червоніла.

А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину,
Гей, гей, гей, та й піднімемо.

А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, розвеселимо.

Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.

Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)

Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)

Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)

Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)

Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)

Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!
 

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Гармонізація Леопольда Ященка.

Одноголосний варіант пісні – на іншу мелодію: “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світи, місяченьку, най перейду річку!
Світи місяченьку, най перейду річку
До милої на всю нічку!

Річку перескочу, то й ніг не намочу.
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце – вечеряти сіли.
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає, дрібні листи пише.
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку:
Чи він мене любить, чи він мене дурить,
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає!
 

Світи, світи, місяченьку,
Та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький,
До мене ще хоч раз.

Я до тебе більш не прийду,
Нехай хтось інший йде −
Є у мене люба дівчина,
Вона на мене жде.

Був я, був я, дівчинонько,
У твоєму саду,
Чув я, чув, як ти присягала
іншому козаку.

Мала б я орлині крила,
Ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла
Серед опівночі.

Continue reading “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить місяць, світить ясний,
А зіроньки миготять.
Не пускає мати дочку
В сад вишневий погулять.

Пусти ж мене, моя мамо,
Я в садочку постою,
Заспіває соловейко –
Я його послухаю.

Не просися, моя доню,
Не поможе твоя річ.
Відчини своє віконце,
Слухай його цілу ніч.

Піли півні, піли другі,
Дочка плакала в вікні,
Мати зятя вибирала,
Дочка думала, що ні.
 

Черкаська обл., Жашківський р-н с.Охматів. Записав Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівує Валерій ЯСИНОВСЬКИЙ (mp3):

Світить місяць, світить ясний
Та ще й ясная зоря.
Ой ку’, ой куди ж ти від’їжджаєш
З свого рідного села.

Від’їжджаю, моя мила,
На всесвітнюю війну.
Пере’, переночуй, мій миленький,
Хоч цю нічку зо мною.

Ой рад би я, моя мила,
Хоч три нічки ночувать,
Так бо’, так боюся, моя мила,
Щоб походу не проспать.

Ой сам же ж ти добре знаєш,
Що я рано й устаю.
Як за’, як запіють перші півні,
То я тебе й розбуджу.

Піють півні, піють другі,
Ще й курочка сокоче,
Будить, будить мила миленького –
Він вставати не хоче.

Вставай, вставай, мій миленький,
Годі ж тобі й уже спать,
Бо вже, бо вже твої товариші
Всі на кониках сидять!
 

Закарпаття.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Серед села дичка, гоя-я,
Обсіяна маком, чуга-я,
Болить ми головка, ге-я, гоя-я,
За тим єдинаком, чугая!

Ой ти єдинаку, гоя-я,
Маю на тя дяку, чуга-я,
Любити тя важу, ге-я, гоя-я,
Лем ти ніц не кажу, чуга-я.

Серед села дичка, гоя-я,
Під дичков криничка, чуга-я,
Мене хлопці люблять, ге-я, гоя-я,
Бо я єдиничка, чуга-я.

Прийде до ня милий, гоя-я,
Коси ми пов’яже, чуга-я,
Любила-м та й буду, ге-я, гоя-я,
Хто мені закаже, чуга-я!
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.119.