ЖАНР: Ліричні
ІЗ-ЗА ГОР-ГОРИ ЇДУТЬ МАЗУРИ (лірична)
Мелодія з Кубані; гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Із-за гор-гори їдуть мазури! (2)
Їдуть, їдуть мазурочки,
Везуть, везуть два віночки.
Вінцю золотий! (2)
Приїхав вночі при ясній свічі. (2)
Стук-грюк в віконечко:
Вийди, серце коханочко,
Дай коню води! (2)
Ой рада б я встать, коню води дать − (2)
Мені мати наказала,
Щоб я з паном не стояла.
Матері боюсь! (2)
Матері не бійсь − сідай на мій віз! (2)
Сідай, сідай на колеса,
Та й поїдемо в Одесу,
Та й там заживем! (2)
Селом їхали, люди питали: (2)
А що ж то за дівчина,
Чорнобрива, заручена
З паном їхала? (2)
Ой то ж не пани, то ті мазури: (2)
Сім пар волів-коней,
Ще й сам хлопець чорнобровий
Селом проїжджав! (2)
ІЗ-ЗА ГОРИ КРЕМ’ЯНОЇ (лірична)
Із-за гори крем’яної
Голуби літають.
Не зазнала розкошоньки –
Вже й літа минають.
Запрягайте, хлопці, коні,
Коні воронії,
Та й поїдем доганяти
Літа молодії!
Ой догнали літа мої
На калиновім мості.
Ой верніться, літа ж мої,
Хоч до мене в гості!
Не вернемось, не вернемось,
Не маєм до кого,
Було би нас шанувати,
Як здоров’я свого.
Було б тоді нас вітати,
Як ми не летіли,
Було б тоді спать лягати,
Як ми спать хотіли.
Не вернемось, не вернемось,
Не жалкуй за нами!
Розійдемося по світу
Дочками й синами.
ІЗ-ЗА ГОРИ, ОЙ ІЗ-ЗА ГОРИ (лірична)
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його односельців. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Із-за гори, ой із-за гори
Та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).
Спитай, мати, ой спитай же, мати,
Та й сірого утяти,
Ой сіре й утя та й по морю плава(є).
Сіре й утя, ой сіре ж утя
Та й по морю плаває,
Ой воно ж моє та й все горечко зна(є).
Перше горе, ой перше ж горе –
Та й свекруха лихая,
А друге ж горе – та й дитина мала(я).
Третє горе, ой третє ж горе –
Та й мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).
Сам поїхав, ой сам поїхав
Та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).
Цабе, воли, ой цабе ж, воли,
Ой цабе ж половії,
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї).
ІЗ-ЗА МОРЯ, ОЙ ІЗ-ЗА МОРЯ (лірична)
Харківська обл., Вовчанський р-н, с.Василівка. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Людмили Заковоротньої.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Із-за моря, ой із-за моря та й вітер повіває,
А мати в дочки та й про життя пита(є).
Мати в дочки, ой мати в дочки та й про життя питає.
Ой спитай, мати, та й сірого утя(ти).
Спитай, мати, ой спитай же ж, мати, та й сірого утяти −
Ой сіре утя та й по морю плава(є).
Сіре утя, ой сіре утя та й по морю плаває −
Ой воно ж моє та все горечко зна(є).
Перше горе, ой перше горе − та й свекруха лихая,
А друге горе − та й дитина мала(я).
Третє горе, ой третє горе − та мій милий ревнивий,
Ой сам поїхав та й у поле ора(ти).
Сам поїхав, ой сам поїхав та й у поле орати,
А мене й узяв та й воли поганя(ти).
Цабе, воли, ой цабе, воли, ой цабе, половії!
Ой пройшли ж мої та й літа молоді(ї)!
І СЮДИ ГОРА, І ТУДИ ДРУГА (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
І сюди гора, і туди друга,
Та й усе кам’яная.
Ой куди їдеш та й од’їжджаєш,
Ой любов дорогая?
Ой куди їдеш, та й од’їжджаєш,
Сизокрилий орле,
Ой хто ж мене та й молодую
Ой цей вечір пригорне?
ІШЛА ВДОВА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.
Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.
Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?
ІШЛО ДІВЧА ЛУЧКАМИ (лірична)
Від переселенців з Лемківщини. Запис, гармонізація і обробка Леопольда Ященка
Гармонізація – ноти з архіву Леопольда Ященка. Комп’ютерне відтворення (PDF, mp3):
Обробка для чотирьох солістів і мішаного хору, опублікована в журналі “Народна творчість та етнографія”, 1967 рік, №4 (PDF, mp3):
Ішло дівча лучками,
Лучками, лучками, лучками,
Розмахавши ручками,
Ручками, ручками, ручками.
Несло грушки і сливки,
І сливки, і сливки, і сливки,
Ще й солодкі ягідки,
Ягідки, ягідки, ягідки.
ЇХАВ КОЗАК ДА ЇХАВ КОЗАК (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співають Віра ГЛУШКО і Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ” – Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ, Марія МЕЛЬНИЧЕНКО (mp3):
Їхав козак да їхав козак
До дівчини в гості.
Провалився да кінь вороний
На смоловім мості.
Провалився да й утопився,
А шапочка да сплила.
Молодая да дівчинонька
Бистру річку брела.
Брела річку да брела бистру
Попід берегами,
Набачила да риболовців
З чорними бровами.
Риболовці, да славні хлопці,
Вчиніть мою волю:
Закидайте да тонкий невід
По синьому морю!
Як витягнем щуку-рибу,
То будем варити.
Як витягнем козаченька,
Будем хоронити.
ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ (лірична)
Слова і музика Семена Климовського.
Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!
ЙШЛИ КОРОВИ ІЗ ДІБРОВИ (лірична)
Хрестоматійна пісня з Центральної України.
Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:
Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом “сєдовської” майстерні Київського кобзарського цеху:
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?
Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.
Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
