ЖАНР: Ліричні
КОСИЛИ МИ СІНО (до косовиці, лірична)
Правобережна Україна.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Косили ми сіно, настала негода.
Плакала дівчина, як була молода. (2)
Плакала, плакала, на личку змарніла,
Видно по дівчині – віночка жаліла. (2)
Не жаль мені вінка, ні жодної речі.
Розпустила коси, застелила плечі. (2)
Косу розчесала, плечі застелила,
Вийшла за нелюба – жалю наробила! (2)
Ой жалю мій, жалю, великий печалю,
Що я й наробила – сама ж я й не знаю! (2)
Ой як тяжко-важко самій горювати,
А ще тяжче-важче з нелюбом шлюб брати. (2)
КУДИ ЇДЕШ, ОРЛЕ (лірична, історична)
Варіант тексту на схожу мелодію: “У неділю рано”.
– Куди їдеш, орле, куди від’їжджаєш?
На кого милу, да гей, свою покидаєш? (2)
– Покидаю тебе ще й рідну матусю.
Будь здорова, мила, да гей, може й не вернуся! (2)
– Ой вернися, милий, гроза наступає,
А може в дорозі, да гей, ворога спіткаєш? (2)
– Не злякають громи, ані лихі бурі,
А ворог посміє, да гей, люто битий буде! (2)
– Де зупиниш коня свого вороного?
Звідки виглядати, да гей, тебе, молодого? (2)
– Зупинюсь я в полі, а ще, може, в лузі…
Будь здорова, мила, да гей, бо чекають друзі. (2)
КУПАЛЬСЬКА НІЧ, або А ВЖЕ НАД ПЛЕСОМ ГАСНУТЬ ВОГНІ (до Купала, лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка.
Фрагмент пісні – Етнографічний хор “ГОМІН”, текст читає Людмила Іваницька (mp3):
Відеозапис фрагменту пісні на святі Купала в Гідропарку 6.07.2002:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
А вже над плесом гаснуть вогні,
І замовка весела річ…
І буйні лози, й верби сумні
Оповила таємна ніч.
І гори над Дніпром
Заснули мирним сном…
І буйні лози, й верби сумні
Оповила таємна ніч.
І лиш єдиний вогник ясний
Ще мерехтить край бережка,
І хтось блукає в тиші німій,
І, мов сльоза, бринить ріка.
………………….
– А може, то хлопець русалку виглядає?
Кажуть, що в таку ніч вони виходять на берег
і при місяці водять танок.
Continue reading “КУПАЛЬСЬКА НІЧ, або А ВЖЕ НАД ПЛЕСОМ ГАСНУТЬ ВОГНІ (до Купала, лірична)”
ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ (лірична)
Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Головинка (нове поселення). Записала Катерина Ковтун 9.11.1995 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Летить галка через балку,
Літаючи кряче.
Моло’, молодая дівчи’, дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.
Не пускає мене мати
Рано до криниці,
Ні жи’, ні жита жать, ні льо’, ні льону брать,
Ні на вечорниці.
Раз ізвечора пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла, вийшла слухать соло’, соловейка,
Мов зроду не чула.
Вийшла, стала під вербою,
Та й дивлюся в воду:
Яку, яку, мати, красу, красу дала –
Та й не дала долю!
Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати –
Було, було б тобі, моя, моя мати,
Щастя, долю дати!
ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЯ ТА Й СТАЛА КУВАТИ (лірична)
Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Летіла зозуля та й стала кувати,
Десь мого милого в цей день не видати. (2)
Десь мого милого в цей день не видати −
Повів до Дунаю коня напувати. (2)
Повів до Дунаю коня напувати,
На білім пісочку два слідочки знати. (2)
Що перший слідочок − коня вороного,
А другий слідочок − миленького мого. (2)
Піду я в садочок, зірву я листочок,
Прикрию, пристелю милого слідочок. (2)
Щоб того слідочка пташки не збродили,
Щоб мого милого другі не любили. (2)
А вже ж полюбили ще й причарували,
А вже ж тії чари на правдоньку стали! (2)
ЛЕТІЛА ЗОЗУЛЯ ЧЕРЕЗ МОЮ ХАТУ (лірична)
Хрестоматійна пісня з Наддніпрянщини. Побутувала також у середовищі українців за межами України – в таборах та на примусових роботах у Німеччині під час ІІ Світової війни.
Летіла зозуля через мою хату,
Сіла на калині та й стала кувати. (2)
Ой ти зозуленько, чого рано куєш,
Чи ти, зозуленько, моє горе чуєш? (2)
Ой то ж не зозуля, то рідная мати,
Вона прилетіла дочку рятувати. (2)
Якби мати знала, яке мені горе,
Вона б прилетіла за синєє море. (2)
Якби мати знала, яка мені біда,
Була б передала горобчиком хліба. (2)
Горобчиком хліба, синичкою солі…
Ой мамо, ой мамо, як тяжко без долі! (2)
Варіант:
Ой мамо, ой мамо, як тяжко в неволі! (2)
ЛЮБИВ ДІВЧИНУ, ДІВЧИНА МЕНЕ (жартівлива)
Наддніпрянщина. Записав Олександр Стадник. Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Любив дівчину, дівчина мене,
Казала вона: прийди до мене!
Прийди, прийди, серденько моє! (2)
Прийшов до неї я в понеділок –
Нема дівчини, поле барвінок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)
Прийшов до неї рано в вівторок –
Нема дівчини а вже днів сорок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)
Прийшов до неї рано в середу –
Нема дівчини, пасе череду.
Ага, нема дівчини вдома! (2)
Прийшов до неї рано у четвер –
Нема дівчини, нема і тепер.
Ага, нема дівчини вдома! (2)
МАНДРІВНА ЗОРЯ, або КОЗАЦЬКИЙ ВІЛЬНИЙ КРАЙ (туристична)
Мелодія Оксани Рафи (Товариство “Вертеп”, м.Тернопіль), слова та гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – З СУПРОВОДОМ (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – БЕЗ СУПРОВОДУ (PDF, mp3):
Козацький вільний край прослався перед нами,
І жайворонка спів лунає угорі…
Ми знову ідемо байраками, степами,
На незборимий клич мандрівної зорі.
Приспів:
Гей, дана, гей! Гей, дана, дана,
Дана, дана, дана, о-о, гей, гей!
З проторених доріг ми раді повернути
На стежечки круті, до гаю, до ріки…
Щаслива та пора, як вітер б’є у груди!
Прекрасна та пора – бо ми мандрівники!
Приспів.
До нових берегів нам стелиться дорога,
Над нами в вишині Чумацький мріє шлях…
А думи все летять до рідного порога,
А думи все летять по зоряних світах.
Приспів.
Запалимо вогні на березі крутому,
Русалки в темну ніч нам спати не дадуть…
А вранці по росі – у далеч невідому,
А вранці по росі рушаємо у путь!
Приспів.
Первісний варіант пісні можна знайти ТУТ »
МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)
Поділля.
Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)
Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)
Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)
Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)
Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)
Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)
Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)
Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)
А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)
МИНАЮТЬ ДНІ (лірична)
Слова і музика Леопольда Ященка
Минають дні…
І вже в саду зів’яле листя
Облетіло…
І літо…
Отак і літо промайнуло, відцвіло,
І тільки спомини в душі
Лишило…
Лиш пам’ять
Глибоко в серці все живе
І не згасає,
Про юні, далекі дні,
І про усіх, кого між нас
Немає…
Пройшли літа…
І все частіше ми в думках
Себе питаєм:
А далі ж як?
І що в дорогу ми з собою заберем?
І що нащадкам по собі
Лишаєм?
Дай Боже,
Щоб не зігнутися в біді
Нам стало сили!
Хай віра укріпить нас,
Щоб ми достойно свою путь
Звершили!..
