ЖАНР: Ліричні

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солісти – Олена Горяйнова й Олександр Біда; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Настав, кохана, час розлуки,
Ми розстаємся назавжди…
Не завдавай серденьку муки,
Не сподівайся і не жди.
    Вже цеї ночі на світанні
    Нас під конвоєм повезуть
    На чужину, в краї незнані,
    На нас чекає довга путь.

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)

Ти маєш знати, мій козаче:
Я розділю твою біду!
Мене на поміч серце кличе –
Я за тобою вслід піду.
    Я стану поруч із тобою,
    І не розлучить нас тюрма!
    Вона не вб’є душі живої,
    Святої віри не злама!

Приспів:
Тож прощавай і пам’ятай,
Що я (ти) повстав за рідний край
І сміло йшов на смертний бій
За Україну, за нарід свій! (2)
За Україну, за рідний край!
 

Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці, від Н.М.Проданюк, 1959 р. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Надія ЗЯБЛЮК (сопрано), Олександр ВАСИЛЕНКО (баритон), Леся Коротенко (фортепіано); струнний квартет: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель); Леопольд Ященко, Катерина Міщенко (сопілки) (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):

На чужині тяжко жити,
Мов той камінь підоймити.
Камінь здійму, відпочину,
На чужині марно згину.

Бо чужина – не родина,
Плаче серце, мов дитина.
Плаче воно, знає чого –
Нема правди ні від кого.

На родині сонце гріє,
На чужині вітер віє.
Вітер віє, траву хилить,
За родинов серце болить.

Ой чужино ти, чужино,
Чого в тобі так студено?
Хоч не вітри, не морози,
А все в очах гіркі сльози.
 

Закарпаття

Не буду, не буду з студня воду пити,
Мусить мій миленький з Дунаю носити.
Мусить мій миленький, (2)
Мусить мій миленький з Дунаю носити!

Дунаю, Дунаю, зимна твоя вода,
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Молодий шугаю, (2)
Молодий шугаю, файна твоя врода!
Continue reading “НЕ БУДУ, НЕ БУДУ З СТУДНЯ ВОДУ ПИТИ (лірична)” →

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н. Записав Адам Рудчик.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Невисоко сонце сходить − не можу сягнути;
Невелика любов була − не можу забути. (2)

Злети, злети, соловейку, з тої калиноньки,
Приїдь, приїдь, мій миленький, з тої чужиноньки! (2)

Не поверну, не поверну − далека дорога…
Скинув шапку, попрощався − будь, мила, здорова! (2)

Ой бувай, мила, здорова та ще й здоровенька,
Та не дай ся підмовити − ти ще молоденька. (2)

Та не дай ся підмовити, з розуму ся звести,
Бо не знаєш, доки маєш русу косу плести. (2)
 

Закарпаття

Не сію, не орю – само жито родить, (2)
Таку маю фраїрку, ружа біла, лелія,
Сама за мнов ходить!

Мамко моя, мамко моя, скоро ся оженю! (2)
Таку маю фраїрку, ружа біла, лелія,
Що стане в кишеню.

Поклав би ї у кишеню – в кишені помнеться, (2)
Посадив би на долоню, ружа біла, лелія, –
До хлопців сміється!

Сумна гора без явора, явір – без калини. (2)
Ой так сумно шугайови, ружа біла, лелія,
Без своєй дівчини.

Та як нам си не любити, кой ми собі близько – (2)
Ворота нам легко ходять, ружа біла, лелія,
Перелази низько.

Попід гору високую дівча воду несло, (2)
Золотії коновочки, ружа біла, лелія,
Срібне коромесло.

Скоком, коню, скоком, скоком горі тим потоком, (2)
Коби дівчину видіти, ружа біла, лелія,
Хоч би одним оком!

Гарні очі, гарні очі, але не в кажного, (2)
Лем у того одного, ружа біла, лелія,
У фраїра мого!

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не сіяно, не орано – само жито родить.
Не чарую козаченька – сам до мене ходить.

Не я його чарувала, чарувала мати:
З-під явора листя брала, в печі спалювала.

З-під явора листя брала, в печі спалювала,
В зеленому барвіночку коня випасала.

В зеленому барвіночку коня випасала,
З рубленої криниченьки воду набирала.

З рубленої криниченьки воду набирала,
З дубового відеречка коня напувала.

З дубового відеречка коня напувала.
Чи ж я тебе, козаченьку, та й причарувала?
 

Обробка Леопольда Ященка

Нехай загородять там, де нелюб ходить,
Нехай стежка буде там, де милий ходить.

Приспів:
Ой мати, мати, калиновий цвіт,
Зав’язала ж мені, мати, за нелюбом світ!
Ой мати, мати, мати,
Час теє жито жати,
Час мені межи люди –
Може, мені легше буде.

Було не рубати зеленого дуба,
Було не давати за того нелюба.

Приспів.

Було не рубати зелену ліщину,
Було не давати молоду дівчину.

Приспів.

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Не ходи, улане, ой не ходи, улане,
Краєм-берегами.

Не суши серденька, ой не в’яли личенька
Чорними бровами!

Чорні брови маю, ой чорні брови маю,
Та й не оженюся.

Піду в Дунай-річку, ой піду в Дунай-річку −
З горя й утоплюся.

Не топись козаче, ой не топись, козаче,
Бо дівчина плаче!

Нехай вона плаче, ой нехай вона плаче −
Вона й перебуде.

Вона й перебуде, ой вона й перебуде −
Вона й моя буде.

Continue reading “НЕ ХОДИ, УЛАНЕ (лірична)” →

Слова Одарки Романової, мелодія Одарки Романової та Миколи Лисенка; народний варіант з Київського Полісся. Запис та обробка Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених; супровід − Оксана Хомич (академічна бандура) (mp3):

Фрагмент ювілейного концерту до 50-річчя хору “Гомін”, Київ, Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”, 02.06.2019:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Нічко цікавая,
Нічко лукавая,
Нащо людей чарувать?
Квітами віяла,
Зорями сіяла –
Як тії зорі дістать?

Їх не спіймаємо,
Нічку спитаємо,
Що вона людям дала?
Мрією новою
Пісні чудової
Наче отруту влила.

Ні, не отрутою –
М’ятою-рутою
Віяла нічка в вікно.
Спать не хотілося,
Серцю приснилося
Все, що минуло давно.
 

Гарна стаття про походження пісні:

• Володимир Капустін. Нічка лукавая // Газ. Кримська Свiтлиця – 2007. – №47. – 23 листопада. – PDF.

Слова і музика Леопольда Ященка.

Академічний камерний хор “Хрещатик”, солістка Оксана Калінчук; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Задумливі зелені крутосхили
Чаклунка-ніч ласкаво обняла,
І небо зіроньками устелила
З-під вороного щедрого крила.

      А май цвіте!
І місяць срібний виплива з-за хмари,
І пісня лине десь під дзвін гітари,
І лебедять сади вві сні,
Мов зачаровані.

І з тишею нічною на розмові
Застигли гори в райдужних вогнях,
І в плеса заглядаючи Дніпрові,
Пливе в імлі старий Чумацький Шлях.

      Замовкло все, –
І берег шумний, і мости, і кручі,
Стежками бродитьтільки сон дрімучий,
І невидимо стелиться
По тихих вулицях…

Горять вогні…
Дзвенить прозора тишина…
І мирним сном
В обіймах ночі засина…