СТАТТІ

Posted in Новини СТАТТІ

Яким має бути наш державний гімн – Леопольд ЯЩЕНКО, 1999-2009

Леопольд Ященко. Яким має бути наш державний гімн. [Оригінальний текст з архіву автора]. – 1999-2009.   До теми:     Леопольд Ященко. Гімн має співати весь народ. – Газ. Україна і світ. – 2005. – 11-17 грудня(?). – PDF.

Напевне, багатьом із нас доводилося бути свідками такого невтішного явища: на велелюдному урочистому зібранні в механічному запису звучить мелодія державного гімну, всі встають і мовчки слухають. І лише дехто несміливо підспівує у низькому регістрі, так що його ледве чути.

У чому ж річ? Чи ми вже геть відучилися співати, чи слів не знаємо? Та ні ж бо, справа у незручній тональності: професіонали “підігнали” її під себе, не дбаючи про широкий загал. Тим самим нехтується сама функція державного гімну, який має бути приступним для всіх, а не лише для вишколених академічних капел.

Тому ми опустили тональність на півтора тони – з сі-бемоль мажору в соль мажор – і пропонуємо свою редакцію, яка, на наш погляд, забезпечує звучання всіх партій мішаного хору у більш-менш зручному регістрі. В цій редакції хор “Гомін” співає державний гімн уже багато років.

Continue reading “Яким має бути наш державний гімн – Леопольд ЯЩЕНКО, 1999-2009”

Posted in Новини СТАТТІ

Режим був нещадний до неслухів (спогад про події 1968 року) – Леопольд Ященко, 1999

Леопольд Ященко. Режим був нещадний до неслухів [Спогад про події 1968 року] / До 30-річчя Листа протесту проти політичних переслідувань в Україні // Журн. Сучасність. – 1999. – №1. – Січень. – С.104-105(88-109). – DJVU.

У квітні 2018 року минуло півстоліття від тієї вікопомної події – підписання Листа протесту проти політичних переслідувань в Україні, відомого ще як “Лист ста тридцяти семи (або ста тридцяти дев’яти)”. Републікуємо сьогодні спогади одного з підписантів – Леопольда Ященка, написані ним двадцять років тому для журналу “Сучасність”.

Разом із Ященком листа підписали ще кілька учасників хору “Гомін”: етнограф Лідія Орел, інженер Ганна Даценко, біолог Андрій Путь, журналістка Маргарита Довгань – і художниця Алла Горська, яка невдовзі загинула від рук КДБістів. Кожен з них пройшов свій тернистий шлях. Згадаймо їх сьогодні – їхнє життя, працю і вболівання за Україну…

Отже, слово свідка і учасника тих подій – Леопольда Ященка.

Continue reading “Режим був нещадний до неслухів (спогад про події 1968 року) – Леопольд Ященко, 1999”

Posted in Новини СТАТТІ

Лист протесту проти політичних переслідувань в Україні – квітень 1968

За публікацією: До 30-річчя листа протесту проти політичних переслідувань в Україні // Журн. Сучасність. – 1999. – №1. – Січень. – С.88-109. – DJVU.

Лист протесту проти політичних переслідувань в Україні, відомий ще як “Лист ста тридцяти семи (або ста тридцяти дев’яти)”, був одним із найпомітніших актів протидії неосталінським тенденціям в СРСР та відновленню політичних репресій. Він викликав великий резонанс в Україні та у світі. До 30-річчя цієї події журнал “Сучасність” надрукував текст листа (свого часу опублікований у західній пресі) і спогади ряду підписантів, зокрема й Леопольда Ященка.

Після введення радянських військ до Чехословаччини у серпні 1968 року ЦК КПРС прийняв закрите рішення про посилення ідеолого-пропагандистської діяльності, у тому числі доручивши КДБ СРСР посилити роботу проти дисидентського руху. У Кремлі гору брали сталіністи.

Незадовго до цих подій, у квітні 1968 року було відправлено громадського листа на ім’я Леоніда Брежнєва, Олексія Косигіна та Миколи Підгорного з вимогою припинити практику протизаконних політичних процесів. Лист було написано у стриманих формулюваннях, обережно та толерантно. У ньому зверталась увага на відхід від рішень ХХ з’їзду КПРС, порушення соціалістичної законності.

Continue reading “Лист протесту проти політичних переслідувань в Україні – квітень 1968”

Posted in Новини СТАТТІ

Леопольд Ященко: ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ ДЛЯ МІСТА

Люди відходять у інші світи, минає час, і забувається все несуттєве. Але для нащадків залишаються людська праця, любов і натхнення. І чим більше було в житті людини такої праці – з натхненням і любов’ю, тим більше доброго вона зоставить після себе.

Ясний вогонь душі Леопольда Ященка продовжує горіти й сьогодні, коли його вже немає з нами. І не лише в людській пам’яті – бо ж скільком він дав пісенні крила!.. Доробок маестро вражає розмаїттям і неймовірними обсягами: твори та обробки, наукова праця, концептуальні знахідки в підході до української пісенної культури.

Спробуймо хоча б побіжно оглянути подароване ним Україні й світові.


 Основні напрямки діяльності Леопольда Ященка  Народні джерела й наукова праця  Робота з “Гомоном”  Автентичний спів  Стихійний міський спів  Робота з початківцями  Академічний спів  Музичний супровід та інструментальна музика  Ідеальна лабораторія  Виступи й концерти  Народні свята – живе життя пісень  Примітки


Continue reading “Леопольд Ященко: ШКОЛА УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ ДЛЯ МІСТА”

Posted in Новини СТАТТІ

ЗВЕРНЕННЯ до керівників самодіяльних хорів міста Києва та всіх шанувальників народної пісні – Леопольд ЯЩЕНКО, 2003

Леопольд ЯЩЕНКО. Звернення до керівників самодіяльних хорів міста Києва та всіх шанувальників народної пісні. [Оригінальний текст з архіву автора]. – 2003.

Ми, українці, вже звикли хвалитися тим, що являємо собою співучий народ і що створили не одну сотню тисяч пісень. Це справді так. Але не слід забувати, що творцями цих багатств є переважно наші предки, які співали при кожній нагоді – і в радості, і в горі.

Нині ж ми свої пісенні скарби втрачаємо на очах, і головною причиною цього є, на жаль, науково-технічний прогрес. Люди старшого віку є свідками того, що в нашому музичному побуті протягом останніх 50-ти років відбулася справжня революція: від мистецького самообслуговування ми перейшли до сервісу. Нині вже техніка за нас і співає, і грає, задовольняючи ледве чи не всі наші естетичні потреби. Забезпечуючи нам мистецький комфорт, вона разом з тим пригнічує масову творчу ініціативу. Внаслідок цього з творців пісенної культури ми поступово перетворюємося на її пасивних споживачів. У кращому разі замість техніки перед нами виступають всюдисущі естрадні “зірки”, а ми тільки слухаємо та в долоні плещемо.

Continue reading “ЗВЕРНЕННЯ до керівників самодіяльних хорів міста Києва та всіх шанувальників народної пісні – Леопольд ЯЩЕНКО, 2003”

Posted in Актуальне Новини СТАТТІ

Леопольд Ященко: штрихи до портрета – Лідія ОРЕЛ, 2018

2 червня 2018 року минає 90 років з дня народження Леопольда Івановича Ященка [1928–2016], музиканта-фольклориста, композитора, диригента, поета, кандидата мистецтвознавства, члена Спілки композиторів України, лауреата премії ім. П.Чубинського (1992), лауреата Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1993), художнього керівника Етнографічного хору “Гомін”.

Мені пощастило прожити поруч із ним понад півстоліття. Ми народили й виховали двох синів. І, хоч родинне життя не було безхмарним, нас завжди єднала любов до України і замилування її народною спадщиною.

З гумором і оптимізмом сприймаючи життєві незгоди, Леопольд поблажливо ставився й до моєї нелегкої вдачі. Мав дуже цілісне бачення української традиційної культури – і завжди розглядав пісню в контексті народного побуту; тому часто спрямовував мої етнографічні пошуки, підказував точніші формулювання, допомагав ілюструвати статті піснями…

Ми обоє обрали життя для громади – і від цього, ясна річ, потерпало наше ближче оточення. Завжди намагалися не звертати уваги на побутові дрібниці, а думати про головне. Два роки тому Леопольд відійшов у інші світи, а мені й донині важко осягнути, з ким звела мене доля…

Отже, про Леопольда Ященка: яким він був – і як він став собою.

Continue reading “Леопольд Ященко: штрихи до портрета – Лідія ОРЕЛ, 2018”

Posted in Новини СТАТТІ

НЕЛЕГКИЙ ШЛЯХ НАРОДНОГО ХОРУ – Леопольд ЯЩЕНКО, 2005

Леопольд Ященко. Нелегкий шлях народного хору // Київська весна / Упоряд. і ред. О.Шевченко. – Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. – 576 с., іл. – С.73-77. – PDF.

Шлях етнографічного хору “Гомін” доволі складний і драматичний. Народжувався хор двічі, сам із себе, просто неба на землі. Уперше це сталося 1969 року на схилах Дніпра. Вже тоді хор узявся за відродження народних свят і звичаїв, насамперед календарних (новорічні колядки та щедрівки, веснянки, свято Купала).

Нашим ідейним натхненником був відомий український скульптор, художник і етнограф Іван Макарович Гончар, який мешкав неподалік від Лаври у власному будинку. Його колекція старожитностей, яку він збирав майже все життя, була відома не тільки в Україні. До нього в домашній музей сходилися шанувальники народного мистецтва цілими групами. Насамперед це були студенти, небайдужі до справи духовного відродження України.

Отож, не дивно, що садиба Івана Гончара стала тим осередком, де ще з 60-х років формувалися колядницькі ватаги, які утверджували з року в рік народний звичай в умовах великого міста. Поступово визріла думка про те, що час рухатися далі і братися за веснянки, свято Купала, весілля тощо і відроджувати їх не тільки на сцені, але й у побуті.

Continue reading “НЕЛЕГКИЙ ШЛЯХ НАРОДНОГО ХОРУ – Леопольд ЯЩЕНКО, 2005”

Posted in Новини СТАТТІ

“ВЕСНА КРАСНА, ЗІЛЛЯ ЗЕЛЕНЕНЬКЕ…” – з історії ансамблю “Криниця” хору “Гомін”, 1985

Нечипорук В. Весна красна, зілля зелененьке… // Газ. Сільські вісті. – Київ, 1985. – 19 березня. – PDF.

Ця невеличка публікація, віднайдена в архіві Леопольда Ященка, додала кілька цікавих подробиць до історії нашого ансамблю “Криниця”, який починав свою діяльність у Будинку вчених НАНУ як “Клуб шанувальників народної пісні”. Прикметно, що вирізка, написи й підкреслення найважливіших моментів зроблені самим Л.Ященком – отже, в достовірності інформації сумніватися не доводиться.

Посутеніло, і знов приморозило. Укотре подумалося: забарилася цього року весна. Та раптом долинуло неголосне:

Розлился води на чотири броди,
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке…

Двоє чоловіків, тихо наспівуючи веснянки, прямували до старовинної споруди – Республіканського будинку вчених. Зацікавлений, увійшов за ними.

Continue reading ““ВЕСНА КРАСНА, ЗІЛЛЯ ЗЕЛЕНЕНЬКЕ…” – з історії ансамблю “Криниця” хору “Гомін”, 1985″

Posted in Новини СТАТТІ

“В ПІСНІ, В СЛОВІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) – Михайло ГУЦЬ

(ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА)

За публікацією: Михайло Гуць. “В пісні, в слові буде вічно жити” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) // Слов’янський світ: щорічник. Вип.15 / [голов.ред. Скрипник Г.А.]; НАН України, ІМФЕ ім.М.Рильського. – Київ, 2016 – 390 с. – С.277-292. – PDF.

За Україну, за її долю,
За честь і славу, за народ!

(Микола Вороний)

Ці священні слова великого майстра українського поетичного слова і театрального діяча Миколи Вороного, розстріляного енкаведистами 1938 року, винесені в епіграф, часто звучать в устах легендарного хору “Гомін” Леопольда Ященка, який, на жаль, 2 квітня цього року відійшов у вічність. Царство йому небесне. З іменем Л.Ященка відійшла ціла епоха раннього відродження Української держави та її культури.

Леопольд Ященко був високий, стрункий, із розкішною чуприною на голові, з ясними очима, котрі щедро випромінювали його доброту, майже завжди у вишиванці. Він приваблював до себе людей вже зовнішнім виглядом. Був закоханий в українські народні пісні, яких знав дуже багато, – і не лише знав і співав їх, але також знав, у якій місцевості та чи та пісня побутує. Він і сам був, наче пісня, зіткана з чарівних мелодій. Тому ті, що знали Леопольда Ященка, влучно говорили: “Де Ященко, там і пісня, яка гуртує людей, а де пісня, там і Ященко”.

Continue reading ““В ПІСНІ, В СЛОВІ БУДЕ ВІЧНО ЖИТИ” (світлій пам’яті побратима Леопольда Ященка) – Михайло ГУЦЬ”

Posted in Новини СТАТТІ

Пісні Прикарпаття, записані від Михайла ЗЬОЛИ – Леопольд ЯЩЕНКО

Ця добірка пісень має свою історію. Десь наприкінці 1960-х років Леопольд Ященко уклав її з голосу свого товариша, аспіранта-хіміка Михайла Зьоли. Пісні з села Велесниця Лісна Надвірнянського району Івано-Франківської області зі стислою вступною статтею були підготовлені до друку в журналі “Народна творчість та етнографія”, але так і не були опубліковані: за підписання колективного листа проти закритих судів над дисидентами навесні 1968 року Ященка звільнили з роботи в тодішньому ІМФЕ АН УРСР.

Спливло майже півстоліття. Сьогодні пан Михайло Зьола – добре знаний в Україні колекціонер та дослідник давніх грамзаписів. Кілька пісень з його краю живуть у репертуарі хору “Гомін”. Проте у 2008-2012 роках Леопольд Іванович повернувся до цієї добірки, чимало пісень поновив і зробив комп’ютерні версії нот, маючи на увазі подальшу їх публікацію. Ми обов’язково поставимо на наш сайт ці записи у якомога повнішому обсязі, а тим часом подаємо передмову до них, віднайдену в архіві Л.Ященка.

Continue reading “Пісні Прикарпаття, записані від Михайла ЗЬОЛИ – Леопольд ЯЩЕНКО”