РЕПЕРТУАР: Гомін − ВСЕ РАЗОМ

Слова і музика Леопольда Ященка

Слава, слава героям,
Народу вкраїнського
Вірним синам і дочкам! (2)
Слава, слава вовіки! (2)
Слава вовіки віків!
Тим, хто за волю
Відважно в бій рушав,
Хто за Вкраїну
Життя своє віддав,
Щоб і для нас
Сподіваний час,
Воскресіння час настав!

Слова і музика Леопольда Ященка

Академічний камерний хор “Хрещатик”; супровід – Національний академічний оркестр народних інструментів України. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Слава тобі,
Народе наш великий!
Сонце свободи над тобою сія!
Час твій настав –
Віднині і довіку
Правити нами буде воля твоя!

Час твій настав!
Ми горді цим по праву!
Дух воскресіння в нас живе і зроста!
Нам будувать,
Творить свою державу!
Дай Боже щастя нам на многії літа!

Яви ж себе, народе наш!
Не дай приспать себе в цей трудний час!
Цей доленосний, цей знаменний час!
Твій час, твій час настав!
Яви ж себе, народе наш!
Народе наш!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Неофіційний гімн Києво-Могилянської Академії, вживаний у хорі “Гомін” :). Офіційний – тут: Величальна Академії.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Слався, Академіє
Науки і духу вільного,
Сіяй незгасним світочем
Крізь морок лихоліть
Вовіки!
Будьмо усі достойними
Народу свого великого!
Служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
Повік служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!

Слався, Академіє!
Хай гине остання імперія!
А братству волелюбному
Кріпитися і жить
Вовіки!
Будьмо ж усі достойними
Народу свого нескоримого!
Служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
Повік служити йому
І сам Бог нам велить –
Це найперша наша заповідь!
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

З концерту хору “Гомін” та ансамблю “Дарничанка” в Будинку вчителя 22.10.2010:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Слався, наш Києве золотоглавий,
Древній літами – і все ж молодий!
Неначе з легенди, встає перед нами
Немеркнучий образ твій!

Приспів:
І давня давнина,
Віками освячена,
Нову добу стріча
На берегах Дніпра-Славутича!

Continue reading “СЛАВСЯ, НАШ КИЄВЕ (патріотична)” →

З друкованих джерел.

Діти ходять по колу, взявшись за руки. Всередині кола Соловейко показує рухами все, про що співається.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Соловеєчку, сватку, сватку,
Чи бував же ти в нашім садку?
Чи видав же ти як мак сіють?
Ось так, ось так, ось так сіють мак!

Continue reading “СОЛОВЕЄЧКУ, СВАТКУ, СВАТКУ, або МАК − веснянка-гра” →

Рівненська обл., Сарненський р-н, с.Кузьмівка. 1990-ті рр. Записав Леопольд Ященко від Лариси Андрійчук.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сонечко заходить, стала темна ніч;
Не бачу милого – то недобра річ. (2)

Я його любила, він любив мене,
Не надіялася, що зрадить мене. (2)

Я над колискою нічку сиділа,
Дрібними сльозами сина облила. (2)

Люлі, люлі, сину, спи, синочку мій,
Котрий хлопець гарний, то то батько твій. (2)
 

Слова і музика Анатолія Сухого, гармонізація Леопольда Ященка.

Етнографічний хор “ГОМІН” − жіночий склад ансамблю “КРИНИЦЯ”, 1990-і рр (mp3):

Відеозапис із концерту “Гомону” − Щедрий вечір у Будинку вчителя 13.01.2002:

Спи, маленький козачок,
Повернися на бочок.
Спи, синочку, мама засинає,
Спи, козаче, кінь твій зачекає.

Continue reading “СПИ, МАЛЕНЬКИЙ КОЗАЧОК (колискова)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Спокійно Горинь котить хвилі,
Сузір’я мирно мерехтить,
Сміється місяць, і плачуть зорі,
Листя осичини тремтить.

Приспів:
Ой Горинь, Горинь,
Ти сумно, сумно котиш хвилі…
Вернись до мене,
Вернись, вернись, коханий мій!

Куди ідеш ти, мій коханий,
Чого шукаєш, милий мій?
Чи надокучив свій край для тебе,
Чи нема місця тут тобі?

Приспів.

За Горинь їду, моя кохана,
За Горинь йду, моє дівча!
Я йду, кохана, в крові втопити,
Втопити юність свою там.

Приспів.

Не плач, дівчино, що я загину
За Україну, рідний край!
Ти мстись за мене, бувай щаслива,
Прощай навіки, прощай!

Приспів.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Вийду на гору, погляну в долину –
Вітер хвилює шовкові жита…
Там через поле знайома стежина,
Там мої юні промчали літа.

Ось вона в’ється, обмита росою,
В берег покошений манить мене…
Піду за нею, іще раз постою –
Може, дитинство мені поверне.

Може, почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив…
Жду, виглядаю, в думках пригортаю
Всіх, кого змалку я тут залишив.

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла…
З неї у світ, на широкі дороги
Вивела мене стежинка мала.

Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Від учасниці хору Марії Мельниченко

Стелись, стелись, барвіночку
Не коренем − листом.

Не коренем − листом…
Та викликав козак дівку
Не голосом − свистом.

Не голосом − свистом…
Та ой чи чула, дівчинонько,
Як я тебе кликав?

Як я тебе кликав,
Через твоє подвір’ячко
Сивим конем їхав.

Сивим конем їхав…
Ой чи чула, чи не чула –
Не озивалася.

Не озивалася,
Та темна нічка-петрівочка –
Вийти боялася.

Вийти боялася…
Та бодай же ти, дівчинонько,
Зозулі не чула.

Зозулі не чула…
Та як ти мого голосочка
За сном не почула!