ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Наддніпрянщина
БУЛО ЛІТО, БУЛО ЛІТО (чумацька)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Було літо, було літо,
Та й стала зима,
Як не було пригодоньки,
Гей, гей, то й досі нема.
Була, була пригодонька
З Дону ідучи,
В чистім полі при дорозі,
Гей, гей, воли пасучи.
Занедужав чумаченько,
Упав та й лежить,
Жаліється отаману,
Гей, гей, голова болить.
Скинув чумак сіру свиту,
Скинув ще й жупан.
Воли ж мої половії,
Гей, гей, хто ж вам буде пан?
Continue reading “БУЛО ЛІТО, БУЛО ЛІТО (чумацька)”
ВИЙШЛА ЗАМІЖ МОЛОДОЮ (жартівлива)
Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка
Вийшла заміж молодою, о-йо-йой,
Вийшла заміж молодою,
Та й зустрілася з бідою,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Мажу хату − щітки знати, о-йо-йой,
Мажу хату − щітки знати,
Не навчила мене мати,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Раз милому догодила, о-йо-йой,
Раз милому догодила −
В горшку кави наварила,
А зозуля все кує. Ку-ку!
Він до мене з кулаками, о-йо-йой,
Він до мене з кулаками:
Чого кава з буряками?
А зозуля все кує. Ку-ку!
То за борщ, то за каву, о-йо-йой,
То за борщ, то за каву
Загнав мене аж під лаву,
А зозуля все кує. Ку-ку!
За що б’єш, за що лаєш, о-йо-йой,
За що б’єш, за що лаєш?
Яку взяв − таку й маєш!
А зозуля все кує. Ку-ку!
В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ (лірична)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В кінці греблі шумлять верби,
Що я й насадила.
Нема того козаченька,
Що я й полюбила.
Нема його та й не буде –
Поїхав за Десну,
Сказав: рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та й на порі стала…
Ждала, ждала козаченька
Та й плакати стала.
Плаче, очі, плачте, карі –
Така ваша доля:
Полюбила козаченька
При місяці стоя.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »
В СУБОТУ ПІЗНЕНЬКО (рекрутська)
Наддніпрянщина. Від Ізольди Пархоменко. Запис і гармонізація Леопольда Ященка.
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
В суботу пізненько, в неділю раненько
Кувала зозуля в саду жалібненько. (2)
Ой то ж не зозуля – то рідная мати,
Вона виряджала синочка в солдати. (2)
Я ж думала, сину, невісточку брати,
А ти від’їжджаєш на фронт воювати. (2)
Ой сину ж мій, сину, моя ж ти дитино,
На кого лишаєш молоду дівчину? (2)
Лишаю я, мамо, товаришу тому,
Котрий повернеться із фронту додому. (2)
У “Гомоні” перший куплет співає жіночий хор, сопрано приєднуються до альтів зі слів: “в саду жалібненько”. З другого куплета включається весь хор. Останній куплет заспівують тенори.
ГРЕЧАНИКИ (танець)
Центральна Україна. Хід танцю від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пішла мати на село
Грецькой муки добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі!
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні!
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.
Continue reading “ГРЕЧАНИКИ (танець)”
ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ (колядка)
Наддніпрянщина. Гармонізував Леопольд Ященко.
Відео з концерту “Радуйся, земле!”, Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”, 11.01.2019. Співає хор “Гомін” ім.Л.Ященка, керівник Валентина Команчук:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Приспів:
Радуйся! Ой радуйся, земле,
Син Божий народився!
Застеляйте столи та все килимами.
Кладіть паляниці з ярої пшениці.
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
Що перший же празник – то Різдво Христове.
А другий же празник – Святого Василя.
А третій же празник – Святе Водохреща.
ДОЩИК НАКРАПАЄ, НА КАМЕНІ СЛИЗЬКО (жартівлива)
Київська обл., смт Тараща; від учасниці “Гомону” Віри Кириченко. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Дощик накрапає, на камені слизько,
Гей, добре тому жити, що кохання близько! (2)
Близько воно, близько, та ще й недалечко −
Гей, через сад зелений, через озеречко. (2)
А я в тому саду терни порубаю −
Гей, я своє кохання здалека пізнаю! (2)
Сивим конем їде, мальована бричка,
Гей, люблять мене хлопці, що я й невеличка. (2)
Хоч я й невеличка, та ще й небагата,
Гей, в мене кавалєрів щодня повна хата. (2)
Щодня повна хата, ще й повнії сіни −
Гей, в мене кавалєри всі лавки засіли! (2)
