ПІСНІ

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой летіла зозуленька через круту гору,
Та й вибрала пшениченьку, лишила полову. (2)

Нащо ж мені та полова, як зерна немає,
Нащо ж мені та родина, як неньки немає? (2)

Усі дівки матір мають, а я батька маю,
Сім раз води принесла я з тихого Дунаю. (2)

Сім раз води принесла я, восьмий напилася.
Якби ж мені рідна ненька, я б не журилася. (2)

Ой вийду я на ту гору та й стану гукати:
Прийди, прийди, моя ненько, косу розплітати. (2)
 

Слова і музика Леопольда Ященка.

Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Олександр Ткаченко (альт), Володимир Гонтар (скрипка І), Ірина Головач (скрипка ІІ), Олена Ульянова (віолончель), Леся Коротенко (фортепіано). Запис з аудіоальбому “Українські романси” (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Співає Надія Зяблюк, супровід на фортепіано – Лариса Горенко. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Ноти – рукопис Леопольда Ященка (PDF).

Ой летіли гуси
З далекого краю,
Сіли-впали коло броду
На тихім Дунаю.

Білими крильцями
Воду сколотили,
До крутого бережечка
На той бік попливли.

Continue reading “ОЙ ЛЕТІЛИ ГУСИ (лірична)” →

Закарпаття.

Ой летіли гусоньки низько понад стріхи,
Та не єден парубок робить з мене сміхи.
Не за то сміється, що-м не файна дівка,
Але за то ‘го морить, що ‘му не фраїрка!

Ой паробче, паробче, курка тя затопче,
Та не єдна дівчина в селі тя не схоче!
І я тя не хочу − нігди-м не хотіла,
Я такими дурними плоти городила!

Тоді я за тя піду, коли риба свисне,
Коли вогінь та воду до себе притисне!
Тоді ся ожениш, як заєць закряче,
І тота за тя піде, що в болоті скаче!
 

З друкованих джерел.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой летіло помело
Через наше село.
Стовпом дим! (2)

Сіло спочивати
На дядькову хату.
Стовпом дим! (2)

А дядькова хата
Загорілася
Та й горить! (2)

А Йванкова голова
Засмалилася
Та й курить. (2)

А Маруся з радощами
Носить воду пригорщами
Та й гасить. (2)

Що погасить, то й займеться,
А Маруся засміється,
Стовпом дим! (2)

Continue reading “ОЙ ЛЕТІЛО ПОМЕЛО – мелодія 4 (купальська)” →

Східне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

“Гомін” на обжинках у Національному музеї народної архітектури та побуту України – 25.07.1992:

Дивитися на YouTube »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой літає соколонько по полю,
Та й збирає челядоньку додому.

Іди, іди, челядонько, додому,
Вигуляла все літечко по полю.

Вигуляла все літечко ще й жнива,
Заболіла головонька ще й спина.
 

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой любив та кохав, собі дівчину мав,
Гей, як у саду вишня!
За лихими людьми та за ворогами
Гуляти не вийшла.

Покидаю тебе, серденятко моє,
Гей, єдиному Богу,
А сам піду, гей, а сам поїду
В далеку дорогу.

Дожидайся мене, серденятко моє,
Гей, та й до себе в гості,
Як виросте в тебе у твоїй світлоньці
Трава на помості.

Ой росла та росла трава шовковая,
Гей, та вже похилилась,
Ждала, ждала козака молода дівчина,
Та вже й зажурилась.

Ой загув та загув сизий голубонько,
Гей, сівши на тичину,
Ох-ох, ох-ох-ох, молод козаченько
Покинув дівчину.
 

Запис та обробка Леопольда Ященка.

Євгенія МІРОШНИЧЕНКО, фрагмент сольного концерту 30.05.1986 р., супровід – НАОНІ:

Ой мала я у коморі просо
Та й носила із комори боса,
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів:
Ой стій же ти, не бий жети,
Який же ти лихий же ти!
Як ти лихий – то й я лиха!
Як ти такий – то й я така!
І вся наша родинонька лихая,
І вся наша родинонька такая!

Ой мала я у коморі гречку
Та й носила щодня по мішечку,
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів.

Ой мала я у коморі сало
Та й носила, доки йго не стало.
А мій милий хотів мене бити –
Я, молода, стала ся просити.

Приспів.
 

Ой мамцю моя, чоловік мене бив,
Прив’язав ниткою, бив соломинкою –
Мало що не вбив!

А я з того зла не вечеряла –
Устала раненько, вмилася біленько
Та й поснідала.

Ой з’їла вола, та ще й півбарана,
Сімдесят поросят, дев’яносто гусят –
Голодна була.

З’їла цебер борщу – ще я їсти хочу!
Горщечок кашечки, чотири качечки –
Довольна була!

На гуляння йшла та ще й коня вела.
За повід держала, до хлопців іржала –
І-га, і-га-га!

Від українців з території Білорусі. Записала Людмила Іваннікова, 1991 р.

Веснянки у тих краях називають рогульками, рогулейками.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой молодая молодице! (2)

Ой вийди, вийди на вулицю. (2)

Розведи дівкам рогулицю! (2)

Не маю часу виходити. (2)

Вам рогулейки розводити! (2)

В мене свекорко – не батенько. (2)

В мене свекруха – не матьонка. (2)

Кладовить мене позній себе. (2)

А будить мене раній себе! (2)
 

Галичина. Від Людмили Іваннікової.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на горі біб турецький, уха-ха,
Ой на горі біб турецький, враз!
Сватав мене тростянецький, у-ха-ха!
Сватав мене тростянецький, враз!

А я його не схотіла… (2)
Бо він чорний, а я біла… (2)

Бо він чорний, як каглєнка… (2)
А я біла, як панєнка… (2)

За те ж мене мати била… (2)
Щоб я хлопців не любила… (2)

Як же хлопців не любити… (2)
Хлопці дають їсти й пити, уха-ха,
Та й не кажуть ніц робити, враз!

А вам, мамо, що до того… (2)
Ви маєте тата свого, уха-ха,
А я маю миленького, враз!