КОНЦЕПЦІЯ: Автентичне

Полтавська обл., Градизький р-н, с.Кліщинці. 1955. Фонди ІМФЕ.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой і зійди, зійди, ти зіронько та й вечірняя,
Ой вийди, вийди, дівчинонько моя вірная! (2)

Рада б зірка зійти – чорна хмара та й наступає,
Рада б дівка вийти – та матінка її не пускає. (2)

Як зіронька зійшла – усе поле та й освітила,
Як дівчина вийшла – козаченька та й розвеселила. (2)
 

Джерело: Ященко Леопольд Іванович. Українське народне багатоголосся. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1962. – 236 с., нот. – С.193-194.

Гуцульщина. Записав Леопольд Ященко від Миколи Плахотнюка.

“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой Козо, Козо, Козо-небого,
Поскачи, Козо, трохи-немного. (2)

Скачи, Козуню, по яворові,
Дай, Боже, здоров’я господареві! (2)

Скачи, Козуню, по яворині,
Дай, Боже, здоров’я господарині! (2)

Скачи, Козуню, по яворенятам,
Дай, Боже, здоров’я господаренятам! (2)

Continue reading “ОЙ КОЗО, КОЗО, КОЗО-НЕБОГО (водіння Кози)” →

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Віра ГЛУШКО:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой косарики ой да сіно косять,
Аж кривавий піт з їх ллється.

Аж кривавий піт з їх ллється,
Ой лежить чумак в холодку під возом
Та й з косариків сміється.

Та й з косариків сміється…
Ой не смійсь, не смійсь, превражий чумаче!
За сміх тобі горе буде.

Continue reading “ОЙ КОСАРИКИ ОЙ ДА СІНО КОСЯТЬ (чумацька)” →

Наддніпрянщина. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой котилася та ясна зоря з неба,
Та й упала додолу. (2)

Ой журилася та й молода дівчина
Та й своєю бідою. (2)

Ой а хто ж мене, та молоду дівчину,
Та й проведе додому? (2)

Ой обізвався та козак молоденький
Та й на воронім коню. (2)

Ой гуляй, гуляй, та молода дівчино,
Я й проведу додому. (2)
 

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой летіла зозуленька через круту гору,
Та й вибрала пшениченьку, лишила полову. (2)

Нащо ж мені та полова, як зерна немає,
Нащо ж мені та родина, як неньки немає? (2)

Усі дівки матір мають, а я батька маю,
Сім раз води принесла я з тихого Дунаю. (2)

Сім раз води принесла я, восьмий напилася.
Якби ж мені рідна ненька, я б не журилася. (2)

Ой вийду я на ту гору та й стану гукати:
Прийди, прийди, моя ненько, косу розплітати. (2)
 

Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Левки. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Катерини Брижашової

Ой на горі жито пополам з травою,
Чи будеш журиться, матінко, за мною?

Ой як не журиться – само серце в’яне:
А хто ж мене, доню, на старість догляне?

Оставляю, мамо, найменшого брата,
Щоб була весела в вас без мене хата.

Щоб була весела в вас без мене хата,
Щоб до вас ходили хлопці і дівчата.

А музики грають та все вигравають,
На чужу сторону дочку виряджають.

А в чужій сторонці, там чужії люди.
Ой мамо, матусю, недобре там буде!

Згадай мене, мамо, хоч раз у суботу,
А я ж тебе, мамо, йдучи на роботу.

Згадай мене, мамо, ложечки помивши,
А я ж тебе, мамо, не ївши й не пивши.

Полтавська обл., Лубенський р-н (записано на Херсонщині від переселенців). Записав Леопольд Ященко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой на морі утя та й купалося,
А на бережечку та й сушило(ся).

А на бережечку та й сушилося,
А на мене мати та й сварила(ся).

А на мене мати та й сварилася,
Щоб я на юлиці не барила(ся).

Ой як будеш, мати, та й сваритися,
Буду на юлиці та й барити(ся).

Ой як будеш, мати, та й докучати,
Буду на юлиці та й ночува(ти)!
 

З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівують Віра ГЛУШКО, Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:

Дивитися / завантажити на Vimeo »

Ой не жаль мені та й ні на кого,
Тільки жаль мені на отця свого.

На отця свого, отця рідного –
Й оженив мене малолітнього.

Малолітнього, нерозумного,
Та й узяв жінку не до любові.

Не до любові, не до розмови,
Ні біле личко, ні чорні брови.

Ні біле личко, ні чорні брови,
Ні спекти, ні зварить, ні до роду й говорить.

Ні снопа зв’язать, ні слова сказать –
Як снопа зв’яже – він розв’яжеться.

Як снопа зв’яже – він розв’яжеться,
Яу слово скаже – не наравиться.
 

Полтавська обл., Зіньківський р-н, с.Шилівка. Записали Лідія Орел та Леопольд Ященко від родичів письменника Григора Тютюнника, 1986 р.

Ансамбль “РАДОСИНЬ” етнографічного хору “ГОМІН”, заспівує Надія ТАПЕРИК (mp3):

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой не стій, вербо, над водою,
Бо гірка вода під тобо(ю).

Ой не так гірка, як бистрая –
Що день і нічку прибува(є).

Що день і нічку прибуває,
Глибокий корінь підмива(є).

Глибокий корінь підмиває,
На сухий берег викида(є).

На сухий берег, на пісочок,
Де збирається челядо(чка).
 

Ой одна я, одна,
Як билинонька в полі,
Та й не дав мені Бог
Ані щастя, ні до(лі)!

Ані щастя, ні долі,
Тільки дав мені Бог
Та й ревнивого му(жа).

Та й ревнивого мужа,
Що він п’є та й гуляє,
Та й сім’ю розганя(є).

Та й сім’ю розганяє…
Ой візьму я відеречка,
Та й піду за водо(ю).

Та й піду за водою,
Та й поставлю відеречка
Під крутою горо(ю).

Під крутою горою…
Сама піду розмовляти
Та й з бистрою ріко(ю).

Та й з бистрою рікою…
Бери мене, топи мене
Та й своєю водо(ю)!