ХАРАКТЕР: Помірні

Не гнівайся, моя нене, на мене,
Що я веду челядоньку до тебе!
Це ж тая челядонька, що я гуляла –
Всю свою челядоньку зібрала.

Не гніваюсь, моя доню, не буду,
А я твою челядоньку одбуду.

Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.

Молодь стає в ряд, узявшись за руки. Крайня з одного кінця пара підносить зімкнені руки догори – робить ворота. Крайній з другого кінця учасник гри веде усіх за собою крізь ті ворота, немов би затягуючи петлю. При цьому другий з “воріт” учасник має стати “заплетений”: рука, що утворювала ворота, має лягти на власне протилежне плече; далі друга рука підноситься догори і утворює наступні ворота спільно з наступним учасником. Коли всі учасники гри стають “заплетені”, той самий крайній “розплітає” їх у зворотньому порядку.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой питалася мати дочки:
Де посієм огірочки?
Най ся в’ють. (2)

Ой посієм над водою,
Заскородим бороною,
Най ся в’ють. (2)

Ой сіяли, поливали,
Бо ся гості сподівали.
Най ся в’ють. (2)

Ой вийтеся, огірочки,
У зелені пуп’яночки,
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі
В’яжіться. (2)

Ой буду вас поливати,
Щосуботи вибирати –
Не рвіться. (2)
Чи великі, чи маленькі –
В’яжіться. (2)

Continue reading “ОГІРОЧКИ, або ОЙ ПИТАЛАСЯ МАТИ ДОЧКИ (веснянка-гра)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Неначе хмари в небі синьому
Спливають дні один по одному
І десь ховаються за обрієм
У далині…
Отак і ми колись відлинемо,
куди судьбою нам назначено,
А нашим правнукам залишимо
Свої пісні.

Приспів:
Бо пісня наша все жива!
Бо в ній дзвенять палкі слова!
Вона душі дає розраду,
Вона й на подвиг порива!
Бо пісня наша з давніх літ
Несе красу в широкий світ!
Вона єднає і звеличує
Наш славний козацький рід!

Нам ще співати недоспіване!
Нам ще любити недолюблене!
Нам ще сягнути недосягнутих
Крутих висот!
Тож будьмо всюди разом з піснею,
Плекаймо мову нашу рідную,
І утверждаймося із вірою
У наш народ!

Приспів.

Закарпаття.

Хор “Гомін” ім.Леопольда Ященка в Гідропарку, 6 липня 2018 – фрагмент пісні:

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой відси гора, ой відти друга,
Межи тими гороньками ясная зоря. (2)

Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими відерцями по водицю йшла. (2)

Дівчино моя, напій ми коня
З студеної кирниченьки, з повного відра. (2)

Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за поводи та й напоїла. (2)

Як буду твоя, напою ти два
З студеної кирниченьки, з повного відра. (2)

Continue reading “ОЙ ВІДСИ ГОРА, ОЙ ВІДТИ ДРУГА (лірична)” →

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой війна, війна, світова війна…
Ждала мати сина, а його нема. (2)

Не плач, стара мати, не плач, не журись,
Твій син на чужині в окопах лежить. (2)

Твій син на чужині в окопах лежить,
Його кров червона на грудях кипить. (2)

Його кров червона на грудях кипить,
Просить товариша, щоб його добить. (2)

Товаришу мій, кулі не жалій,
Добий моє серце в чужій стороні! (2)

Чужа сторона ще й чужії люди…
Хто ж мя поховає, як вас тут не буде? (2)

Налетіли орли з темної діброви,
Виклювали очі ще й чорнії брови. (2)

Не плач, стара мати, не жди, не журись,
Клякни на коліна, Богу помолись. (2)

За тих, що на фронті, і за тих, що впали,
А за тих ще більше, що в тюрму попали. (2)
 

Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с.Воєгоща. Записала Людмила Іваннікова від школярки Наталки Афанасьєвої 13 червня 1991 р. на фестивалі “Берегиня”, м.Луцьк.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой була в мене
Мати-мачоха. (2)

Послала ж мене
З ситом по воду. (2)

Що я й наберу –
Вода виллється. (2)

Мати-мачоха
Усе сердиться (2)

Брала я воду
Аж до ночейки. (2)

Прийшли до мене
Штири вовчики. (2)

Continue reading “ОЙ БУЛА В МЕНЕ МАТИ-МАЧОХА (троєшна балада)” →

Рівненщина. Записала Людмила Іваннікова у 1990 р. від ансамблю “Кобзарик” з м.Рівне.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой весняночка,
Де твоя дочка й Уляно(чка)?

А моя дочка й Уляночка
Погнала бички до лісо(чка).

Пасе бичечки, випасає,
Шовком сорочку вишива(є).
 

Рівненщина. Записала Людмила Іваннікова 27.05.1990 р. від ансамблю “Кобзарик” з м.Рівне.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду надвір – бички бушують.
Ой Юр’я, Юр’я, бички бушують.

Бички бушують, бо весну чують.
Ой Юр’я, Юр’я, бо весну чують.

В зелених лугах квітки зацвіли.
Ой Юр’я, Юр’я, квітки зацвіли.

Вийду, молода, квітки збирати.
Ой Юр’я, Юр’я, квітки збирати.

Квітки збирати, вінки сплітати.
Ой Юр’я, Юр’я, вінки сплітати.
 

Волинська обл., Любомльський р-н. Записав Адам Рудчик, гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийду я на ту гору, гуляю, гуляю.
Кличе мати вечеряти, а я й не думаю. (2)

Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
А я піду на той хутір, де дівчина мила. (2)

Козак іде, коня веде, в ставу напуває,
Старий батько сідло несе, коника сідлає. (2)

Стара мати обід несе, сестра насипає,
А милая в кінці столу стиха промовляє. (2)

Куди їдеш, від’їжджаєш, сизокрилий орле,
А хто ж мене, молодую, до серця пригорне? (2)

Пригортайся, моя мила, товаришу мому,
Та й не кажи тої правди, що мені самому. (2)

Ой як мені, мій миленький, правди не казати?
Вечір прийде, сумно стане, ні з ким розмовляти. (2)
 

Поділля. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Ой вийся, хмелю, (2)
Вище мої хати. (2)

Та й пусти ж мене, (2)
Мати, погуляти. (2)

Та ой піду я (2)
Все берегом-лугом. (2)

Чи не стрінуся (2)
З своїм вірним другом. (2)

Та ой піду я (2)
Та й до криниченьки. (2)

Чи не стрінуся (2)
Із своїм миленьким. (2)

Continue reading “ОЙ ВИЙСЯ, ХМЕЛЮ (веснянка)” →