



Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України
Історія та репертуар "Гомону", пісні з архіву Леопольда Ященка
Один із перших “народних” різдвяних вечорів “Гомону”, який надовго запам’ятався тоді учасникам і глядачам. І, мабуть, перший, який було показано по Українському республіканському телебаченню – до речі, у зв’язку з висуненням керівника хору Леопольда Ященка на Державну премію ім.Т.Шевченка.
Сотні тисяч глядачів були приголомшені осяйним теплом і багатством українського Різдва – із справжніми, непереробленими колядками про Народження Бога, із князями-господарями, воїнами-синами і царівнами-дочками. Тоді “Гомін”, без перебільшення, пройшов із колядою по всій Україні, яка вже чекала на свою Незалежність…
КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. – К., 2005. – 186 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і прагне долучитися до самобутнього українського звичаю – колядування та щедрування. Тут є пісні на всі смаки – від концертних обробок до простого народного викладу; від прадавніх коляд про створення світу до сучасних авторських пісень, які живуть поміж людьми. Окремо додані примовляння та побажання господарям, доречні і в хаті, і на сцені.
Збірник стане у пригоді фольклорним колективам, стихійним колядницьким гуртам, освітнім закладам і дитячим мистецьким студіям. Тож колядуймо разом – господарю, господині й господарській дитині; зігріймо піснями кожну оселю! Хай Світле Різдво і багатий Щедрий вечір завжди будуть з нами – рік од року, вік од віку!
Сьогодні ми раді поділитися з Вами чудовим дарунком нашої солістки, знаного етнографа, Заслуженого працівника культури України, дуже яскравої й цікавої людини – пані Надії ЗЯБЛЮК.
Народилася пані Надія в с.Ходовичі, що біля міста Стрия, на Львівщині. Закінчила Львівський політехнічний інститут і Київський інститут театрального мистецтва ім.І.К.Карпенка-Карого, школу співу видатного педагога Дарії Бандрівської – небоги славетної Соломії Крушельницької. Понад тридцять років працювала в Національному музеї народної архітектури та побуту України на посаді старшого наукового співробітника.
Досліджуючи українську традиційну культуру – не лише за обов’язком, а й за покликом серця – Надія Степанівна знаходить час і можливість порадувати слухачів вишуканими зразками українських пісень та романсів, підібраних з великою любов’ю й тонким смаком – і виконаних на якнайвищому рівні.
Аудіоальбом “Родимий край” пані Надія присвятила пам’яті свого батька – Степана Вайди. Авторка люб’язно надала це видання сайтові хору “Гомін” з метою вільного розповсюдження для некомерційних потреб.
Continue reading “Аудіоальбом “Родимий край” – Надія ЗЯБЛЮК, 2004″ →
КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО (українські народні календарні пісні весняно-літньої пори з репертуару етнографічного хору “Гомін” та Київського Кобзарського Цеху) / Упорядники Леопольд ЯЩЕНКО та Катерина МІЩЕНКО. − К., 2007. − 256 с., нот.
Ця книжка знадобиться усім, хто любить народну пісню і українські традиції. Адже красна весна й тихе літо − це проводжання зими й закликання весни, розмаїтий Великдень і урочиста Трійця, вогняне купальське свято і щедрі обжинки… Усі ці свята успадковані нами з глибокої давнини.
Календарні пісні − мова традиційних свят. І нині у ваших руках невеличка добірка, “словничок” цієї мови, якою наші предки розмовляли з пробудженою землею, буйним зелом і щедрим урожаєм. Тут є пісні на всі смаки − від концертних обробок до стихійного розспіву і автентичного народного викладу; пісні обрядові, ліричні, побутові; “дорослі”, молодіжні й дитячі…
Continue reading “Збірник пісень “КРАСНА ВЕСНА, ТИХЕ ЛІТО”” →
Українські народні романси / Упорядкування, передмова та примітки Леопольда ЯЩЕНКА. – Київ: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. – 412 с., нот.
Ця книга ось уже півстоліття є джерелом репертуару для професійних співаків і композиторів, а також для аматорів і шанувальників народної пісні. Романс – унікальний і своєрідний жанр народної пісенної творчості – був і є немов би перехідним від традиційного побутового співу до камерного сценічного виконавства…
Збірник містить понад 200 пісень. У передмові подано розгорнену характеристику українського народного романсу.
За відцифрування книги дякуємо Тарасові ЯЩЕНКУ!
Continue reading “Збірник пісень “УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ РОМАНСИ” – Леопольд ЯЩЕНКО, 1961″ →
Записав Леопольд Ященко в 1990-х рр. в київському Гідропарку від учасників стихійних співів.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Василю, Василю, я ж тобі не вірю: (2)
Зламав ти калину, зламав ти зелену
На моїм подвір’ю.
Зламав ти калину гілляву, гілляву, (2)
Зрадив ти дівчину, зрадив ти дівчину
Біляву, біляву.
Не я її зрадив − сама ся зрадила: (2)
Нічка була темна, нічка була темна −
Вона виходила.
Я вів коня пасти на росу, на росу, (2)
Вона виходила, вона виходила
Набосо, набосо.
Я вів коня пасти, коня вороного, (2)
Вона виносила, вона виносила
Вина червоного.
А я вина не пив − коню під ноги лив, (2)
Щоби вона знала, щоби вона знала,
Що я ї не любив!
Центральна Україна. Хід танцю від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Пішла мати на село
Грецькой муки добувати,
Гречаники учиняти,
Своїх діток годувати.
Приспів:
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої білі!
Чогось мої гречаники
На скорині сіли.
Гоп, мої гречаники,
Гоп, мої смачні!
Чогось мої гречаники
Не вдалися вдачні.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.
Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.
Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?
Хрестоматійна пісня з Центральної України.
Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:
Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом “сєдовської” майстерні Київського кобзарського цеху:
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?
Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.
Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
Гуцульщина. Від Едуарда Драча.
Коломийка − танці “сєдовського” гурту Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 р.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК (mp3):
Наше все: Україна Споконвічна, Студія "МИ", Етноархів, Бандурка, Боривітер, Цікаві сайти
Copyright © 2022 Хор ГОМІН, Київ :: Хор імені Леопольда Ященка :: Пісні України