Виконавці – СКЛАД: Мішаний
ПОЗВОЛЬ МЕНІ, МАТИ, КРИНИЦЮ КОПАТИ (жартівлива)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Позволь мені, мати, криницю копати −
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Усі дівки прийшли води набирати,
Лиш мої милої не пускає мати!
Позволь мені, мати, корчму збудувати −
Чи прийдуть дівчата до корчми гуляти?
Усі дівки прийшли до корчми гуляти,
Лиш мої милої не пускає мати!
Позволь мені, мати, на лавці лежати −
Чи прийдуть дівчата на смерть наряжати?
“Іди, іди, доню, іди − не барися,
Із своїм миленьким навіки простися!”
А тая дівчина та й свій розум мала −
Обняла козака ще й поцілувала!
А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку!
А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала!

ПОКИНУТІ ОСЕЛІ (історична)
Слова і музика Леопольда Ященка. Пісня присвячена пам’яті Чорнобильської трагедії.
Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ”; заспівують Галина ДОВБЕЦЬКА і Леопольд ЯЩЕНКО. Запис поч. 1990-х рр. (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Покинуті оселі, занедбані поля,
Немов після татарської навали…
Гей, саду ж мій зелений, Вкраїнонько моя,
За віщо ж нас так тяжко покарали?
Вклонімся ж, любі діти, оселям батьків,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!
Немає в світі правди – розвіялася в прах,
На цвинтарі спустошеного краю
Стоїть стражденна мати із свічкою в руках –
Синів своїх соколів дожидає.
Вклонімся ж, любі діти, землі матерів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!
О земле наша, земле, прости ж ти нам, прости, –
Тебе ми не зуміли захистити!
Зостались біля церкви похилені хрести –
Вклонімся ж їм іще раз, любі діти!
Вклонімся ж, любі діти, могилам дідів,
Бо вже ж нам тут не жити
Во віки віків!

ПОКЛАДУ, ПОКЛАДУ ЗНАЧОК НА ВІКОНЦЕ (жартівлива)
Закарпаття.
Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)
Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!
Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)

ПОЛЬКА З СМИКОМ
Волинь. З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот для ДВОХ СКРИПОК І БУБНА – редакція Едуарда ДРАЧА (mp3):

ПОПІД ГОРОНЬКУ КОНИКОМ ІГРАТЬ (колядка хлопчикові)
Від Тараса Компаніченка, м.Київ.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Попід гороньку коником іграть. Дай Боже!
Коником іграть, мечиком звивать. Дай Бож(е)!
Кажуть ми люде, що король іде. Дай Боже!
А то ж не король, то мой синочок. Дай Бож(е)!
Його спознаю по сорочечці. Дай Боже!
Його спознаю по сорочечці. Дай Бож(е)!
В його сорочка, як біль, біленька. Дай Боже!
Як біль біленька, як лист, тоненька. Дай Бож(е)!
Де вона прана – по край Дунаю. Дай Боже!
А де кручена – в коня в копиті. Дай Бож(е)!
А де сушена – в тура на розі. Дай Боже!
А чим качана – срібним праничком. Дай Бож(е)!
Continue reading “ПОПІД ГОРОНЬКУ КОНИКОМ ІГРАТЬ (колядка хлопчикові)” →

ПОРВАЛАСЬ ОСТАННЯ СТРУНА
Слова і музика Леопольда Ященка.
Виступ “Гомону” в Музеї Голодомору 22.11.2014:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Порвалась остання струна,
Її вже повік не з’єднати…
Лиш болем гіркої утрати
Подзвіння у серці луна.
В далеку незвідану путь
Пішли молоді побратими…
Хай наші молитви над ними
Розраду душі принесуть.
Надходить рокований час,
Схилімо в жалобі знамена!
Згадаймо усіх поіменно,
Кого вже нема серед нас…

ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)
Карпати. Усна редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Порізала-м пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть!
Зелений листочок не гоїть, не гоїть −
Поцілує милий − загоїть!
Continue reading “ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)” →

ПОСІЯЛИ, ПООРАЛИ (рекрутська)
Від Анатолія Богорода.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Посіяли, поорали,
Нікому збирати,
Як погнали наших хлопців
В місто, в місто присягати.
В Житомирі, славнім місті,
Побиті кілочки,
А вже в наших славних хлопців
Забра’, забрали сорочки.
Материнські поздіймали,
Московські побрали,
Гірко стали заплакали,
Роди’, родину згадали.
Чи ми в Бога заслужили,
Чи в свої громади,
Що нас, хлопців молоденьких,
Заби’, забито в кайдани?

ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)
Західне Поділля. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По тім боці Дунаю, недалеко від краю. (2)
Вівчар вівці зганяє, на сопілку виграє. (2)
На сопілку виграє та й на хлопців гукає. (2)
Ой ви, хлопці-молодці, перекажіть дівоньці,
Перекажіть дівоньці, що в шовковій сорочці.
Та най мене не любить, літа свої не губить. (2)
Бо я хлопець молодий, ще й до того військовий. (2)
Бо я вдома не буду та й до війська поїду. (2)
Continue reading “ПО ТІМ БОЦІ ДУНАЮ (веснянка-гра)” →

ПО ЦЕЙ БІК ГОРА, ПО ТОЙ БІК ДРУГА (лірична)
Наддніпрянщина.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.
Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.
Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!
Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!
Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.
Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.
А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.
Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
