Виконавці – СКЛАД: Мішаний

Слова і музика Леопольда Ященка.

Академічний камерний хор “Хрещатик”. Відео з авторського вечора Л.Ященка до 80-річного ювілею, Національна філармонія, 29.11.2008.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Пливе над річкою туман.
Пливе туман…
Осиротів широкий лан.
Широкий лан…
І все навкруг оповива глибокий сон.
Глибокий, тихий сон…
І мріють верби в тишині.
У тишині…
Про незабутні ясні дні…
Про ясні дні…
А попід гору все туман,
Усе туман,
Пливе густий туман…

І тільки думи все снують,
Заснути серцю не дають…
І тільки пам’ять не дріма,
Все пережите обійма!

Continue reading “ПЛИВЕ НАД РІЧКОЮ ТУМАН (лірична)” →

Слова і музика Леопольда Ященка

Наступає пора
Благодатна, весняна,
Вже на схилах Дніпра
Розцвітають каштани.
    І до сонця встає,
    На очах молодіє
    Мій улюблений Київ,
    Рідне місто моє.

А в далекім краю
Піднялась величаво,
Мов калина в гаю,
Чарівна Братіслава.
    І, відчувши весну,
    На зорі оглядає
    В чистім плесі Дунаю
    Свою вроду ясну.

Як у хвилях морських
Об’єдналися ріки,
Так і наші міста
Побратались навіки.
    На величні діла,
    На щасливую долю,
    Щоб у нашому колі
    Щира згода жила!

Continue reading “ПОБРАТИМИ-МІСТА, або НАСТУПАЄ ПОРА БЛАГОДАТНА, ВЕСНЯНА (про Київ і Братиславу)” →

Записав Леопольд Ященко від хору з с.Топорівка Новоселицького р-ну Чернівецької обл. на республіканському огляді художньої самодіяльності у Києві, 1956 р.

Оригінальний запис цієї пісні надруковано у збірнику “Буковинські народні пісні”, стор.261-262.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повій, вітре, яром, яром, (2)
На ту пшениченьку яру. (2)

Повій, вітре, по долині, (2)
По червоній калині. (2)

Там дівчина стояла, (2)
Цвіт калини ламала. (2)

До личенька прикладала, (2)
Свої матінки питала: (2)

Ой чи буду я такая, (2)
Як калинонька цяя? (2)

Ой будеш, доню, будеш, (2)
Доки коло мене будеш! (2)

А як підеш від мене, (2)
Спаде красонька з тебе. (2)

Спаде з личенька красиця, (2)
Як із листячка росиця. (2)
 

Слова і музика Романа Купчинського. Редакція хору “Гомін”.

Виступ Етнографічного хору “Гомін” у Мистецькому Арсеналі 28.02.2015:

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила.
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий –
Йому б лишень кохати,
Він впав, мов той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон,
Та й жалібненько кряче:
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!

Заплаче мати не одна,
Заплаче Україна,
Бо не одного козака
Сира земля накрила!
 

Галичина. Пісня літературного походження для дітей.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

Погас учора день,
Заплакав рік старенький,
Сьогодні вже до нас
Сміється молоденький.

Старенького нам жаль,
Та плакать не годиться,
Бо молоденький рік
Почне на нас свариться.

Що дав старенький рік,
Те бачили і знаєм,
Що ж молоденький дасть,
Того ми не вгадаєм.

Святкує увесь люд,
Вигукує раденький:
Прощай, старенький рік!
Здоров будь, молоденький!
 

Волинь.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горі, горі пави ходили. Дай Боже!
По горі, горі пави ходили.

Пави ходили, пір’я згубили. Дай Боже!
Пави ходили, пір’я згубили.

А за ними йшла гречная панна. Дай Боже!
А за ними йшла гречная панна.

А вона ішла, пір’я збирала. Дай Боже!
А вона ішла, пір’я збирала.

Пір’я збирала, в фартушок клала. Дай Боже!
Пір’я збирала, в фартушок клала.

З фартушка брала та й плела вінець. Дай Боже!
З фартушка брала та й плела вінець.

Виплела вінець та й пішла в танець. Дай Боже!
Виплела вінець та й пішла в танець.
 

Волинь.

Комп’ютерне відтворення нот (mp3):

По горі, горі пави ходили.  Щедрий вечір!
Пави ходили, пір’я губили.  Добрий вечір!

А за ними йшла гречная панна.  Щедрий вечір!
Пір’я збирала, в рукавець клала.  Добрий вечір!

З рукавця брала, віночок плела.  Щедрий вечір!
Як сплела вінець, то й пішла в танець.  Добрий вечір!
 

Покуття. Записав Михайло Іванюк; гармонізував Леопольд Ященко.

Етнографічний хор “ГОМІН” (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Подай, дівчино, руку на прощання,
Може, в останній вже раз…
Прийшла хвилина – час іти до бою,
Мушу сповнять святий наказ!

Ми йшли до бою темненької ночі,
А ясні зорі нам сіяли,
Гармати били, а ми наступали,
Один по одному впадали.

Бачив я, бачив раненого друга –
Він впав на землю ще живий,
З грудей червона кров текла рікою,
Останні слова говорив:

Напишіть до батька, напишіть до неньки,
Напишіть до любої дівчини,
Що гостра куля грудь мою пробила
В бою за волю України!

Не було там батька, не було там неньки,
Не було там любої дівчини,
Його поховали вірні побратими
Під кущем червоної калини!
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…

Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…

Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)

Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!