



З друкованих джерел. Обробка Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой високо над полями
Зірка засіяла.
Пливла, пливла небесами,
Над вертепом стала.
Прилетіли до вертепу
Ангели крилаті,
Заспівали ще й заграли
Божому Дитяті.
Хай же тому Дитяткові
Честь і слава буде!
Хай же радість усміхнеться
Всім вам, добрі люди!
Мелодія Ярослави Пришедько.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой в ліску, в ліску на жовтім піску.
Стояло древо тонке, високе.
А на тім древі писано ім’я,
Писано ім’я пана господаря.
Пана господаря і його роду.
Рід той великий, корнем глибокий.
Корнем глибокий, віттям широкий.
А за цим словом бувай же здоров.
Бувай же здоров, пан-господарю!
Не сам з собою – із усім родом.
Із усім родом, з Господом Богом!
Київська обл., Бориспільський р-н, с.Гнідин. Записала Людмила Іваннікова.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой в полі, полі на оболоні.
Приспів:
Ой грай, море!
Радуйся, земле, вік од віку!
Військо стояло, ладу не знало.
Олексій прийшов, лад війську знайшов.
Наказав війську кіп’єм орати.
Кіп’єм орати, стрілками сіяти.
Насіяли жита, жита-пшениці.
Виросло жито сильне, буйнеє.
Пішов Олексій женців збирати.
Назбирав женців – дівчат та хлопців.
Наставили кіпок, як на небі зірок.
Ходить Олексій поміж кіпками.
Як ясен місяць поміж зірками.
Текст з друкованих джерел, мелодія Ярослави Пришедько.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Співає “сєдовський” колядницький гурт Київського Кобзарського Цеху в Музеї Івана Гончара, січень 2001 року.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой грало море в неділю рано. Дай Боже! (2)
А серед моря стоїть сосниця. Дай Боже! (2)
На тій сосниці три голубоньки. Дай Боже! (2)
Три голубоньки радоньку радять. Дай Боже! (2)
Радоньку радять, як світ сновати. Дай Боже! (2)
Що перший голуб в море й упірнав. Дай Боже! (2)
Виніс він з моря золотий камінь. Дай Боже! (2)
Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот – КЛАВІР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот – ТРИ ГОЛОСИ (PDF, mp3):
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай, забувай!
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш – забувай!
Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде, мій буде!
Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю – мій буде!
Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене?
Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене?
Не піду я за тебе –
Нема хати у тебе, у тебе.
Не піду я за тебе –
Нема хати у тебе.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую, збудую.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.
Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Велика Кириївка. Записав Микола Зубченко.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой добрий вечір, пан господарю, ми в тебе!
Прислав нас Господь на колядочку до тебе. (2)
Дай тобі Боже в щасті-здоров’ї прожити,
Дай тобі Боже сто кіп пшениці вродити. (2)
Ой добрий вечір, пан господарю, ми в тебе!
Прислав нас Господь на колядочку до тебе. (2)
Дай тобі Боже в щасті-здоров’ї прожити,
Дай тобі Боже сто кіп жита вродити. (2)
Далі – гороху, гречки, чіпсів, книжок, деталей і т.д. – залежно, чим займається і що любить господар. У кінці промовляють:
Решето вівса – вже колядка вся!
З друкованих джерел.
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой добрий вечір, пан господарю!
Приспів:
Чи чуєш?
Чи гораздейко, моє сердейко, ночуєш? (2)
Знаємо в тебе красну дівоньку.
Ой раді б ми ї з собою взяти.
Варіант:
Знаємо в тебе гарного хлопця.
Раді б ми його з собою взяти.
З собою взяти колядувати.
Колядувати й Вам дякувати!
Від Олександра Фисуна, м.Київ.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой добрий вечір, пане господарю, ми в тебе.
Чи дозволяєш колядувати у себе?
Ой чий то плужок найранше у поле їде?
Ой його, його, господаронька нашого!
Ой чий то садок найранше цвіте весною?
Ой його, його, господаронька нашого!
Ой чий же то двір, ще й великий збір? Ой його,
Ой його, його, господаронька нашого!
Ой чий же то збір, як Божий весь мир? Ой його,
Ой його, його, господаронька нашого!
Ой дощик іде, до берези липне,
Козак коника веде, а дівчина кличе. (2)
Ой клич хоч не клич, моє серденятко,
Ой рад би я тебе взять, так не велить батько. (2)
Так не велить батько, вся моя родина,
Дівчино моя, личко як калина! (2)
Личко як калина, васильками пахне,
Буду тебе цілувать, поки ти не заснеш. (2)
І націлувався, і намилувався,
Як у саду соловей та й нащебетався. (2)
В саду соловейко щебече раненько,
Як мій милий коло мене, мені веселенько. (2)
Мені веселенько, веселіше буде
Як мій милий коло мене – за другу забуде. (2)
Нема соловейка – нема щебетання,
Нема мого миленького – не буде й гуляння. (2)
Мелодія з записів Максима Коросташа, 1927 р., Черкаська обл., Шполянський р-н, с.Лип’янка (№185).
Співають Катерина Міщенко, Ярослава Пришедько, Олександр Чистяков – працівники Музею Івана Гончара, 2010 (mp3):
Комп’ютерне відтворення нот (mp3):
Ой зажурюся, запечалюся –
Піду в зелен сад, розвеселюся.
В зеленім саду співа соловій,
Ходить гуляє козак молодий.
В зеленім саду зозуля кує,
Ой там козаку пригодонька є.
Ой то ж пригода – дівка молода,
Куди не піду – до неї зайду.
Куди не піду – до неї зайду,
Люба розмова в вишневім саду.