ЖАНР: Веснянки, гаївки

Хмельницька обл., Теофіпольський р-н, с.Бережинці. Запис та обробка Леопольда Ященка, 1960-ті рр.

Етнографічний хор “ГОМІН” − ансамбль “КРИНИЦЯ” Київського будинку вчених. Заспівують Тетяна Красюк (альт І) і Ніна Шапошнікова (альт ІІ) (mp3):
Запис у студії “Комора” здійснено за сприяння родини Григорія та Ірини Садових, ПП “Верещинські”

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Берегом, берегом, бережиною! (2)

А хто ж там їде дорожиною?
Берегом, берегом, бережиною!

Ой їде, їде, коником грає,
Берегом, берегом, бережиною!

Та й на подвір’ячко все поглядає,
Берегом, берегом, бережиною!

Ой де ж ти, Галю, моє серденько?
Моє серденько!

Чом не виходиш на вуличеньку?
На вуличеньку!

Чи, може, мачуха та й не пускала?
Чи, може, забула, кому присягала?
Кому присягала, гей, гей!

Ой знаю, знаю, кого кохаю,
Кого кохаю!
Кому хустинку все вишиваю,
Все вишиваю!

Вже ж та хустиночка шовком обшита,
Берегом, берегом, бережиною!
Вийду, козаченьку, хоч буду бита!
Берегом, берегом, бережиною! Гей!
 

З друкованих джерел. Обробка Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Був собі журавель та журавочка,
Наносили сінця повні ясельця.
Наша пісня гарна й нова –
Починаймо її знову.

Наша пісня гарна й нова –
Починаймо її знову.

Був собі журавель та журавочка,
Наносили сінця повні ясельця, (4)
Повні ясельця…
 

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Веприк. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У садочку на тиночку на сорочку пряла. Гу!

Не сама я її пряла, пряли помічниці,
То за курку, то за гуску, то за паляниці. Гу!

Весняночко-паняночко, де ти забарилась?
Ой у лісі на горісі хвостом зачепилась! Гу!

Вітер віє, вітер віє, калину ламає,
Усі хлопці на вулиці, а мого немає. Гу!

Усі кури докупочки, півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці, а мій у дорозі. Гу!

Ой вийду я на вулицю, гуляю, гуляю,
Як білая лебедонька по тихім Дунаю! Гу!

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 1 (веснянка)” →

Слобожанщина. Записала Людмила Іваннікова від дитячого колективу. 1990-ті рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку напряла й соро(чку).

Що сорока оснує, а ворона витче,
А білії лебеді та й вибілять на воді.

Що у тих багачок повні скрині сорочок,
А у мене одна та й та чиста щодня.

Що звечора намочу, опівночі толочу,
А сонечко блисне – сорочечка й вис(не).

А сонечко блисне – сорочечка й висне,
А сонечко на південь – сорочечка й під рубель.

А сонечко на південь – сорочечка й під рубель,
А сонечко у вікні – сорочечка й на мені.

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 2 (веснянка)” →

Харківщина. З репертуару ансамблю “Слобожани”, м.Харків, керівник Віра Осадча. 1990 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Весняночко-паняночко, де ти зимувала?
У лісочку на пеньочку на сорочку пря(ла). Гу!

Весняночко-паняночко, де ж ти забарилась?
Десь у лісі на горісі хвостом зачепи(лась). Гу!

Дозволь мені, моя мати, веснянки почати,
Бо вже мені надоїло квітки вишива(ти). Гу!

*       *       *

Нема льоду, нема броду, нема й переходу,
Нема дівці переходу через бистру во(ду)! Гу!

Перебрела три річеньки, половину ставу.
Не вводь мене, козаченьку, в великую сла(ву). Гу!

Ой сама ж ти, дівчинонько, себе в славу вводиш,
Що пізненько, не раненько по юлиці хо(диш). Гу!

Ой як мені, козаченьку, пізно не ходити –
Як візьмеш ти за рученьку, не хочеш пусти(ти). Гу!

Continue reading “ВЕСНЯНОЧКО-ПАНЯНОЧКО – варіант 3 (веснянка)” →

Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.

Молодь стає в ряд, узявшись за руки. З одного боку крайнім стає хлопець або дівчина високого зросту, з другого – хтось, хто швидко бігає. Перший крайній стоїть на місці, другий починає якомога швидше бігати по колу, “намотуючи” усіх гравців довкола першого. Коли всі “намоталися”, Вінець зв’язано. Далі уся група розгойдується, часом переступаючи, і співає швидку частину пісні. Насамкінець, коли починають співати “Розв’яжем, розв’яжем…”, усі гравці піднімають руки над головою, не розчіплюючи їх; тоді високий крайній попід руками знаходить собі дорогу назовні Вінця і виводить за собою решту – розв’язує Вінець.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Зав’яжем, зав’яжем, зав’яжем вінець…
(співають, поки в’яжуть)

Зв’язали, зв’язали, зв’язали вінець. (2)

Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не ячмінка,
Як дівчину не любити, коли українка!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не гречанка,
Як дівчину не любити, коли галичанка!

Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!

Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не полова,
Як дівчину не любити, коли чорноброва!
Жито, мамцю, жито, мамцю, жито не пшениця,
Як дівчину не любити, коли білолиця!

Очерет, осока, чорні брови в козака,
На те мати родила, щоб дівчина любила!

Розв’яжем, розв’яжем, розв’яжем вінець…
(співають, поки розв’яжуть)
 

Вінницька обл., Бершадський р-н, с.Романівка. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Володар, володар, чи є пан господар?
– Нема пана вдома, поїхав по дрова.

– Чим же він поїхав? (2)
– Сірими волами у ліс за дровами.

– А хто його кличе? (2)
– Панськеє дитятко. (2)

– На чім воно сидить? (2)
– На золотім кріслі. (2)

– Чим же воно грає? (2)
– Червоним яєчком. (2)

– Чим же воно крає? (2)
– Золотим ножичком. (2)

– Володар, володар, одчиняй ворота!
 

Автентичну схему гри у селі зафіксувати не вдалося. Проте її можна запозичити, наприклад, тут: Воротар, воротар, воротарчику.
 

Західне Поділля. Від Товариства “Вертеп”, м.Тернопіль, 1990 р.

Учасники гри розбиваються на два гурти. Перший стає в одну лінію. Другий гурт на початку складається з двох гравців, які беруться за руки і, піднісши їх догори, утворюють “ворота”. Перший гурт заспівує, другий відповідає. Після слів “їдем-поїдем!” перший гурт стрілою біжить до “воріт”; “ворота” пропускають кількох гравців і розбивають їхню лінію, різко опустивши зімкнені руки. Після цього ті, хто встиг пробігти, парами стають позаду воріт і теж роблять “ворота”, а решта вертаються на попереднє місце. Гра триває доти, доки увесь перший гурт не увіллється до другого.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

– Воротар-воротар-воротарчику,
А втвори, а втвори воротонька!

– А що ж то, а що ж то за пан їде?
А що ж то, а що ж то за дар везе?
– Золоте, золоте горняточко,
Крайнєє, крайнєє дитяточко!

– Нема пана вдома, поїхав до Львова
Ключі купувати, замки замикати!

– А ми ключі відберем,
Та й всі замки розімкнем!
Їдем-поїдем!
 

Полісся. З репертуару гурту “Кралиця”, м.Київ.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

В осичині да в березині (2)
Там Іванко да й травку ко(сить).

Там Іванко да й травку косить, (2)
Та й своєму конику вино(сить).

Ой їж, коню, шовковую травку, (2)
Ой пий, коню, холодную во(ду).

Ой пий, коню, холодную воду, (2)
Ой грай, коню, стиха підо мно(ю).

Щоб чужина да й похвалила, (2)
Щоб Галочка да й полюби(ла).
 

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Шешори. Записав Леопольд Ященко, 1960-ті рр.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Гей, ставаймо, дівки, в коло,
Заспіваймо си весело!

Приспів:
Гей, гей, го-я, го-я,
Голівонько бідна моя!

Ой ти веснонько, веснися,
А ти, парубче, женися!

Приспів.

Вибирай си з рожі квітку,
Молоду Ганнусю-дівку.

Приспів.
 
На мелодію “Гей, ставаймо, дівки, в коло” є гарний ритмічний танок. Дівчата стають у коло, беруться за руки і йдуть по колу характерним схресним кроком:

Continue reading “ГЕЙ, СТАВАЙМО, ДІВКИ, В КОЛО (веснянка)” →