ЖАНР: Про кохання

Закарпаття. Збірник “Народные песни подкарпатских русинов” (Ужгород, 1944). Також: Закарпатська обл., Перечинський р-н, с.Ворочеве. Записав Михайло Кречко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коли тоту команицю сіяли,
Тоді ми ся любовати почали,
А ще тота команиця не зійшла −
Вже ся наша вірна любов розійшла.

Дівчинонько стародавна, гоя-я,
Любив я тя донедавна, чуга-я.
Любив я тя, та ще й буду, гоя-я,
Нігди-м тебе не забуду, чугая!

Думаш, дівко, що тя люблю, гоя-я,
Як до тебе ввечір прийду, чуга-я.
А я прийду говорити, гоя-я, –
Думаш, бідо, що любити, чуга-я!
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник Михайло Кречко. – Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1959. – 288 с., нот. – C.147.

Наддніпрянщина. Записав Микола Лисенко.

Надія ЗЯБЛЮК; супровід на фортепіано – Людмила Скірко. Гармонізація Георгія Майбороди. Запис з аудіоальбому “Родимий край”, 2004 (mp3):

Коло млина, коло броду (2)
Два голуби пили воду.

Вони пили, вуркотіли, (2)
Ізнялися, полетіли.

Ізнялися, полинули, (2)
Крилечками стрепенули.

Крилечками стрепенули, (2)
Про кохання спом’янули.

Горе ж тому козакові (2)
Ще й сивому коникові.

Горе ж тому, хто кохає, (2)
З стремен ніжок не виймає.
 

Наддніпрянщина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Коло млина кременина, зацвіла калина,
Задумала в саду спати молода дівчина. (2)

Задумала ж вона спати поміж яблуньками,
Щоб почути розмовоньку поміж парубками. (2)

Вари, мати, вечеряти, я йду в сад гуляти,
Як запіють перші півні, я вернусь до хати! (2)

Піють півні, піють другі, ще й курка сокоче,
Кличе мати вечеряти, а дочка не хоче. (2)

Ой вечеряй, моя мати, що ти наварила,
Бо вже ж мені, молоденькій, вечеря не мила! (2)
 

Наддніпрянщина. Редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Копав, копав криниченьку неділеньку, дві,
Любив козак дівчиноньку людям − не собі.

Приспів:
Ой жаль, жаль не помалу –
Любив дівчину змалу, (2)
Любив, та й не взяв!
Ой жаль, жаль мені буде:
Візьмуть її люде − (2)
Моя й не буде.
Ой жаль, жаль!

А вже з тої криниченьки орли воду п’ють,
А вже ж тую дівчиноньку до шлюбу ведуть.

Один веде за рученьку, другий за рукав,
Третій стоїть, гірко плаче – любив та й не взяв!

А вже ж тая криниченька терном заросла,
А вже ж тая дівчинонька та й заміж пішла!

А вже ж тая криниченька замулилася,
А вже ж тая дівчинонька зажурилася.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Чернігівська обл., м.Козелець. Записав Леопольд Ященко.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Косарі косять, а вітер повіває,
Шовкова трава на косу наляга(є).

Шовкова трава на косу налягає,
Що перший косар та й галочки пита(є).

Ой ти галочко чорная, маленькая,
Скажи правдоньку, де моя миленька(я)?

А твоя мила у лузі над річкою
Умивається холодною водо(ю).

Утирається білою хустиною,
Малює личко червоной калино(ю).

Малює личко червоной калиною,
Малює брови чорною ожино(ю).

Ой Боже, Боже, коли ж той вечір буде,
Коли мій милий та й до мене прибу(де)!
 

Варіант тексту на схожу мелодію: “У неділю рано”.

– Куди їдеш, орле, куди від’їжджаєш?
На кого милу, да гей, свою покидаєш? (2)

– Покидаю тебе ще й рідну матусю.
Будь здорова, мила, да гей, може й не вернуся! (2)

– Ой вернися, милий, гроза наступає,
А може в дорозі, да гей, ворога спіткаєш? (2)

– Не злякають громи, ані лихі бурі,
А ворог посміє, да гей, люто битий буде! (2)

– Де зупиниш коня свого вороного?
Звідки виглядати, да гей, тебе, молодого? (2)

– Зупинюсь я в полі, а ще, може, в лузі…
Будь здорова, мила, да гей, бо чекають друзі. (2)

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н. Записав Володимир Яремчук.

Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Летіла зозуля та й стала кувати,
Десь мого милого в цей день не видати. (2)

Десь мого милого в цей день не видати −
Повів до Дунаю коня напувати. (2)

Повів до Дунаю коня напувати,
На білім пісочку два слідочки знати. (2)

Що перший слідочок − коня вороного,
А другий слідочок − миленького мого. (2)

Піду я в садочок, зірву я листочок,
Прикрию, пристелю милого слідочок. (2)

Щоб того слідочка пташки не збродили,
Щоб мого милого другі не любили. (2)

А вже ж полюбили ще й причарували,
А вже ж тії чари на правдоньку стали! (2)
 

Наддніпрянщина. Записав Олександр Стадник. Гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Любив дівчину, дівчина мене,
Казала вона: прийди до мене!
Прийди, прийди, серденько моє! (2)

Прийшов до неї я в понеділок –
Нема дівчини, поле барвінок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в вівторок –
Нема дівчини а вже днів сорок.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано в середу –
Нема дівчини, пасе череду.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Прийшов до неї рано у четвер –
Нема дівчини, нема і тепер.
Ага, нема дівчини вдома! (2)

Continue reading “ЛЮБИВ ДІВЧИНУ, ДІВЧИНА МЕНЕ (жартівлива)” →

Поділля.

Співають Ярослава Пришедько, Катерина Міщенко, Євгенія Шевченко – 2018 (mp3):

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Марусю, Марусю, що мені з тобою,
Не один я вечір простояв з тобою. (2)

Не один я вечір, не одну неділю,
На тебе, Марусю, маю всю надію. (2)

Ой сходить місяць з трьома зірочками,
Приходить Маруся з трьома дружечками. (2)

Ой прийшла Маруся, стала й у куточку:
Прийміть мене, мамо, за рідную дочку! (2)

Своїх дочок маю – чужих не приймаю,
Свого сина маю, з тобою не звінчаю. (2)

Ой візьми, Марусю, рубля золотого,
Відчепись від мене, ще й від сина мого! (2)

Не хочу я, мамо, не хочу я грошей,
Люблю твого сина, бо твій син хороший! (2)

Ой візьми, Марусю, коня вороного,
Покинь мого сина, хлопця молодого! (2)

А я коня візьму, ще й конем поїду –
Твого сина люблю і за нього піду! (2)

Continue reading “МАРУСЮ, МАРУСЮ (лірична)” →

Закарпатська обл., Іршавський р-н, с.Довге. Запис 1956 р. Розшифрував В.Матвієнко. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Місяцю-королю, засвіти по полю –
Най я си уберу, гей, пшеницю з куколю. (2)

Місяченько б світив − хмари налягають,
Ми би ся любили, гей, − люди нам не дають. (2)

Люди нам не дають, мамка ніц не каже, –
Любімся, серденько, гей, най нам хто розкаже! (2)
 

Ноти є також у збірнику:

• Закарпатські народні пісні / Упорядник З.І.Василенко. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. – 372 с., нот. – pdf. – C.113.