ЖАНР: Про кохання

Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.

Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.

Дивитися/завантажити на Vimeo »

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…

Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…

Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)

Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!
 

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Позволь мені, мати, криницю копати −
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Усі дівки прийшли води набирати,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, корчму збудувати −
Чи прийдуть дівчата до корчми гуляти?
Усі дівки прийшли до корчми гуляти,
Лиш мої милої не пускає мати!

Позволь мені, мати, на лавці лежати −
Чи прийдуть дівчата на смерть наряжати?
“Іди, іди, доню, іди − не барися,
Із своїм миленьким навіки простися!”

А тая дівчина та й свій розум мала −
Обняла козака ще й поцілувала!

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що жива із мертвим ходить по садочку!
А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що жива із мертвим на рушничок стала!
 

Закарпаття.

Покладу, покладу значок на віконце,
Добрий день, мій милий, бо вже сходить сонце! (2)

Приспів:
Долина, долина, долина,
То не дівка, що не має легіня,
То не легінь, що йго дівка лишила!

Цілувала би-м тя, аж ня колька коле,
Прийди до ня, милий, мій сизий соколе! (2)
 

Половина саду цвіте,
Половина в’яне.
Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане.

Тяжко-важко на серденьку,
Як вечір настане, –
Усі хлопці на вулиці,
А мого немає.

Чи він жиє, чи він грає,
Чи його немає,
Чи в чистому Дунаєві
Коня напуває.

А кінь ірже, води не п’є,
Він дорогу чує.
Десь мій милий чорнобривий
З другою ночує.

Ночуй, ночуй, мій миленький,
Та й не роззувайся,
А як вийдеш на вулицю,
То не признавайся.
 

Карпати. Усна редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):

Порізала-м пальчик, та й болить,
Зелений листочок не гоїть!
Зелений листочок не гоїть, не гоїть −
Поцілує милий − загоїть!

Continue reading “ПОРІЗАЛА-М ПАЛЬЧИК (лірична)” →

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По цей бік гора, по той бік друга,
Межи тими крутими горами сходила зоря.

Ой то ж не зоря – дівчина моя
З новенькими ой да відерцями по водицю йшла.

Дівчино моя, напій ми коня
З рубленої нової криниці, з повного відра!

Козаченьку мій, коли б я твоя,
Взяла б коня за шовковий повід та й напоїла!

Дівчино моя, чом заміж не йшла?
Бідна була, по наймах робила, пари не знайшла.

Дівчино моя, сідай на коня
Та й поїдем у чистеє поле до мого двора.

А в мого двора нема ні кола,
Тільки стоїть один кущ калини, та й та не цвіла.

Калино моя, чого не цвіла?
Зима була, лютії морози – цвіт зморозила.
 

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Варіант для чоловічого хору: “Прощай, село ріднесеньке”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село, город рідненький,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині;
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.

По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.

Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.

Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.

Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.

Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.

Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!

Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…

Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…

Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…

Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..

Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..

Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
 

Варіант 1 – з Наддніпрянщини: слова і мелодія Івана Негребецького. Редакція Леопольда Ященка.

Варіант 2 – з Кубані: слова Івана Негребецького, приспів і мелодія народні. Редакція Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 1, з Наддніпрянщини (PDF, mp3):

Комп’ютерне відтворення нот – варіант 2, з Кубані (PDF, mp3):

Розпрягайте, хлопці, коні, та лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений, в сад криниченьку копать. (2)

Копав, копав криниченьку у вишневому саду –
Чи не вийде дівчинонька рано-вранці по воду? (2)

Вийшла, вийшла дівчинонька рано-вранці воду брать,
А за нею козаченько веде коня напувать. (2)

Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень – вона його не взяла. (2)

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив –
Що я вчора ізвечора із другою говорив! (2)

Вона ростом невеличка, ще й літами молода,
Руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. (2)

Кубанський варіант має приспів:
Маруся, раз, два, три, калина,
Чорнявая дівчина в саду ягоди рвала!