ЖАНР: Побутові

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

При каноні стояв і фур-фурт ладував,
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував.

Гостра куля летіла, йому руку відтяла,
А він все ще стояв і фур-фурт ладував.

Приспів:
І фур-фурт, і фур-фурт, і фур-фурт ладував. (2)

Continue reading “ПРИ КАНОНІ СТОЯВ (історична, жартівлива)” →

Наддніпрянщина. Гармонізація Леопольда Ященка.

Варіант для чоловічого хору: “Прощай, село ріднесеньке”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село, город рідненький,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду, саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині;
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Варіант для мішаного хору: “Прощай, село, город рідненький”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Прощай, село ріднесеньке,
Прощай, Україно!
Прощай, саду зелененький,
Прощавай, дівчино!

А в тім саду зеленому,
Де сонечко сяє,
На калині біля хати
Соловей співає.

Співай, співай, соловейку,
Сидя на калині,
Не журися, дівчинонько,
У тяжкій годині!

А я піду на край світа,
Буду воювати,
Тебе, моє серденятко,
Буду споминати.
 

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.

По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.

Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.

Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.

Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.

Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.

Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Буковина. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Раз над’їхав козак з міста,
Під копитом камінь тріснув, да раз, два!
Під копитом камінь тріснув, да раз!

Під копитом камінь тріснув,
До серденька кріс притиснув…

Кріс притиснув до серденька,
Закувала зозуленька…

Не куй, не куй, зозуленько,
Най щебече соловейко…

Соловейку, рідний брате,
Виклич мені дівча з хати…

Виклич мені дівча з хати,
Щось я маю розпитати…

Щось я маю розпитати:
Чи не била вчора мати?..

Чи не била, не сварила,
Що з козаком говорила?..

Чи не била, не карала,
Що з козаком ніч стояла?..
 

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; гармонізація Леопольда Ященка.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору
З-за хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
 

Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):

Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.

Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!

І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?

Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Наддніпрянщина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Розвивайся, ой да сухий дубе,
Завтра мороз буде;
Ой собирайся, молодий козаче,
Завтра похід буде!

Я морозу ой да не боюся –
Завтра розів’юся!
Я й походу ой да й не боюся –
Зараз ізберуся!

Ой ви галки, ви чорні чубарки,
Підніміться вгору!
Ой ви, хлопці, хлопці запорожці,
Верніться додому!

Ой раді б ми вгору піднятися –
Туман налягає,
Ой раді б ми додому вернуться –
Гетьман не пускає!

Ой розвився ой да край дороги
Та й дуб зелененький;
Ой поїхав, гей, да з України
Козак молоденький.
 

Розкопаю я гору, (2)
Та посію я рожу.

Та посію я рожу, (2)
Та поставлю сторожу.

Та не повная рожа, (2)
Та не вірна сторожа.

Ой вітер повіває, (2)
Та й рожу розхиляє.

Батько дочку лає, (2)
Та й гулять не пускає.

Мати горе знає, (2)
Та й гулять посилає.

Ой гуляй, гуляй, доню, (2)
Да поки молодая.

А як стара станеш, (2)
То й гулять перестанеш.
 

Розлилися круті бережечки,
Гей, гей, гей, по роздоллі.

Пожурились славні козаченьки,
Гей, гей, гей, у неволі.

Гей, ви, хлопці, добрі молодці,
Гей, гей, гей, не журітеся.

Посідлайте коні воронії,
Гей, гей, гей, садовітеся.

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, не злиняла.

Та щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не пропала!

Гей, щоб наша червона китайка,
Гей, гей, гей, червоніла.

А щоб наша козацькая слава,
Гей, гей, гей, не змарніла.

Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей, гей, похилилася.

Чогось наша славна Україна,
Гей, гей, гей, засмутилася.

А ми тую червону калину,
Гей, гей, гей, та й піднімемо.

А ми нашу славну Україну,
Гей, гей, гей, розвеселимо.