ЖАНР: Побутові
І УЧОРА В КУМИ, І СЬОГОДНІ В КУМИ (жартівлива)
Житомирська обл., Ружинський р-н, с.Бистрик. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Марії Мельниченко
І учора в куми, і сьогодні в куми –
А я завтра куму та й до себе зазву. (2)
А я завтра куму та й до себе зазву,
Чим я свою куму пригощати будуі (2)
Ой найму я стрільця, та й уб’ю горобця,
А з того горобця я сім страв наварю. (2)
Я сім страв наварю, ще й ковбас начиню,
А із тих реберець я зварю холодець. (2)
Та продам я крильця, та куплю відерця,
А у ті відерця та й наллю я винця. (2)
А у ті відерця та й наллю я винця –
Тепер свою куму пригощати буду! (2)
Ой пий, кумо, їж − не засалюйся,
То в карман, то в рукав не захвачуйся! (2)
І наїлася, і напилася,
Що насилу додому докотилася! (2)

ІШЛА ВДОВА (лірична)
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Заспівує Людмила ЗАКОВОРОТНЯ:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Ішла вдова, ішла вдова, й а вдова долиною,
Ой з малим сином, ой да з дитиною.
Сіла вдова, сіла вдова, й а вдова спочивати,
Ой з малим сином ой да розмовляти.
Ой сину ж мій, ой сину ж мій, й а сину малесенький,
Ой де ж твій батько ой да ріднесенький?
Continue reading “ІШЛА ВДОВА (лірична)” →

ІШЛО ДІВЧА ЛУЧКАМИ (лірична)
Від переселенців з Лемківщини. Запис, гармонізація і обробка Леопольда Ященка
Гармонізація – ноти з архіву Леопольда Ященка. Комп’ютерне відтворення (PDF, mp3):
Обробка для чотирьох солістів і мішаного хору, опублікована в журналі “Народна творчість та етнографія”, 1967 рік, №4 (PDF, mp3):
Ішло дівча лучками,
Лучками, лучками, лучками,
Розмахавши ручками,
Ручками, ручками, ручками.
Несло грушки і сливки,
І сливки, і сливки, і сливки,
Ще й солодкі ягідки,
Ягідки, ягідки, ягідки.
Continue reading “ІШЛО ДІВЧА ЛУЧКАМИ (лірична)” →

ЇХАВ КОЗАК ДА ЇХАВ КОЗАК (лірична)
Київська обл., Обухівський р-н, с.Великі Дмитровичі. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Віри Глушко.
З архівного запису: Тріо “ТРОЯНЬ” – народні пісні, 2003. Співають Віра ГЛУШКО і Марія МЕЛЬНИЧЕНКО:
Дивитися / завантажити на Vimeo »
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Віра Глушко (mp3):
Їхав козак да їхав козак
До дівчини в гості.
Провалився да кінь вороний
На смоловім мості.
Провалився да й утопився,
А шапочка да сплила.
Молодая да дівчинонька
Бистру річку брела.
Брела річку да брела бистру
Попід берегами,
Набачила да риболовців
З чорними бровами.
Риболовці, да славні хлопці,
Вчиніть мою волю:
Закидайте да тонкий невід
По синьому морю!
Як витягнем щуку-рибу,
То будем варити.
Як витягнем козаченька,
Будем хоронити.

ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ (лірична)
Слова і музика Семена Климовського.
Їхав козак за Дунай,
Сказав: дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!
Вийшла, ручки заламавши
І тяженько заплакавши:
– Як ти мене покидаєш,
Тільки подумай!
– Білих ручок не ламай,
Ясних очей не стирай,
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!
– Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного!
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!
Свиснув козак на коня:
– Оставайся здорова!
Як не згину, то вернуся
Через три года!

ЇХАВ КОЗАК З УКРАЇНИ (лірична, козацька)
Київська обл., Києво-Святошинський р-н. Від учасника хору “Гомін” Петра Приймаченка. Записав і гармонізував Леопольд Ященко.
Фрагмент виступу Етнографічного хору “Гомін” під керівництвом Леопольда Ященка на III Бойківських Фестинах, 19.07.2003, м.Турка Львівської обл.:
Комп’ютерне відтворення нот − МІШАНИЙ ХОР (PDF, mp3):
Комп’ютерне відтворення нот − ЧОЛОВІЧИЙ ХОР (PDF, mp3):
Їхав козак з України (2)
Та й заїхав до дів’, до дівчини,
Та й заїхав до дівчи(ни).
Дівка двері відчинила − (2)
Не той козак, що лю’, що любила,
Не той козак, що люби(ла).
Continue reading “ЇХАВ КОЗАК З УКРАЇНИ (лірична, козацька)” →

ЇХАЛИ ЧУМАКИ ТА Й У КРИМ ПО СІЛЬ (чумацька)
Чернігівщина. Записав Леопольд Ященко в “Гомоні” від Надії Таперик.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Їхали чумаки та й у Крим по сіль,
Та й воли пристали, чумак заболів. (2)
Чумак заболів та й під возом лежить,
Ніхто не спитає, що в його болить. (2)
Болять руки-ноги, ой болить голова,
Вдома малі діти, жінка молода. (2)
Ой ви чумаченьки, ой ви браття мої,
Воли напуваєте – напоїть мої. (2)
Не п’ють воли води, не п’ють та й ревуть.
Нема чумаченька – самі вгору йдуть. (2)
Прийшли сірі воли до свого двора,
Заплакали діти, що батька й нема. (2)

ЙШЛИ КОРОВИ ІЗ ДІБРОВИ (лірична)
Хрестоматійна пісня з Центральної України.
Співають “гомінчани” після репетиції ансамблю “Криниця” на платформі київського метро “Театральна”, 21.04.2010 р. Відео – Олександр Зайченко:
Комп’ютерне відтворення нот за стихійним розспівом Звіринецької майстерні Київського кобзарського цеху:
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.
Куди їдеш, від’їжджаєш,
Сизокрилий орле?
А хто ж мене, молоду дівчину,
До серця пригорне?
Пригортайся, моя мила,
Товаришу мому,
Та й не кажи тої правди,
Що мені самому.
Як же мені, мій миленький,
Правди не казати –
Вечір прийде, сумно стане,
Ні з ким розмовляти…
Йшли корови із діброви,
А овечки з поля,
Заплакала молода дівчина
З козаченьком стоя.

КАРІ ОЧІ, ЧОРНІ БРОВИ (лірична)
Волинь.
Етнографічний хор “ГОМІН”; супровід – МУЗИКИ, родина Вербовецьких (mp3):
Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи!
Уві сні я вас бачу –
Ви смієтесь, а я плачу.
Приспів:
Очі, ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ой як я люблю вас!
Біля неньки своєї
Я росла-виростала,
Від очей твоїх карих
Свою вроду ховала.
Та заглянули очі
В моє серце і душу,
І тепер я щоночі
Про вас думати мушу.
Карі очі, чорні брови,
Ви безцінний дар любови,
Ви найкращий дар кохання
І надій, і сподівання!
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

КАТЕРИНКО МОЯ, ЧОРНОБРИВКО МОЯ (жартівлива)
Буковина. Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с.Шипинці. Записано від К.К.Бойчука. Експедиція 1959 р.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Звідки гості мала?
− Соловій − із Дубівця, його брат − із Чубранця,
А мій милий, чорнобривий −
Таки з цього села.
− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Що-сь їм їсти дала?
− Соловій їв курку, його брат їв гуску,
А мій милий, чорнобривий −
Таки собі качечку.
− Катеринко моя, чорнобривко моя,
Скажи ж мені, Катеринко,
Де-сь їх спати клала?
− Соловій − у подушках, його брат − на дошках,
А мій милий, чорнобривий −
Таки в мене на ручках.
