ЖАНР: Літературні

Слова Тараса Шевченка, мелодія народна; редакція хору “Гомін”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

По діброві вітер віє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.

Стан високий, лист широкий,
Марно зеленіє,
Кругом поле, як те море,
Широке синіє.

Чумак іде – подивиться,
Та й голову схилить.
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі.

Подивиться – серце мліє:
Кругом ні билини,
Одна, одна, як сирота,
На чужині гине.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.

По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.

Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.

Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.

Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.

Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.

Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Слова Ісидора Мидловського, музика Віктора Матюка.

Соло: Надія Зяблюк (сопрано). Інструментальний супровід: Людмила Скірко (фортепіано), Олександр Ткаченко (альт) (mp3):

Родимий краю, село родиме,
Вас я вітаю, місця любимі!
Зелені ниви, ліси й могили,
Щасливі з вами дні ми уплили.

Мала хатино, стріхо низенька,
Люба родино, нене рідненька!
Вас повитати душа бажає –
Потіхи більше в світі немає!

І ти, кринице, свідку любові,
Вітай, сестрице, вітай мя знову!
Скажи ми правду, правду щирішу:
Чи ще знайду я любов давнішу?

Тут і гарніше дуб зеленіє,
Тут і тепліше сонечко гріє.
При вас бажаю віку дожити,
В рідній землиці навік спочити.

Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с.Рожнів. Гармонізація Леопольда Ященка.

Одноголосний варіант пісні – на іншу мелодію: “Ой світи, місяченьку, понад биструю річку”.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світи, місяченьку, най перейду річку!
Світи місяченьку, най перейду річку
До милої на всю нічку!

Річку перескочу, то й ніг не намочу.
Най ніхто не знає, най ся не питає,
До котрої дівки ходжу.

Прийшов під віконце – вечеряти сіли.
А моя миленька, голубка сизенька,
Вечеряти не сідає.

Вечеряти не сідає, дрібні листи пише.
Дрібні листи пише, дитину колише,
З буйним вітром розмовляє.

Ой вітре, вітроньку, скажи ми правдоньку:
Чи він мене любить, чи він мене дурить,
І лиш ходить на зрадоньку?

Як він мене любить, най Бог помагає!
Як він мене дурить, як він мене дурить,
То йго тяжко покарає!
 

Світи, світи, місяченьку,
Та й на той перелаз,
Прийди, прийди, мій миленький,
До мене ще хоч раз.

Я до тебе більш не прийду,
Нехай хтось інший йде −
Є у мене люба дівчина,
Вона на мене жде.

Був я, був я, дівчинонько,
У твоєму саду,
Чув я, чув, як ти присягала
іншому козаку.

Мала б я орлині крила,
Ще й солов’я очі,
Я б до тебе прилетіла
Серед опівночі.

Continue reading “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ (лірична)” →

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Світить місяць, світить ясний,
А зіроньки миготять.
Не пускає мати дочку
В сад вишневий погулять.

Пусти ж мене, моя мамо,
Я в садочку постою,
Заспіває соловейко –
Я його послухаю.

Не просися, моя доню,
Не поможе твоя річ.
Відчини своє віконце,
Слухай його цілу ніч.

Піли півні, піли другі,
Дочка плакала в вікні,
Мати зятя вибирала,
Дочка думала, що ні.
 

Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с.Нижнів. Записав Леопольд Ященко.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Сивий коню, сивий коню, а грива біленька;
Занеси мя, сивий коню, де моя миленька! (2)

Як підійдеш під віконце, стукни копитами,
Може, вийде дівчинонька з чорними бровами. (2)

Ой не вийшла дівчинонька, вийшла її мати,
Закликає, запрошає козака до хати. (2)

Добрий вечір, стара мати, дай води напиться,
А де ж твоя гарна дочка – дай хоч подивиться! (2)

Вода в саду, у кирниці – іди та й напийся,
Моя дочка на весіллі – іди подивися! (2)

Пішов козак на весілля – дівчина гуляє,
Молодому козакові серце ся вриває. (2)

Годі ж тобі, дівчинонько, пити та гуляти,
Бо я, хлопець молоденький, маю щось казати! (2)
 

Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко

Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)

Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)

Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)

Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)

Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)

Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)

Галичина.

Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):

Спокійно Горинь котить хвилі,
Сузір’я мирно мерехтить,
Сміється місяць, і плачуть зорі,
Листя осичини тремтить.

Приспів:
Ой Горинь, Горинь,
Ти сумно, сумно котиш хвилі…
Вернись до мене,
Вернись, вернись, коханий мій!

Куди ідеш ти, мій коханий,
Чого шукаєш, милий мій?
Чи надокучив свій край для тебе,
Чи нема місця тут тобі?

Приспів.

За Горинь їду, моя кохана,
За Горинь йду, моє дівча!
Я йду, кохана, в крові втопити,
Втопити юність свою там.

Приспів.

Не плач, дівчино, що я загину
За Україну, рідний край!
Ти мстись за мене, бувай щаслива,
Прощай навіки, прощай!

Приспів.
 

Слова і музика Леопольда Ященка

Вийду на гору, погляну в долину –
Вітер хвилює шовкові жита…
Там через поле знайома стежина,
Там мої юні промчали літа.

Ось вона в’ється, обмита росою,
В берег покошений манить мене…
Піду за нею, іще раз постою –
Може, дитинство мені поверне.

Може, почую в калиновім гаю
Давньої пісні забутий мотив…
Жду, виглядаю, в думках пригортаю
Всіх, кого змалку я тут залишив.

Я уклоняюсь вам, рідні пороги,
Хаті старенькій, що в землю вросла…
З неї у світ, на широкі дороги
Вивела мене стежинка мала.