ЕТНОГРАФІЧНИЙ РЕҐІОН: Полтавщина
ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)
Полтавщина. Гармонізація Леопольда Ященка.
Етнографічний хор “ГОМІН”, заспівують Ніна МУРАЩЕНКО і Любов ДРОЗДОВА (mp3):
Тріо “ТРОЯНЬ”: Віра Глушко, Людмила Заковоротня, Марія Мельниченко. Заспівує Марія Мельниченко (mp3):
Ой упав сніжок
Ох і та й на обніжок,
Та й узявся водою.
Та й узявся водою…
Гей, ой лучче ж було
Ох і та й дівчиною,
Чим тепер удовою.
Чим тепер удовою…
Гей, ой походжено,
Ох і та й поброджено
Та й коло броду кіньми.
Коло броду кіньми…
Гей, ой то ж не кіньми,
Ох і та й то ж не кіньми –
То журавочка з дітьми.
Continue reading “ОЙ УПАВ СНІЖОК (лірична)” →

ОЙ У ПОЛІ ДВІ ТОПОЛІ (лірична)
Ой у полі дві тополі,
Одна одну перехитує,
А в козака дві дівчини,
Одна одну перепитує:
Подруженько любесенька,
Чи бачила мого милого?
Ой бачила, ще й виділа,
Ще й трошечки з ним постояла.
Тяжко зітхав, тебе питав:
Чого вчора не виходила?
Ой на ж тобі, подруженько,
На рукава полотенечка –
Не стій, не стій з моїм милим,
Та й не суши ж мого серденька!

ОЙ У ПОЛІ ТА Й КРИНИЧЕНЬКА (лірична)
Полтавська обл., Диканський р-н, с.Ковалівка. Експедиція ІМФЕ АН УРСР, 1952. Записано від мішаного хору. Розшифрували Зінаїда Василенко та Леопольд Ященко; редакція Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Ой у полі та й криниченька, гей,
Ой у полі та й криниченька,
Там холодна та й водиченька.
Там дівчина та й воду брала, гей,
Там дівчина та й воду брала,
Чорнобрива та й молода.
Continue reading “ОЙ У ПОЛІ ТА Й КРИНИЧЕНЬКА (лірична)” →

ПОЗА СЕЛОМ, ПОЗА СЕЛОМ (до косовиці, лірична)
Полтавщина, Лубенський повіт. Записала Євгенія Ліньова, 1908 р. Обробка Леопольда Ященка.
Співає Етнографічний хор “Гомін” імені Леопольда Ященка, керівник Валентина Команчук. Перший Всеукраїнський відкритий фестиваль-конкурс хорових колективів, Національний музей народної архітектури та побуту, Київ, с.Пирогів, 03.06.2018.
Дивитися/завантажити на Vimeo »
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Поза селом, поза селом
Повезено сіно.
Ой десь моє серденятко
Та й вечеряти сіло,
Вечеряти сіло…
Ой вечеряй, серденятко,
Вже й сонечко зайшло,
Та й подавай голосочок
У вишневий садочок,
В вишневий садочок…
Ти думаєш, дівчинонько,
Що я в степу ночую,
А я твої голосочки
Та й щовечора чую! (2)
Ой якби я, козаченьку,
Твій голос зачула, –
Вилітала б із віконця
Та як сива зозуля,
Як сива зозуля!

ПТИЧКА НЕВЕЛИЧКА ПО ПОЛЮ ЛІТАЄ (лірична)
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір. Від бандуриста Михайла Коваля та його родини. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко, 1997 р.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Птичка невеличка по полю літає, (2)
По полю літає.
По полю літає, травку розгортає, (2)
Травку розгортає.
Травку розгортає, сокола шукає, (2)
Сокола шукає.
Соколе ж мій ясний, ти мій друг прекрасний! (2)
Ти мій друг прекрасний.
Гордуєш ти мною, як вітер травою, (2)
Як вітер травою.
Як вітер травою, мороз – долиною, (2)
Мороз долиною.
Мороз долиною, козак – дівчиною, (2)
Козак дівчиною.
Розіграно на бандурці – мамаївській кобзі »

СКРИПЛИВІЇ ВОРІТЕЧКА (лірична)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Лютенька. Записано 1955 року. Розшифрував Леопольд Ященко
Скрипливії ворітечка, брехливії люди,
На кого ж ви набрешете, як нас тут не буде? (2)
Брешіть, брешіть, воріженьки, наберетесь лиха!
А ми собі, моє серце, любімося стиха. (2)
Любилися, кохалися, як зерня в горісі,
Прийшла пора − розійшлися, як туман по лісі. (2)
Любилися, кохалися, як голубів пара,
Прийшла пора − розійшлися, як чорная хмара. (2)
Чорна хмара неаступає, дрібний дощик іде,
А з нашого коханнячка нічого не буде. (2)
Скрипливії ворітечка − тяжко відчиняти,
Кого люблю − не забуду, хоч вік буду ждати! (2)

ТА Й ПЕТРІВНЯЯ ЗОЗУЛЕНЬКО (петрівчана)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Воскобойники. Записав Леопольд Ященко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Та й петрівняя зозуленько, ой,
Та й не куй рано по дібро(ві).
Та й не куй рано по діброві, ой,
Не збуди мене, молодо(ї).
Та й нехай мене та й той збудить, ой,
Та й котрий мене вірно лю(бить)!

ТЕМНОЇ НОЧІ НОВОРОЖДЕННЯ (колядка-звістка)
Черкаська обл., Драбівський р-н, с.Великий Хутір, від бандуриста Михайла Коваля. Записали Ярослава Пришедько і Мар’яна Зубченко. Редакція колядницького гурту Київського Кобзарського Цеху.
“Сєдовський” гурт Київського Кобзарського Цеху, Щедрий вечір 1998 року, Ірпінь (mp3):
Співають Тарас Компаніченко і дівчата з “сєдовського” колядницького гурту Київського Кобзарського Цеху. Фрагмент фільму “Святвечір” (2002), знятого в Музеї Івана Гончара.
Комп’ютерне відтворення нот (pdf, mp3):
Темної ночі Новорождення –
Породила Божого Сина
Діва Марія.
Ісус Христос народився,
З Діви вплотився,
Та й не знали усі людіє
Божої тайни.
Тільки взнали два янгели,
З небес летючи,
Темної ночі при ясній звізді
Христа славлючи.
Та й зацвіло всяке древо
Ще й райські квіти:
Радуйтеся, усі людіє,
Ще й малі діти.
Continue reading “ТЕМНОЇ НОЧІ НОВОРОЖДЕННЯ (колядка-звістка)” →

УСІ ГОРИ ЗЕЛЕНІЮТЬ (лірична)
Гармонізація Леопольда Ященка.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Усі гори зеленіють, (2)
Тільки одна гора чо(рна).
Тільки одна гора чорна, (2)
Де сіяла бідна вдо(ва).
Де сіяла, волочила, (2)
Слізоньками примочи(ла).
Роди, Боже, пшениченьку, (2)
Щоб було що на зимо(ньку)!
Буйний вітер повіває, (2)
Сестра з братом розмовля(є).
Ой братіку, соколоньку, (2)
Прийми ж мене на зимо(ньку)!
Сестро ж моя, перепілко, (2)
Коли ж в тебе діток сті(лько).
Continue reading “УСІ ГОРИ ЗЕЛЕНІЮТЬ (лірична)” →

ЩО В БАТЬКА, БАТЬКА Й ОДИН СИНОЧОК (колядка хлопцеві)
Полтавська обл., Гадяцький р-н, с.Плішивець. Записав Олексій Доля, розшифрувала Катерина Міщенко.
Комп’ютерне відтворення нот (PDF, mp3):
Що в батька, батька й один синочок.
Приспів:
Соколе!
Соколе ясен, паничу красен, Миколо!
Коня напував, церкву змалював.
Церкву змалював з двома дверями.
Та з двома дверями, трьома вікнами.
Що в перше вікно сонечко зійшло.
Й а в друге вікно місяць засвітив.
А в третє вікно ангел улетів.
Й ангел улетів, на престолі сів.
Й на престолі сів, свічі засвітив.
Свічі посвітив, Бога надарив.
